Європейський суд у Страсбурзі визнав свою юрисдикцію щодо розгляду спільної скарги "Україна та Нідерланди проти Росії", які стосуються дій проросійських сепаратистів на сході України у 2014 році.
Реклама
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у Страсбурзі у своєму рішенні за справою "Україна та Нідерланди проти Росії" визнав її "частково прийнятною". Суд встановив, що "захоплені сепаратистами території на сході України з 11 травня 2014 року та щонайменше до 26 січня були під юрисдикцією Російської Федерації", йдеться у прес-релізі ЄСПЛ.
Таким чином ЄСПЛ визнав часові та територіальні межі окупації, здійснюваної Росією над окремими територіями на сході України. Після цього рішення Велика Палата може перейти до розгляду справи по суті за більшістю її пунктів.
Російські військові присутні на Донбасі з 11 травня 2014 року
Справа "Україна та Нідерланди проти Росії" об'єднує в собі три скарги. Дві з них "стосуються конфлікту на сході України за участю проросійських сепаратистів, який розпочався у 2014 році", а саме порушень статей Європейської конвенції з прав людини "сепаратистами "ДНР/ЛНР та військовими Росії", повідомляється у прес-релізі. У третій справі йдеться про збиття рейсу MH17 "Малайзійських Авіаліній" на сході України 17 липня 2014 року, що призвело до загибелі 298 осіб, серед яких 196 - громадяни Нідерландів. Заявниками у цій справі виступають уряди України та Нідерландів, відповідачем - уряд Російської Федерації.
Встановлюючи дату 11 травня 2014 року як дату так званого ефективного контролю Росії над окупованими частинами Донецької та Луганської областей, суд взяв до уваги "присутність на сході України російських військових з квітня 2014 року та широкомасштабне розгортання російських військ найпізніше із серпня 2014 року".
Судді також встановили, що "держава-відповідач мала значний вплив на воєнну стратегію сепаратистів", надавала їм зброю та військове обладнання "у значних масштабах від початку створення "ДНР" та "ЛНР" і в подальші місяці та роки", а також те, що російські військові "проводила артилерійські обстріли на запит сепаратистів". Таким чином, ЄСПЛ вирішив, що існує достатньо доказів, аби визнати скарги українського та нідерландського уряду прийнятними.
Реклама
Розгляд справ проти Росії - наразі складне питання
Росію було виключено зі складу Ради Європи (РЄ) 16 березня минулого року через війну проти України. 16 вересня, через шість місяців після рішення про виключення, протягом яких тривав перехідний період, Російська Федерація офіційно припинила бути договірною стороною Конвенції, яка є базовим документом РЄ і, зокрема ЄСПЛ. Це означає, що Росія більше не зобов'язана дотримуватися положень Конвенції і нести відповідальність за їх порушення ані за позовами громадян проти дій російської влади, ані за позовами проти неї інших країн.
І хоча у Раді Європи не раз наголошували, що "Росія зобов'язана імплементувати всі рішення ЄСПЛ, які стосуються подій, котрі трапилися до 16 вересня 2022 року", проте правники стверджують, що ситуація з міждержавними заявами України проти Росії виглядає дещо складніше і має багато нюансів. "Росія, звичайно, не братиме участі у процедурі розгляду справ, суддя, обраний від РФ, також не буде присутній на засіданнях, хоча повинен згідно з Конвенцією, тому процедурних проблем дуже багато", - сказав в інтерв’ю DW професор Ліверпульського університету в Англії Костянтин Дегтярьов, який спеціалізується на законодавстві у сфері захисту прав людини. На його думку, загалом питання розгляду справ проти Росії після її виходу з Конвенції "складне як з точки зору його наслідків для суду, жертв порушень прав людини, так і для Ради Європи в цілому".
Дослідниця з Рурського університету, експертка з питань міждержавних позовів у ЄСПЛ Ізабелла Рісіні (Isabella Risinі) переконана, що міждержавні справи щодо Росії "будуть розглянуті Судом, навіть якщо це буде важко зробити і займе багато часу". "Я гадаю, що правосуддя має здійснитися, справи не можуть просто десь подітися, вони повинні бути розглянуті", - сказала Рісіні у коментарі DW.
На розгляді ЄСПЛ - п'ять скарг "Україна проти Росії"
Водночас мало хто сподівається на те, що у разі, якщо ЄСПЛ таки ухвалить рішення у справах "Україна проти Росії", вони будуть виконуватися. Адже у травні 2022 року Держдума РФ у першому читанні ухвалила поправки, згідно з якими рішення ЄСПЛ, винесені після 16 березня 2022 року, виконанню в Росії не підлягають.
Наразі на різних стадіях розгляду у ЄСПЛ, окрім справи "Україна та Нідерланди проти Росії" перебуває ще чотири скарги українського уряду на дії РФ. Зокрема, йдеться про так звану "Кримську справу", у якій вже очікується рішення по суті. Третя справа - про захоплення російськими спецпризначенцями українських моряків та суден у Керченській протоці у 2018 році. У четвертій заяві української сторони Росія називається причетною до цілеспрямованих убивств політичних опонентів.
Останню, п'яту скаргу проти Росії українська сторона направила до ЄСПЛ наприкінці червня 2022 року. У ній Київ обвинувачує російську владу у порушеннях Конвенції, спричинених незаконним вторгненням на суверенну територію України. Окрім цього, за інформацією пресслужби ЄСПЛ, на розгляді суду знаходить понад 8,5 тисяч індивідуальних заяв, "які, ймовірно, пов’язані з подіями в Криму, на сході України та в Азовському морі".
Бахмут - "фортеця Донбасу" на лінії вогню
У Бахмуті на Донеччині до початку вторгнення РФ проживало понад 70 тисяч мешканців. Нині за місто точаться запеклі бої, досі не всі цивільні залишили місто. Про життя й реалії Бахмута з початку війни - у фотогалереї DW.
Фото: LIBKOS/AP Photo/picture alliance
Місто в очікуванні лиха
На цьому фото, зробленому навесні 2022-го, видно мурали на тему "Сім'я і діти" на вул. Чайковського у Бахмуті. У травні лінія фронту безпосередньо наблизилась до міста, почались артилерійські та авіаційні обстріли. Багато будинків зазнали значних руйнувань.
Фото: JORGE SILVA/REUTERS
"Відчуття бомжа"
Від російських ударів найпершими, ще навесні, особливо сильно постраждали багатоповерхівки на східній околиці Бахмута. Нині деякі тамтешні квартали не відрізнити від вулиць знищеного Маріуполя. "Відчуття бомжа - все втрачено, нічого не залишилося. Жити нема де, носити немає що, повернутись ні до кого. Все скрізь зруйновано", - розповіла ЗМІ евакуйована бахмутчанка Галина, чий будинок було знищено.
Фото: Aris Messinis/AFP/Getty Images
На руїнах школи
Дві учительки, що працювали у бахмутській загальноосвітній школі № 5, обіймаються на тлі руїн "храму знань". 24 липня російська армія завдала удару по цій школі. Будівля сильно постраждала. Обійшлося без жертв.
Фото: Diego Herrera Carcedo/AA/picture alliance
Зруйновані пам'ятки архітектури
За час війни внаслідок російських обстрілів було знищено та пошкоджено цілу низку визначних історичних будівель, серед яких Палац культури, приватний будинок купця Полякова 1880-их років, колишня жіноча гімназія, а також більш модерні будівлі як на вулиці Миру (на фото), які були "візитівкою" мирного Бахмута.
Фото: Dimitar Dilkoff/AFP/Getty Images
Останні приготування перед евакуацією
На цьому фото мешканець Бахмута Олександр Гаврись робить останні приготування перед тим, як вивезти дружину та двох дітей в евакуацію до Києва. З близько 73 тисяч жителів перед війною у місті станом на 7 березня 2023 залишалося менше 4 тисяч.
Фото: Metin Aktas/AA/picture alliance
Залишилися самотні й немічні
З Бахмута та громади виїхали понад 90 відсотків мешканців. У місті упродовж місяців між обстрілами працювали кілька крамниць, одна аптека та автомагазин. Мешканцям міста з гуманітарним забезпеченням допомагали благодійні організації та волонтери.
Фото: ANATOLII STEPANOV/AFP/Getty Images
Залишаються попри все
Вагітна Ольга та її чоловік Влад позують для фото перед укриттям в Бахмуті 28 січня 2023 року. Ця пара - одні з тих небагатьох цивільних, які продовжували залишитися в місті попри інтенсивні бої. Бахмут нині - режимний об'єкт. Заїхати в місто можна лише за спецперепустками.
Фото: Raphael Lafargue/abaca/picture alliance
Життя у постійному страху
79-річна пенсіонерка Валентина Павлівна Бондаренко виглядає через штору за вікно своєї бахмутської квартири. Через нескінчені обстріли та постійну небезпеку багато бахмутчан цілі місяці провели у підвалах та укриттях. У підвал перемістилася і міська амбулаторія №7. Фото зроблене в серпні 2022 року.
Фото: Daniel Carde/Zumapress/picture alliance
Підвальний побут
"Ми звикли вже до різних свистів та вибухів", - розповіла DW бахмутчанка Ніна (праворуч на фото). Її доньки "виїхали в Європу", але вона з чоловіком поки залишатиметься в Бахмуті. "Я тут, допоки стоїть ЗСУ!" - запевняє вона. Проте обоє погоджуються, що у разі погіршення ситуації мирні жителі мають евакуюватися, аби не заважати військовим, якщо ворог буде ховатися за їхніми будинками.
Фото: Oleksandra Indukhova/DW
Черги у штабі гуманітарної допомоги
Гуманітарна ситуація в місті особливо погіршилася восени, після того, як 1 серпня 2022 року російські сили оголосили активний наступ на місто. Внаслідок атак і обстрілів було пошкоджено електромережі, стало сутужно із забезпеченням продуктами харчування, мобільний зв'язок працював з перебоями. Волонтери, що везли гуманітарні вантажі, також потрапляли під обстріли.
Фото: Diego Herrera Carcedo/AA/picture alliance
Виснажливі артилерійські бої
Основні бої за Бахмут розгортаються між артилерійськими підрозділами. За оцінками військових, у цьому районі задіяний майже повний спектр артилерійського та мінометного озброєння. Активно Бахмут атакують сили ПВК "Вагнер". Українські військові продовжують відбивати наступи.
Фото: Bulent Kilic/AFP/Getty Images
Бойовий прапор з Бахмута презентований Конгресу США
Президент України Володимир Зеленський 20 грудня відвідав передові позиції українських військових біля Бахмута. Він вручив нагороди бійцям та отримав від них бойовий прапор. За дві доби, виступаючи перед американськими конгресменами, він не забув згадати тих, хто захищає суверенітет України на фронті, і передав спікерці Конгресу Ненсі Пелосі прапор із підписами бійців з Бахмута.
Фото: Carolyn Kaster/AP Photo/picture alliance
Лікування поранених в польовому шпиталі біля Бахмута
Серед основних завдань військових медиків, які працюють біля лінії фронту: стабілізувати пораненого, не допустити смерті від втрати крові й больового шоку, а в тяжких випадках забезпечити перевезення пацієнта до тилової лікарні.
Фото: Evgeniy Maloletka/AP Photo/picture alliance
80 відсотків міста в руїнах
На цьому фото, зробленому в останні дні грудня 2022 року, дим здіймається над руїнами приватних будинків на околицях Бахмута. Унаслідок запеклих боїв житловий фонд міста зруйнований на понад 80 відсотків, повідомив на початку березня 2023 року голова Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко.
Фото: Libkos/AP/picture alliance
Масштаби руйнувань видно зі супутника
На цьому супутниковому знімку від 4 січня 2023 року, оприлюдненому компанією Maxar, добре видно масштаби руйнувань в районі Бахмута. "Місто було центром інтенсивних боїв між російськими та українськими силами протягом останніх 6 місяців, і знімки показують суттєві пошкодження будівель та інфраструктури", - зазначають в аерокосмічній компанії.
Фото: Maxar Technologies/picture alliance/AP
Місто-привид
На цьому фото, зробленому 13 лютого з дрона інформагенції AP, також видно масштаби руйнувань від затяжних боїв. Цілі ряди житлових будинків були знищені, стояти залишилися лише зовнішні стіни і пошкоджені фасади, а дахи та внутрішня підлога обвалилися, відкривши нутрощі руїн для снігу і цікавому оку дрона.
Фото: AP Photo/picture alliance
"Фортеця Бахмут" тримає оборону
Український військовий на тлі графіті у центрі міста "Бахмут любить Україну". Українське політичне та військове керівництво вирішило продовжувати оборону міста. У НАТО, втім, не виключають, що Бахмут може впасти найближчими днями, що не обов'язково означатиме поворотний момент війни.