М'яч на боці Європи. Наприкінці травня Європейський Союз на рівні міністрів закордонних справ країн-членів ЄС планує обговорити теми можливих переговорів із Росією щодо завершення її війни проти України. ЄС майже рік безуспішно домагався цього - від моменту початку контактів України й Росії за посередництва США, які зараз призупинені на тлі війни США та Ізраїлю проти Ірану. Не менш важливе питання - хто представлятиме Європу?

Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну європейські лідери окремо спілкувалися з президентом РФ Володимиром Путіним, але лише телефоном. Найчастіше - президент Франції Емманюель Макрон. Після того як глава Кремля 9 травня заявив, що готовий до зустрічі, і назвав бажаним кандидатом колишнього канцлера Німеччини Ґергарда Шредера (Gerhard Schröder), у Берліні та Брюсселі обговорюють різні варіанти. Хто це може бути?

Чому у Шредера майже немає шансів

Проти кандидатури 82-річного Шредера одразу виступили уряди Німеччини та України. Головна причина в тому, що колишній канцлер, хоча й засудив війну та залишив російські енергетичні компанії (зокрема, у травні 2022 року пішов із посади голови ради директорів "Роснефти"), не відмовився від дружніх стосунків із Путіним. На самому початку вторгнення Шредер уже був посередником. У різних інтерв'ю він розповідав, що тоді літав до Москви до Путіна та до Стамбула, де зустрічався з представником України Рустемом Умєровим - нібито на прохання української сторони. Подробиць він не повідомив. 

Андреас Умланд, експерт Інституту вивчення європейської політики в Києві, у розмові з DW висловив сумнів щодо шансів Шредера стати переговорником від ЄС. "Недовіра зараз у Німеччині до Шредера висока", - зазначив експерт. На початку війни в його рідній Соціал-демократичній партії Німеччини (СДПН) була спроба виключити ексканцлера, але ініціатива низки політиків провалилася. Нині в СДПН лунають окремі голоси, які вважають, що варіант зі Шредером варто обміркувати, але загалом у політичних колах у Берліні в це мало хто вірить.

Шредер плюс Штайнмаєр

Одним із варіантів у німецькій пресі називають "дует" Шредера і нинішнього федерального президента, колишнього міністра закордонних справ і колишнього керівника відомства канцлера при Шредері Франка-Вальтера Штайнмаєра (Frank-Walter Steinmeier). Аргумент прихильників цієї ідеї - Штайнмаєр є досвідченим дипломатом і вже вів переговори з Росією щодо Донбасу, де Росія підтримувала сепаратистів, але публічно цього не визнавала. Крім того, на початку 2027 року завершується другий президентський термін Штайнмаєра. Після цього він теоретично міг би стати посередником від імені ЄС. 

На відміну від Шредера, 70-річний Штайнмаєр значно жорсткіше засудив війну РФ проти України. Він вимагав судити президента Росії Путіна в Міжнародному кримінальному суді (МКС) у Гаазі - ще до того, як було видано ордер на його арешт. Президент Німеччини також визнав помилковою попередню політику Берліна щодо Росії.

Чи погодиться Київ на його кандидатуру - питання. На початку війни Київ відкликав запрошення президенту Німеччини відвідати Україну, але з часом візит таки відбувся. Для Німеччини Штайнмаєр як переговорник був би "прийнятним", вважає політолог Умланд. Сам президент поки що не говорить про те, чи готовий він зустрічатися з Путіним.

У Меркель більше шансів, ніж у Шредера й Штайнмаєра

Про це не говорить і колишня канцлерка Німеччини Анґела Меркель (Angela Merkel) - третя можлива кандидатка. Схоже, у неї більше шансів, ніж у двох інших. 71-річна Меркель періодично засуджує війну Росії, але не так жорстко, як Штайнмаєр, і своїх помилок не визнає. Вона вважає, що переговори в Мінську, які частково "заморозили" війну на Донбасі, були успішними. Через ці переговори та будівництво газопроводу "Північний потік-2" Меркель різко критикував президент України Володимир Зеленський, який закликав її приїхати до Києва і відвідати Бучу. Від початку повномасштабної війни Меркель жодного разу не була в Україні. 

Під час нещодавніх поїздок Німеччиною з презентацією своєї автобіографії Меркель повторювала тезу про те, що з Росією потрібно вести діалог, і захищала свою ідею саміту з Путіним, яку влітку 2021 року не підтримали в ЄС. За це її тоді критикували, насамперед, країни Балтії та Польща.

"Без розмов війна точно не закінчиться", - говорить сьогодні Меркель, однопартійка чинного канцлера, голови консервативного Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Фрідріха Мерца (Friedrich Merz). "Меркель була б серйозною постаттю, якби Москва погодилася на неї, це був би хороший вибір, - вважає Умланд. - До Меркель теж, звісно, є претензії і в самій Німеччині, і в Україні, але вона - політик зовсім іншого калібру".