1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

ЄС виділяє Україні майже 6 млрд євро допомоги

13 листопада 2025 р.

Україна отримала 5,9 млрд євро: 4,1 - через ERA Loans з прибутків від заморожених активів РФ і 1,8 - з Ukraine Facility.

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн
Урсула фон дер ЛяєнФото: Atila Altuntas/Anadolu/picture alliance

Європейська Комісія оголосила в четвер, 13 листопада, виділення Україні 5,9 мільярда євро бюджетної допомоги.

"Сьогодні ми виділимо Україні майже шість мільярдів у межах механізму ERA Loan та ініціативи Ukraine Facility. Я вітаю зобов'язання Європейської Ради забезпечити фінансові потреби України на наступні два роки", - зазначила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) під час виступу в Європарламенті.

За її словами, зараз настав час для Євросоюзу "надати нового імпульсу", щоб викрити цинічну спробу лідера РФ Володимира Путіна виграти час і "привести його до столу переговорів". "Ми повинні продовжувати підвищувати вартість війни для Росії. Також тому, що сліди війни стають дедалі очевиднішими та помітнішими в російській економіці", - зазначила фон дер Ляєн.

Зеленський: Механізм  ERA Loans змушує РФ платити за агресію

Президент України Володимир Зеленський привітав "важливе рішення" ЄС, вказавши, що механізм ERA Loans профінансований з прибутків від заморожених російських активів, і "це вже змушує Росію платити за свою агресію".

Прем'єр-міністерка Юлія Свириденко уточнила, що за цим механізмом Україна отримує 4,1 мільярда євро, що є завершальним траншем у рамках програми на 18 мільярдів, профінансованої з прибутків від заморожених російських активів.

"Ці кошти - про врятовані життя, відновлену інфраструктуру, зміцнену економіку. Це означає, що більше внутрішніх ресурсів ми можемо спрямовувати на головне - оборону", -зазначила вона.

Зеленський очікує на ухвалення рішення щодо репараційного кредиту

Зеленський закликав до посилення роботи над використанням російських активів. "Дуже розраховуємо на оперативне політичне рішення щодо репараційного кредиту та повного використання цих коштів на захист України", - наголосив він.

На думку фон дер Ляєн, репараційний кредит на основі заморожених російських активів є найефективнішим варіантом фінансування потреб України з боку ЄС. Інші два варіанти передбачають використання Євросоюзом "резерву" в своєму бюджеті для залучення капіталу або укладення угоди між країнами-членами про самостійне залучення капіталу. "Третій варіант - це репараційний кредит на основі заморожених російських активів. Ми надаємо кредит Україні, який Україна повертає, якщо Росія виплачує репарації. Це найефективніший спосіб підтримати оборону та економіку України", - зазначила вона.

План Єврокомісії щодо використання заморожених російських активів для допомоги Україні затримується через занепокоєння Бельгії, де знаходиться більшість цих активів. Влада Бельгії побоюється правових наслідків такого кроку. Водночас міністр фінансів Нідерландів Елко Хейнен перед зустріччю зі своїми колегами з ЄС у Брюсселі 13 листопада заявив, що ЄС повинен прислухатися до занепокоєння Бельгії.

Норвегія не виступить гарантом кредиту ЄС

Тим часом прем'єр Норвегії Йонас Гар Стере, країна якого не є членом ЄС, в інтерв'ю телеканалу TV 2 відкинув ідею того, що вона використовуватиме свій найбільший в світі суверенний фонд добробуту обсягом понад 1,7 трильйона євро як гарантію видачі Україні кредиту ЄС в десятки мільярдів євро. 

У зв'язку з війною РФ проти України в ЄС заморожено близько 200 мільярдів євро з активів Центрального банку Росії. Відсоткові доходи з цих коштів вже зараз використовуються для фінансування поставок зброї та боєприпасів Україні. Наприкінці вересня Єврокомісія запропонувала виділити за рахунок цих активів "репараційні позики" на суму до 170 мільярдів євро. Фон дер Ляйен заявила, що схема дозволить почати підтримку Україні вже зараз, а кредити повинні будуть погашатися лише в тому випадку, якщо Росія погодиться виплатити компенсацію за збитки від війни. Цю ідею підтримав канцлер Німеччини Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) .

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW