1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Єврокомісарка: процес вступу України до ЄС не заблоковано

18 листопада 2025 р.

У Єврокомісії переконують: Угорщина не заблокує процес розширення і очікують неформально відкрити переговорні кластери з Києвом. Але вважають, що ЄС має застрахуватися і від можливих негативних наслідків розширення.

Український та європейський прапори у Брюсселі
БрюссельФото: Philippe STIRNWEISS

У Єврокомісії очікують, що переговори щодо вступу України до ЄС триватимуть на рівні робочих груп без офіційного відкриття переговорних  кластерів, що потребує одноголосної підтримки усіх країн-членів. Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос під час виступу на форумі щодо розширення ЄС, який відбувся у вівторок, 18 листопада, у Брюсселі.

Наразі відкриття переговорних кластерів з Україною неможливе через вето прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Проте єврокомісарка переконана, що "процес вступу України до ЄС не заблоковано". "Ми заблоковані в процесі ухвалення рішень, але технічна частина триває і, сподіваємося, незабаром робота в експертних групах буде пришвидшена, і ми зможемо робити те саме, що робили б, якби всі кластери були офіційно відкриті", - сказала Кос. При цьому вона наголосила, що "ані українцям, ані молдаванам не потрібен Орбан, щоб продовжувати реформи".

Читайте також: Жозе-Мануель Пінту-Тейшейра: Вступ України до ЄС паралізований через п'яту колону Путіна

Кос: Я не підтримую членство другого сорту

Нещодавно деякі ЗМІ поширили інформацію про те, що під тиском деяких країн-членів Брюссель розглядає можливість прийняти до блоку нових країни без права голосу. Річ у тім, що Будапешт та ще кілька  європейських столиць побоюються, що вступ нових країн до ЄС, зокрема України, може призвести до небажаної конкуренції на внутрішніх ринках та вплинути на ухвалення рішень у сфері безпеки, тому вони наразі не підтримують розширення ЄС.

Ідея пропозиції, яка нібито зараз перебуває на ранніх стадіях обговорення,  полягає у тому, щоб надати новим країнам-членам повні права лише після того, як ЄС проведе внутрішні реформи, зокрема введе принцип голосування кваліфікованою більшістю замість одностайності за рішення у найважливіших сферах. 

"Ані українцям, ані молдаванам не потрібен Орбан, щоб продовжувати реформи", - вважає Марта КошФото: Laurie Dieffembacq/European Union 2025

Марта Кос вважає, що запобіжні механізми у ЄС необхідні,  але вона заявила, що не підтримує "членство  другого сорту". "Я за те, щоб знайти шляхи, як захистити Євросоюз, щоб коли у ньому з'являться нові члени,  ми стали сильнішими, а не слабшими, і в цьому сенсі це та дискусія, яка має відбутися", - сказала єврокомісарка.

Вона повідомила, що наразі Єврокомісія готує "Аналіз ситуації перед розширенням" (Pre-enlargement review), який буде оприлюднено наступного місяця. Після чого між країнами-членами пройде обговорення про те, "які запобіжні заходи нам потрібні".  Але, за словами Марти Кос, ці запобіжні заходи "залишатимуться непомітними" доти, доки всі нові країни-члени ЄС виконуватимуть свої зобов'язання.

Кубілюс: Вступ України та Молдови до ЄС  - найліпший аргумент для Грузії

Грузія, яка також формально є кандидатом на вступ до ЄС, проте через різку зміну політики та жорсткий наступ на права людини офіційного Тбілісі припинила співпрацю з Брюсселем щодо євроінтеграції, отримала незадовільні оцінки в останньому щорічному звіті Єврокомісії щодо розширення. Проте, за словами єврокомісара з питань оборони Андрюса Кубілюса, який також взяв участь у форумі, наразі найліпший спосіб допомогти Грузії - "якомога швидше членство Молдови, Чорногорії, країн Західних Балкан та України в Європейському Союзі". "Тому що це буде найпереконливішим аргументом на користь того, що розширення справді відбувається", - пояснив Кубілюс.

За його словами, протягом тривалого часу "деякі олігархи" розповсюджували наративи про те, що до розширення не варто ставитися серйозно, бо Грузія та інші країни нібито ніколи не стануть членами ЄС. "Тепер ми можемо надати чіткі аргументи та докази: розширення відбудеться. І Грузія може повернутися до цього розширення, звичайно, якщо там відбудуться зміни", - заявив єврокомісар.

Говорячи про підтримку України в боротьбі з Росією, Кубілюс нагадав, що військова, гуманітарна та фінансова допомога ЄС Україні "більша, ніж допомога США" і від початку війни її загальна суму склала 170 мільярдів євро. Він також висловив сподівання, що країни ЄС незабаром ухвалять рішення щодо репараційного кредиту для України за рахунок заморожених російських активів.

Проте, за його словами, підтримка ЄС є "не завжди ефективною через брак з нашого боку чіткішої стратегії щодо Росії". "Нам потрібно зрозуміти, що насправді стоїть на кону в Україні", - наголосив єврокомісар.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW