Дипломатичні зусилля щодо створення умов для мирного процесу в Україні вийшли на новий рівень: тепер в них активно бере участь Європейський Союз, який вперше приєднався до переговорів 23 листопада в Швейцарії.

"Участь Європи, а також значна європейська присутність у Женеві дозволили нам досягти істотного прогресу в переговорах про справедливий і міцний мир в Україні", - заявила наступного дня голова Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen). Яких саме успіхів вдалося досягти, вона не уточнила. Дискусії про наступні кроки до миру в Україні продовжилися в понеділок, 24 листопада, на кількох континентах.

Так, лідери всіх органів Європейського Союзу і 27 його країн провели неофіційне засідання в гібридному форматі: більше десяти з них перебувають в Анголі на саміті ЄС і Африканського Союзу і зібралися в одному приміщенні, в той час як інші, а також верховна дипломатка Євросоюзу Кая Каллас приєдналися до них по відеозв'язку.

"Новий імпульс", "значний прогрес" і "міцна основа" для зрушень

Після засідання голова Європейської ради Антоніу Кошта та Урсула фон дер Ляєн разом виступили із заявами в ангольській столиці Луанді, однак без можливості для журналістів поставити запитання. Обидва вони відзначили нову позитивну динаміку в дискусіях навколо мирного процесу.

"У мирних переговорах намітився новий імпульс. Вчорашня зустріч у Женеві між представниками США, України, інститутів Євросоюзу та європейськими представниками ознаменувала значний прогрес", - заявив Кошта. Він привітав перші результати дипломатії у Швейцарії і назвав їх кроком вперед у правильному напрямку, зазначивши, однак, що багато питань ще належить вирішити.

У тому, що попереду ще багато роботи, з ним погодилася і Урсула фон дер Ляєн. "Але тепер у нас є міцна основа для просування вперед. При цьому ми повинні залишатися згуртованими і продовжувати ставити інтереси України на перше місце наших зусиль", - заявила глава Єврокомісії. За її словами, зустріч лідерів ЄС у Луанді стала підтвердженням єдності Євросоюзу в підтримці Києва.

Принципові позиції Євросоюзу на переговорах

Лідери ЄС визначили принципові позиції блоку: повага до територіальної цілісності та суверенітету України, а також центральна роль Євросоюзу в її майбутньому. "Тільки Україна, як суверенна держава, може ухвалювати рішення щодо своїх збройних сил. Вибір їхньої долі - в їхніх власних руках", - підкреслила фон дер Ляєн.

Тим часом Кошта зазначив, що рішення в питаннях, які безпосередньо стосуються ЄС, - санкцій, розширення, заморожених на його території активів - ухвалюватимуться винятково Євросоюзом. Він підкреслив, що всім учасникам мирного процесу, включаючи США, важливо діяти "як партнерам, об'єднаним спільною метою: зупинити цю війну".

Туск: Всі бояться відлякати американців

У посланнях американській стороні зараз всі обирають слова вкрай делікатно і обережно, розповів там же, в Луанді, прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск на пресконференції для польських ЗМІ. "Ніхто не хоче відлякати американців і президента Трампа, щоб США залишалися на нашому боці в цьому процесі", - сказав він.

Польський прем'єр повідомив, що дискусія лідерів була вкрай серйозною за своїм тоном і висловив думку, що підстав для оптимізму з приводу мирного процесу поки немає. Але всі країни ЄС готові підтримувати процес, в якому з'явиться шанс покласти край війні або, принаймні, забезпечити припинення вогню.

"На жаль, рішення переважно перебуває в руках Путіна, президента Трампа і президента Зеленського, а не в руках Європи або Європейського Союзу", - констатував він. Проте участь Європи в дипломатичному процесі має ключове значення, і сьогодні оптимістичним сигналом стала єдність ЄС, зазначив Туск.

Так, за його словами, європейська сторона повністю згодна з тим, що 28 пунктів потребують доопрацювання, а частина з них просто неприйнятна. "Жодна угода, незалежно від того, хто її підписує і з ким, не може послаблювати або підривати безпеку Польщі чи всієї Європи. Всі з цим також погодилися", - повідомив глава польського уряду.

Дональд Туск наполягає, що європейцям необхідно активно працювати з американською стороною, аби пояснити "якнайдокладніше, що жодна угода і жодні умови миру не можуть сприяти агресору або послаблювати Європу, Польщу та Україну".

Подальша підтримка з боку ЄС

Європейський Союз зобов'язується і надалі надавати "всю необхідну підтримку президенту Зеленському", запевнив Кошта. Це стосується дипломатичної, військової, економічної та фінансової допомоги. Він пообіцяв, що на наступному засіданні Євроради 18-19 грудня буде ухвалено рішення про фінансування Києва на найближчі два роки. "Україна обрала Європу, і Європа буде підтримувати Україну", - резюмував він.

Всі члени ЄС сповнені рішучості до грудневого саміту вирішити питання про заморожені російські активи, зазначив у свою чергу і Туск. "У деяких країнах Євросоюзу залишаються певні побоювання, але ми вже набагато ближче до рішення про те, що російські кошти, які перебувають під контролем Європи, повинні служити для підтримки України як зараз, так і під час її відновлення", - заявив він.

На вівторок, 25 листопада, вже заплановано засідання лідерів країн, що входять до "коаліції охочих", які підтримують Україну і розробляють план введення військ для спостереження за дотриманням припинення вогню. Зустріч відбудеться у форматі відеоконференції, повідомили в Єврокомісії. Крім європейських союзників України, в попередніх зустрічах коаліції брала участь Канада.

У середу, 26 листопада, Європейський парламент проведе дискусію з подальшим ухваленням резолюції про мирний план для України. Цей пункт терміново внесли до порядку денного ввечері 24 листопада, на відкритті пленарного засідання в Страсбурзі.

Голова Європарламенту Роберта Мецола розпочала його із заяви щодо України. "Ми сповнені надії і вдячні за прогрес, за новий імпульс у справі досягнення миру, заданий у співпраці з США. Але в Європі ми знаємо, що це повинен бути справжній мир, з гідністю, справедливістю і свободою, і, перш за все, він повинен бути заснований на принципі "нічого про Україну без України", - підкреслила вона. - Найближчі кілька днів будуть вирішальними, і ми зробимо все, що в наших силах, щоб допомогти досягти важкодосяжного миру, до якого ми завжди прагнули".

Рада Європи: Справжній мир повинен бути заснований на правах людини

Там же, у Страсбурзі, розташована і Рада Європи, яка також зробила заяву з приводу майбутніх мирних переговорів щодо України. Її комісар з прав людини Майкл О'Флаерті назвав обнадійливою активізацію дипломатичних зусиль по всьому світу, спрямованих на створення основи для миру в Україні. Однак "план з 28 пунктів", представлений США, змусив комісара повторити, що справедливий і міцний мир вимагає врахування питань прав людини.

"Мир може бути досягнутий тільки в тому випадку, якщо він буде заснований на міжнародних правозахисних нормах, - заявив О'Флаерті. - Хоча пріоритетним завданням, як і раніше, залишається припинення бойових дій і надання гуманітарної допомоги, ми повинні діяти вже зараз, щоб закласти основу для миру, в якому на першому місці стоїть людина. Нашою метою має бути забезпечення майбутнього, в якому будуть повністю поважатися права і гідність українського народу".

Тим часом Кремль розкритикував європейські вимоги до мирного плану як "неконструктивні" і такі, що не влаштовують Москву. "Все досить просто: справа не в нас, не в Україні, не в ЄС, а в тому, що Росія поки не згодна на жодні умови", - підсумувала, відповідаючи на питання DW в Брюсселі, глава МЗС Латвії Байба Браже.