1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Європа й США розробляють нову МКС без РФ

Валерій Сааков
4 серпня 2023 р.

Starlab - так називатиметься нова орбітальна космічна станція, що має наприкінці цього десятиліття замінити створену за участі РФ МКС. Нещодавно до роботи над розробкою Starlab долучилися європейці.

Ілюстративне зображення орбітальної станції Starlab
Ось такий вигляд може мати нова орбітальна станція Starlab, участь у розробці якої беруть європейціФото: Nanoracks/Voyager Space /Lockheed Martin/Cover-Images/IMAGO

Днями європейська аерокосмічна компанія Airbus та американська Voyager Space оголосили створення спільного підприємства, щоб об'єднати зусилля задля розробки наступника нинішньої Міжнародної космічної станції (МКС). Назва цього наступника, що наразі існує лише в вигляді ескізних проєктів, - Starlab.

Власне, до розробки цього космічного апарата з європейського боку візьметься космічний підрозділ європейського авіабудівника Airbus. Саме його інженери допомагатимуть колегам з американського стартапу Voyager Space підібрати найкращі рішення для реалізації проєкту. Нову орбітальну станцію, що має замінити створену за участі Росії МКС, планують вивести на орбіту вже наприкінці нинішнього десятиліття.

Читайте також: США шкодують про вихід РФ із програми Міжнародної космічної станції

Такі озвучені часові рамки - не випадковість, адже американське космічне агентство НАСА планує припинити експлуатацію МКС найпізніше до 2030 року, а їй на заміну має прийти станція, що експлуатується приватними компаніями. На підтвердження серйозності своїх намірів НАСА ще наприкінці 2021 року доручило розробку відповідних концепцій нової орбітальної станції одразу трьом компаніям: космічній компанії Blue Origin засновника Amazon Джеффа Безоса, американській корпорації Northrop Grumman та стартапу Voyager Space з Денвера.

НАСА не планує експлуатацію МКС після 2030 рокуФото: NASA

"Пузата" орбітальна станція змусила американців звернутися до європейців

На реалізацію проєкту компанія Voyager Space отримала від НАСА 160 мільйонів доларів, а тепер офіційно залучила компанію Airbus до розробки та експлуатації Starlab. До цього кроку американський стартап підштовхнула жорстока необхідність, а можливо й безвихідь. Адже в противному разі їхнім інженерам довелося б самотужки сушити голову над украй непростим завданням, бо нова космічна станція матиме досить істотні габарити - лише діаметр вісім метрів. Як довідалися журналісти німецького видання Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ), інженери космічного підрозділу Airbus у Бремені вже мали певні напрацювання над концепцією космічної станції діаметром вісім метрів, тож не дивно, що наприкінці 2022 року вони отримали контракт на розробку від Voyager Space.

Starlab за планами має вийти на орбіту 2028 року, пояснив керівник Voyager Space Ділан Тейлор. На космічній станції в умовах невагомості будуть проводитися дослідження передовсім для фармацевтичної промисловості. Космічний туризм не є головною метою, адже насамперед ідеться про задоволення попиту й потреб світових космічних агентств і водночас відкриття нового вікна можливостей для комерційних користувачів, додав президент Voyager Метью Кута. За його словами, Starlab буде доступний для клієнтів і дослідників НАСА та інших світових космічних агентств.

Airbus сподівається стимулювати європейські космічні програми

Співпраця Voyager Space з Airbus Defence and Space також піде на користь європейським космічним програмам, переконаний керівник підрозділу Airbus Міхаель Шелльгорн (Michael Schöllhorn) під час телефонної конференції з журналістами. "Ми також робимо це для того, щоб залучити Європейське космічне агентство (ЄКА) і країни-члени", - додав менеджер. За його словами, спільне підприємство матиме відгалуження спеціально для ЄКА.

Ані Тейлор, ані Шелльгорн не стали коментувати, яка з компаній володіє якою часткою в спільному підприємстві. Ще одним партнером Voyager Space є готельна група Hilton, що допомагає планувати житлові відсіки на майбутній станції.

Сама аерокосмічна компанія Airbus Defence and Space має виробничі потужності у кількох містах Німеччини, в тому числі в Бремені. Також є філії у Франції, Великобританії, Іспанії, Італії, Швейцарії та Нідерландах.

Росії немає місця в майбутніх космічних програмах Заходу

Показовим у створенні нової орбітальної станції є неучасть у цьому проєкті Росії. Починаючи з 1990-х років Захід - насамперед європейці й американці - ішов на активну співпрацю з РФ у космосі. Один з прикладів такої співпраці - та сама МКС, що перебуває на орбіті з 1998 року. Крім того, російські ракети-носії типу "Союз" брали участь у виведенні на орбіту супутників європейської навігаційної системи Galileo. Для цього навіть було створено спеціальний пусковий майданчик на європейському космодромі Куру в Французькій Гвіані.

Пуск ракети-носія "Союз" з космодрому Куру в Французькій Гвіані з навігаційними супутниками Galileo (архівне фото)Фото: picture-alliance/dpa

Однак у відповідь на анексію РФ Криму та розв'язану росіянами війну на Донбасі, західні космічні агентства стали зменшувати рівень співпраці з росіянами, хоч і не могли на той час повністю згорнути космічну кооперацію з РФ через низку об'єктивних факторів. Уже тоді стало проглядатися недвозначне бажання НАСА та ЄКА освоювати космічний простір, не оглядаючись на росіян.

Читайте також: "Батут працює": Ілон Маск пригадав Рогозіну його зневажливі слова

Та розпочата в лютому 2022 року повномасштабна війна РФ проти України перекреслила доцільність подальшої участі росіян в усіх ракетно-космічних спільних проєктах з західними партнерами. Крім того, запроваджені Заходом санкції у відповідь на російську агресію проти України фактично унеможливили практичну реалізацію такої співпраці. Єдиними майданчиком у космосі, де поки що триває така співпраця - є МКС.

Ракета Antares теж зазнає змін через війну РФ проти України

До речі запущена нещодавно ракета Antares, перший ступінь якої створено за участі українських підприємств - насамперед КБ "Південне" та машинобудівним заводом "Південмаш", - теж зазнає істотних змін через санкції проти РФ. Річ у тім, що перший ступінь цієї ракети в нинішній версії оснащено двома двигунами РД-181 російської компанії НВО "Енергомаш".

Пуск ракети-носія Antares з українськими компонентами (архівне фото)Фото: Steve Helber/AP Photo/picture alliance

Читайте також: Українсько-американська ракета вивела на орбіту корабель з вантажем для МКС

Американська аерокосмічна корпорація Northrop Grumman, яка є головним розробником ракети, оголосила в серпні 2022 року, що співпрацює з компанією Firefly Aerospace над розробкою нової версії ракети Antares 330 з використанням першого ступеня і двигунів американського виробництва.

Перший запуск нової ракети заплановано на 2025 рік, а поки космічний транспортний корабель Cygnus виводитиме на орбіту ракета-носій Falcon 9 компанії SpaceX Ілона Маска.

Піца у космосі: так її готують у невагомості (05.12.2017)

00:57

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW