У кандидата в президенти, за якого проголосував парламент невизнаної Нагірно-Карабаської республіки, не було суперників. Канцлер ФРН у розмові з прем'єром Вірменії висловив стурбованість посиленням військової ескалації.
Реклама
Європейський Союз не визнає легітимність виборів глави невизнаної Нагірно-Карабаської республіки (НКР), які відбулися в суботу, 9 вересня, в Степанакерті. Про це йдеться в офіційній заяві, опублікованій на сайті Європейської зовнішньополітичної служби.
"У зв'язку з проведенням так званих "президентських виборів" у Ханкенді/Степанакерті 9 вересня 2023 року Європейський Союз знову заявляє, що не визнає конституційно-правових рамок, у яких їх було проведено", - ідеться в комюніке. Водночас ЄС вважає, що "для вірмен Карабаху важливо консолідуватися навколо де-факто керівництва, яке здатне і бажає вести з Баку дискусії, орієнтовані на результат". Брюссель запевнив у готовності "підтримати цей процес".
Парламент невизнаної Нагірно-Карабаської республіки (НКР) на спеціальному засіданні 9 вересня обрав нового президента НКР - 45-річного Самвела Шахраманяна. "У закритому голосуванні взяли участь 23 депутати, з яких 22 проголосували за кандидатуру Шахраманяна, один - проти", - повідомив "Інтерфакс" із посиланням на парламент невизнаної республіки. Шахраманян був єдиним кандидатом на посаду президента НКР.
Реклама
Уряд ФРН закликав Єреван і Баку відмовитися від військової ескалації
Того самого дня федеральний канцлер Олаф Шольц (Olaf Scholz) провів телефонну розмову з прем'єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном. Темою бесіди стала напружена ситуація в прикордонній зоні між Вірменією та Азербайджаном. Глава уряду Німеччини висловив глибоку занепокоєність у зв'язку з неухильним зростанням напруженості останніми тижнями, зокрема, у зв'язку з розгортанням військових підрозділів.
"Уряд Німеччини рішуче закликає утриматися від будь-якої військової ескалації, - заявив офіційний представник уряду Штеффен Гебештрайт (Steffen Hebestreit) після телефонної розмови голів урядів ФРН і Вірменії. - Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном може бути вирішений тільки дипломатичним шляхом - тепер усі повинні конструктивно працювати в цьому напрямку без зволікання".
Насамперед за словами Гебештрайта, необхідно швидко домовитися про гуманітарні поставки для жителів Нагірного Карабаху, на який претендують обидві країни, і відкриття Лачинського коридору - єдиного виходу Вірменії до Нагірного Карабаху.
Нагірний Карабах - порохова бочка Південного Кавказу
Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном навколо Нагірного Карабаху триває вже кілька десятиліть і забрав тисячі життів. У галереї DW - головні факти про цю больову точку Кавказу.
Фото: picture-alliance/AP Photo/PAN/H. Badalyan
Давній конфлікт
Конфлікт навколо Нагірного Карабаху триває кілька десятиліть. Регіон, більшу частину жителів якого складали вірмени, в радянські часи належав до Азербайджанської РСР. Наприкінці 1980-х провірменські сили за підтримки Єревана взяли Нагірний Карабах під свій контроль. Почався тривалий збройний конфлікт між Вірменією та Азербайджаном.
Фото: Reuters/D. Mdzinarishvili
Початок воєнних дій
10 грудня 1991 року в самопроголошеній Нагірно-Карабаській республіці пройшов так званий референдум про незалежність. Азербайджанська меншість бойкотувала голосування. Референдум не був визнаний міжнародною спільнотою. Міжнаціональна конфронтація призвела до масштабних воєнних дій за контроль над Нагірним Карабахом і деякими прилеглими територіями.
Фото: Reuters/PAN Photo/V. Stepanyan
Війна та біженці
Під час збройного міжетнічного конфлікту між вірменами та азербайджанцями навколо Нагірного Карабаху загинули за деякими даними понад 30 тисяч людей. Сотні тисяч біженців з обох країн були змушені покинути рідні місця.
Фото: DW/S.Sedar
Міжнародні посередники у врегулюванні конфлікту
Після укладення перемир'я в травні 1994 року врегулюванням конфлікту займається Мінська група ОБСЄ. Її мандат був визначений в тому ж році на Будапештському саміті. До складу групи входять Німеччина, Італія, Швеція, Фінляндія, Туреччина, Білорусь, а також Вірменія та Азербайджан. З 1997 року її співголовами є США, РФ і Франція.
Фото: Getty Images/B. Hoffman
Спірна територія
Дорожній вказівник вірменською мовою (фото 2014 року) розташований на трасі, що веде в місто Степанакерт - столицю самопроголошеної Нагірно-Карабаської республіки. У міста є і друга назва азербайджанською мовою - Ханкенді. Міжнародна спільнота не визнає НКР і розглядає регіон як частину Азербайджану. Вірменія це заперечує.
Фото: picture alliance/ZB
Нагадування про війну
У Нагірному Карабаху між містами Шуші та Степанакерт (азербайджанською Шуша і Ханкенді), встановлений ось цей пам'ятник: ця бойова машина зараз служить нагадуванням про трагічні події 80-90-х років минулого століття (фото з архіву, 2010 рік).
Фото: picture alliance/dpa
Ескалація карабаського конфлікту
На початку квітня 2016 року на лінії зіткнення в Нагірному Карабаху відбулася чергова ескалація конфлікту між вірменськими та азербайджанськими підрозділами. Сторони звинуватили одна одну в порушенні перемир'я. Це були найзапекліші зіткнення з 1994 року, за різними даними, з обох сторін загинули десятки осіб.
Фото: Getty Images/AFP/K. Minasyan
Роль і позиція Росії щодо Нагірного Карабаху
Особливу роль у цьому конфлікті відіграє Москва. Росія є співголовою Мінської групи ОБСЄ. Вона також постачає озброєння обом сторонам конфлікту. У 1990-х Москва запропонувала розмістити миротворців уздовж лінії зіткнення, однак і Баку, і Єреван відмовилися від цього. Офіційно Путін ще в 2004 році заявляв, що Росія не хоче брати на себе відповідальність і вплутуватися в цей конфлікт.
Фото: picture-alliance/AP Photo
Больові точки Нагірного Карабаху
У Нагірному Карабаху є кілька місць, які особливо постраждали під час активної фази міжетнічного конфлікту. Масивним обстрілам, зокрема, були піддані міста Степанакерт і Шуші. Їхні назви досі служать символами жорстокого конфлікту.
Фото: picture-alliance/AP Photo/V. Stepanyan
Нагірний Карабах - "заморожений" конфлікт?
Попри те, що перемир'я між вірменською та азербайджанською сторонами було досягнуто майже 25 років тому, воно періодично порушується. Конфлікт навколо Нагірного Карабаху вважається "замороженим", при цьому небезпека його ескалації як і раніше висока.