Один із найдовших і найнапруженіших самітів Європейського Союзу, на якому шукали шляхи для фінансової допомоги Україні на наступні два роки, завершився в Брюсселі близько 3 години ночі п'ятниці, 19 грудня.

На столі переговорів були дві пропозиції Європейської Комісії (ЄК): репараційний кредит за рахунок заморожених російських активів та фінансування через загальні запозичення ЄС. І попри те, що до останнього моменту на саміті працювали над механізмом репараційного кредиту, цю ідею довелося відкласти.

Лідерам Євросоюзу вдалося домовитися про надання Україні кредиту в розмірі 90 мільярдів євро з використанням можливостей бюджету ЄС. Водночас вони пообіцяли продовжувати спільну роботу над репараційним кредитом за рахунок заморожених російських активів.

"У нас є угода. Рішення про надання Україні підтримки в розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки схвалене. Ми взяли на себе зобов'язання, ми їх виконали", - написав президент Європейської Ради Антоніу Кошта у соціальній мережі Х одразу після завершення переговорів.

Бельгія вимагала необмежених фінансових гарантій

На початку війни, розв'язаної Росією проти України, ЄС заморозив 210 мільярдів євро Центрального банку РФ, понад 180 мільярдів з яких зберігаються на території Бельгії в депозитарії Euroclear. За оцінками Міжнародного валютного фонду, щоб профінансувати потреби України в 2026 та 2027 роки, необхідно 137 мільярдів євро.

В Єврокомісії запропонували, щоб ЄС виділив 90 мільярдів євро від цієї суми, використовуючи для цього заморожені російські активи. І хоча, за твердженням команди юристів Єврокомісії, пропозиція про репараційний кредит була розроблена з урахуванням усіх норм міжнародного права, категорично проти нього виступила Бельгія.

Бельгійський прем'єр-міністр Барт Де Вевер заявив, що саме Бельгія, під юрисдикцією якої діє Euroclear, нестиме всі юридичні, репутаційні та фінансові ризики у разі, якщо Росія оскаржить передачу своїх активів у суді. І запропонував: якщо ЄС хоче використати російські гроші, то всі країни, на території яких заморожені активи Центробанку РФ, "мають діяти узгоджено".

Суть позиції Бельгії полягала в наданні їй безстрокових і необмежених фінансових гарантій, так званих blank check protection, щоб застрахувати себе на випадок судових позовів Росії.

Незважаючи на те, що позиція Бельгії щодо репараційної позики, яку підтримали Італія, Мальта та Болгарія, була досить категоричною, саме над нею працювали до останнього моменту. Декілька джерел DW в Єврораді повідомляли, що лідери мали намір переконати Де Вевера й запропонувати йому "майже все, що він хоче".

Присутність Зеленського мала вплинути на скептиків

Ще перед початком саміту керівництво ЄС, зокрема Антоніу Кошта пообіцяв журналістам, що лідери "не покинуть цю раду без остаточного рішення щодо забезпечення фінансових потреб України на 2026 та 2027 роки".

Як повідомив DW високопоставлений європейський чиновник, саме Кошта переконав президента України Володимира Зеленського прилетіти в Брюссель, хоча спочатку планувалося, що той поспілкується з лідерами онлайн. За даними джерел DW, Кошта розраховував, що особисте спілкування Зеленського з членами Євроради перед початком саміту і, головне, його зустріч тет-а-тет із Де Вевером змінять позицію країн, які не підтримували передачу заморожених російських активів Україні.

Спілкуючись з журналістами під час пресконференції, Зеленський не розкрив деталей своєї розмови з бельгійським прем'єром, однак, відповідаючи на запитання, чи розуміє він справедливість аргументів Де Вевера, якого хвилюють можливі наслідки судових позовів Росії, відповів: "Я розумію ризики, про які він говорить. Але ми - у війні і, на мій погляд, ми знаходимося в більших ризиках".

Крім того, в Брюсселі Зеленський пояснив європейським лідерам, наскільки терміновим є рішення про фінансування: адже гроші на армію та бюджетні витрати потрібні вже у квітні, інакше скорочення витрат призведе до тяжких і незворотних наслідків. Їх переконливо описав прем'єр Польщі Дональд Туск, спілкуючись з журналістами перед початком саміту: "Зараз у нас простий вибір: або гроші сьогодні, або кров завтра".

Ідею про репараційну позику поки що відклали

Європейські лідери обговорювали українське питання останнім. Як розповів DW дипломат, який брав участь у роботі саміту, поки учасники засідання дискутували з приводу інших питань порядку денного - розширення ЄС, семирічного бюджету блоку та торгової угоди Mercosur - паралельно в сусідній кімнаті працювали команди Єврокомісії, бельгійського уряду та інших країн-членів, опрацьовуючи всі деталі репараційного кредиту, щоб "знайдений компроміс влаштовував усіх". Декілька співрозмовників DW підкреслили, що не пам'ятають складнішої дискусії, ніж обговорення передачі російських активів Україні.

Однак після чотиригодинних переговорів ідею репараційного кредиту відклали нібито через те, що кілька країн не погодилися з вимогами де Вевера про необмежені фінансові гарантії, оскільки вважають їх надмірними.

Тоді і вирішили надати Україні кредит на суму 90 мільярдів євро за рахунок загальних запозичень під гарантії бюджету ЄС та одночасно продовжувати роботу над рішенням про репараційний кредит. Важливо, що на такий варіант погодилися Чехія, Словаччина та Угорщина, які раніше заявляли, що заблокують рішення про бюджетні запозичення, яке має ухвалюватися одноголосно.

На пресконференції в Брюсселі Зеленський дав зрозуміти, що для України не важливо, в якій формі їй нададуть фінансову допомогу. "Але правильніша форма - це репараційний кредит, щоб Росія розуміла, що вона винна, і що потрібно буде виплачувати репарації", - сказав президент. Проте, схоже, поки що Брюссель не наважився надіслати Кремлю такий меседж.