Європейська Комісія нещодавно звернулася до провідних світових IT-концернів із несподіваним закликом - чітко маркувати на своїх вебсайтах фото, відео та тексти, згенеровані штучним інтелектом (ШІ). Звернення отримали серед інших оператори таких платформ, як Google, Facebook, YouTube та TikTok. Мета Єврокомісії - не допустити масового поширення дезінформації.

Ці побоювання в Європі не нові, минулого року вони особливо посилилися з початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну та ще більшою активізацією російських кампаній з поширення фейків. Однак тепер у світлі стрімкого розвитку ШІ ці побоювання несподівано стали особливо злободенними. "Просунуті чат-боти - наприклад, ChatGPT - можуть генерувати комплексний і, на перший погляд, аргументований контент протягом кількох секунд, - зазначила у розмові з журналістами 5 червня заступниця голови Єврокомісії з питань цінностей та транспарентності Вера Юрова, пояснюючи вищезгаданий заклик ЄК до світових IT-гігантів. - За маркування контенту треба братися негайно".

Читайте також:  Штучний інтелект: як зупинити дрони-камікадзе та роботів-убивць на полі бою?

Нові правила ЄС для цифрових платформ

Однак чи почують єврокомісарку IT-компанії з інших континентів? Обов'язку слідувати закликам з Брюсселя у них немає. Та й реалізувати маркування буде технічно непросто, вважає Андреа Ренда, провідна експертка з цифрової економіки в дослідному центрі Center for European Policy Studies: "Немає гарантії, що в режимі реального часу вдасться розпізнавати згенерований ШІ контент. Більшість фірм, ймовірно, спробують зробити, що в їхніх силах, але про стовідсотковий результат і мови бути не може".

Вера Юрова з цим не погоджується і каже, що особисто запитала нинішнього директора Google Сундара Пічаї: "Ви вже створили технологію для розпізнавання продукції ШІ? І його відповідь була: "Так, хоча ця технологія ще потребує подальшого розвитку".

Читайте також: Як розпізнати фотографію, згенеровану штучним інтелектом?

Однак чи тільки про технології йдеться? У списку партнерів європейців щодо впровадження нових стандартів у мережі відсутній один із ключових гравців - Twitter. Сервіс мікроблогів, придбаний нещодавно американським мільярдером Ілоном Маском, у травні вийшов із добровільної угоди ЄС щодо боротьби з дезінформацією. У Брюсселі це було розцінено як відкриту конфронтацію, а ЗМІ поширили кілька заяв європейських політиків про те, що з серпня, коли нові правила ЄС щодо боротьби з дезінформацією для цифрових платформ набудуть чинності, Twitter може бути заборонено працювати в Європі.

Штучний інтелект та ЄС

Саме таку санкцію як найжорсткіший захід передбачає нове законодавство ЄС. Тому Андреа Ренда вважає його "революційним". Крім повної заборони, нові європейські правила дозволять накладати на компанії-порушники відчутні штрафи, що становлять до 6 відсотків їхнього річного обороту. Отже, навіть якщо зараз у Twitter не прислухаються до заклику з Брюсселя, із серпня ігнорувати європейські правила буде вкрай ризиковано.

Але і заклик до маркування, і нові правила боротьби з дезінформацією, що набудуть чинності у серпні, - це лише частина зусиль ЄС відповідати сучасним викликам. Мабуть, основною європейською відповіддю на них має стати закон про ШІ, який готується зараз у комітетах Європарламенту, за яким закріпилася назва AI Act. Коли - і якщо - він буде ухвалений, в Європі будуть введені жорсткі обмеження на застосування штучного інтелекту, що наразі не мають аналогів в інших країнах. Наприклад, повна заборона на його використання в системах розпізнавання людей у громадських місцях, у прогнозуванні правопорушень та складанні соціального рейтингу.

Читайте також: У ФРН звільнили головреда за створене штучним інтелектом "інтерв'ю" Шумахера

Є тільки одне "але": через тривалі та складні європейські законодавчі процедури ухвалення закону очікується не раніше ніж через два роки. Чи усвідомлюють у Брюсселі, що ШІ тепер розвивається набагато швидше? Кателейне Муллер, експертка з Данії, яка консультує структури ЄС з питань ШІ, не вважає ситуацію безнадійною.

"Основні проблеми залишаються незмінними - наприклад, проблеми з упередженістю та дискримінацією, проблеми контролю над ШІ та механізмами ухвалення рішень, нарешті, проблема впливу ШІ на права людини", - пояснює експертка. І тому радить законодавцям не відмовлятися від уже існуючих норм, а лише змінювати їх у відповідь на технологічні новації та виклики часу.