Опівночі 1 січня 2023 року люди в Хорватії мали кілька причин святкувати. По-перше, як завжди, Новий рік зустрічали яскраво і гучно. Також була величезна радість від того, що Хорватію після десяти років членства в ЄС прийняли до Шенгенської зони. Нарешті можна було подорожувати, не проходячи набридливого паспортного контролю на кордонах до сусідніх країн - Словенії, Італії чи Угорщини. У деяких коментарях відзначалося, що тільки тоді маленька країна по-справжньому стала членом Європейського Союзу.

Але відбулася ще одна зміна, яка, втім, привернула менше уваги. Її сприймали радше знизуючи плечима, а часом скептично: Хорватія стала членом Єврозони. Хорватська куна, валюта незалежності з 1990-х років, віджила своє, і євро було запроваджено як новий офіційний платіжний засіб.

Страх перед євро

Горанко Фіжуліч, колишній міністр економіки Хорватії, а сьогодні авторитетний економічний аналітик, вважає цю стриманість необґрунтованою: "Було багато тих, хто боявся змін, подорожчання і падіння рівня життя. Про це багато писали в засобах масової інформації за кілька тижнів до запровадження євро. Але ті, хто розумів, що це означає, не могли дочекатися. Це, разом зі вступом до Шенгенської зони, було величезним кроком для Хорватії".

Хорватський уряд намагався заздалегідь розвіяти страхи населення щодо євро - багато хто заспокійливо наголошував знову і знову, що все буде добре. За кілька місяців до запровадження нової валюти всі ціни у роздрібній торгівлі  мали зазначатися як у все ще чинній валюті, куні, так і в євро. Це залишатиметься чинним до кінця 2023 року. Метою цього називають прагнення до прозорості ціноутворення.

Читайте також: Хорватія переходить на євро. Які настрої в країні

Водночас євро аж ніяк не було новим для громадян Хорватії, адже вже давно вважалося неофіційною резервною валютою. У багатьох сферах ціни давно вказувалися в євро  - наприклад, на автомобілі, нерухомість, орендну плату або в будівельній галузі. Навіть багато туристичних агентств часто рекламували ціни на дорогі подорожі в обох валютах. Таким чином, Хорватія продовжила поширену практику, що походить ще з часів соціалістичної Югославії: тоді резервною валютою вважалася німецька марка. Значна частина заощаджень хорватських громадян також була вкладена в євро - люди довіряють політиці грошової стабільності європейців більше, ніж власному центральному банку.

Євро як цап-відбувайло

Однак у ЗМІ в перші місяці обігу євро з'явилися численні скарги громадян на хвилю подорожчання. Знову і знову з'являлися фотографії касових чеків до і після зміни валюти. І справді: особливо в гастрономічному секторі власники магазинів скористалися можливістю округлити ціни або навіть помітно підвищити їх.

Випічка в пекарні, яка раніше коштувала 75 євроцентів у перерахунку, тепер коштує на десять центів більше. Місцями ціна на капучіно за одну ніч зросла з 1,65 євро до 1,80 євро. Це не були величезні стрибки цін, але це те, що було щодня перед очима, і що для багато кого було також відчутно у фінансовому плані.

Однак колишній міністр економіки Фіжуліч вважає, що не нова валюта винна в падінні рівня життя багатьох громадян: "Я переконаний, що зниження купівельної спроможності відбулося б і без євро. Це стосується насамперед тих, хто заробляє нижче середнього, а також пенсіонерів. А таких дуже багато. Через євро та округлення ціни зросли, можливо, на один-два відсотки. Не більше".

Ціни зростають і без євро

З показником 8,3 відсотка в червні 2023 року Хорватія належала до країн ЄС з найвищим рівнем інфляції. Водночас країна перебуває внизу таблиці за показником середнього чистого річного заробітку трохи менше 11 000 євро. Проблема Хорватії полягає не в новій валюті, а у великому розриві в доходах, несприятливій економічній структурі та занадто дорогій державі, каже Фіжуліч.

З одного боку, за словами економічного експерта, Хорватія має другий за величиною ПДВ у ЄС - 25 відсотків, такий самий, як у Данії чи Швеції. Цей податок в основному використовується для фінансування роздутого державного апарату. З іншого боку, країна виробляє лише кілька товарів на експорт. Більшість грошей заробляється в сфері туризму, каже Фіжуліч. І тут при встановленні цін орієнтуються на відпочивальників з Німеччини, Італії чи Австрії - країн, де люди мають набагато вищу купівельну спроможність. "Там, де туризм відіграє важливу роль, ціни також були підвищені. Але це не було б інакше, якби у нас досі була куна, а не євро", - переконаний Фіжуліч.

Євро - історія успіху

Економіст вважає вступ Хорватії до Єврозони в цілому успішним. "Кожен, хто мав справу з закордоном, чи то в бізнесі, чи то в сфері туризму, знає, скільки грошей ви економите, якщо більше не треба обмінювати валюту і немає курсових коливань. Також набагато простіше і дешевше подорожувати, коли не потрібно весь час міняти куни. І це також психологічно важливо: тепер є валюта, яка є безпечною і стабільною, і більше не потрібна резервна валюта", - зазначає він.

Саме тому, як пояснює Фіжуліч, євро зараз у Хорватії спирається на широку підтримку. "Навряд чи хтось сьогодні скаже, що євро не треба було запроваджувати - навіть ті, хто спочатку дуже гучно виступав проти цього".