1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Європарламент: Грузія може втратити фінансову допомогу ЄС

9 жовтня 2024 р.

Європарламент пропонує через відкат реформ у Грузії заморозити фінансову допомогу, яку їй надає Брюссель, а також вирішити, чи може Тбілісі продовжувати користуватися перевагами безвізового режиму з ЄС.

Протести опозиції проти закону про "іноагентів" в Грузії 28 травня 2024 року
Протести опозиції проти закону про "іноагентів" в Грузії 28 травня 2024 рокуФото: Zurab Tsertsvadze/AP Photo/picture alliance

Європарламент закликає заморозити все фінансування, яке надається урядуГрузії Європейським Союзом, доти, доки Тбілісі не скасує недемократичне законодавство, зокрема закон про "іноагентів", закон про "сімейні цінності та захист неповнолітніх", а також зміни, внесені до законодавчого кодексу країни. Про це йдеться у резолюції "Демократичний відкат та загрози політичному плюралізму в Грузії", ухваленій Європарламентом у середу, 9 жовтня, у Страсбурзі. На її підтримку проголосували 495 євродепутатів, 73 були проти, ще 86 утрималися.

Депутати також попросили Єврокомісію оцінити, яким чином ці нові закони, а також умови проведення парламентських виборів, призначених у Грузії на 26 жовтня, "впливають на безперервне виконання" Тбілісі критеріїв, завдяки яким у березні 2017 року країні було надано безвізовий режим із Євросоюзом.

Дії влади Грузії суперечать євроінтеграції

Автори резолюції "висловлюють стурбованість з приводу атмосфери ненависті та залякування" опозиції. Цю атмосферу, на думку євродепутатів, "підживлюють заяви представників уряду Грузії та політичних лідерів", зокрема олігарха Бідзіни Іванішвілі. "Таке залякування серйозно підриває політичний процес та свободу вираження думок", - наголошується в документі.

У грудні минулого року Євросоюз надав Грузії статус кандидата на членство в ЄС за умови, що влада країни проведе необхідні реформи, викладені в рекомендаціях Єврокомісії. Однак "нещодавно прийняте в Грузії законодавство" суперечить цим рекомендаціям, що "фактично призупинило" інтеграцію Тбілісі до ЄС, йдеться у документі. Тому Європарламент закликає ЄС та його держави-члени "запровадити персональні санкції щодо осіб, відповідальних за підрив демократії в Грузії", причетних до переслідування опозиції та мирних протестувальників, а також тих, хто поширює "антизахідну дезінформацію".

Водночас євродепутати заявили про свою "непохитну підтримку європейських устремлінь грузинського народу та його бажання жити в процвітаючій країні, вільній від корупції, яка поважає основні свободи, захищає права людини та гарантує відкрите суспільство та незалежні ЗМІ". А також знову висловили "наполегливу вимогу" негайно та беззастережно звільнити колишнього президента Грузії Михайла Саакашвілі з гуманітарних міркувань. 

Мільярдер і політик Бідзіна ІванішвіліФото: Sergey Karpov/ITAR-TASS/picture alliance/dpa

Вплив Росії у Грузії зростає

Напередодні парламентських виборів євродепутати наполегливо закликали владу Грузії дати гарантії, що умови проведення виборів відповідатимуть високим міжнародним стандартам. Для цього вона повинна "забезпечити прозорий, вільний і справедливий процес, що відображатиме демократичну волю народу" та відмовитися від практики зловживання адміністративним ресурсом на користь правлячої партії "Грузинська мрія".

В окремому пункті резолюції євродепутати висловили стурбованість з приводу "зростаючого впливу Росії в Грузії". Про це, зокрема, свідчить зміцнення торгових зв'язків Тбілісі з Москвою, а також готовність грузинської влади "домагатись примирення з РФ, незважаючи на окупацію Росією п'ятої частини суверенної території Грузії" та на війну, розв'язану Кремлем проти України.

"Не можна одночасно бути проєвропейським та прокремлівським"

"Своєю резолюцією ми хочемо послати чіткий меседж Бідзіні Іванішвілі та його колаборантам з "Грузинської мрії": членство в ЄС несумісне з їхньою політикою, не можна одночасно бути проєвропейським і прокремлівським, ти не можеш підтримувати європейський спосіб життя і водночас прославляти Сталіна", - заявила під час дебатів, що відбулися напередодні голосування, представниця Європейської народної партії від Литви Раса Юкнявічене. Політикиня запевнила, що Європарламент уважно стежитиме за ходом парламентських виборів у Грузії, і якщо влада країни "вирішить наслідувати приклад Лукашенка, то ЄС буде змушений переоцінити досягнення Грузії, включаючи лібералізацію візового режиму".

Багато ораторів відзначали відданість грузинського суспільства європейським ідеалам. Але при цьому дії уряду Грузії та правлячої партії "становлять повний контраст очікуванням грузинських громадян", зазначив естонський євродепутат від групи соціалістів Свен Міксер. "Прийняття законів, які грубо порушують діяльність неурядових організацій, громадянського суспільства, переслідують меншини, у тому числі представників ЛГБТ, - це кроки, які суперечать надіям людей", - наголосив політик.

Нова ультраправа політична група "Патріоти за Європу", яка обіймає третє місце в ЄП, не брала участі у підготовці остаточного проєкту резолюції. Її представник французький євродепутат Тьєррі Маріані пояснив це тим, що мета документу - "впливати на вибори в Грузії, а це небезпечний процес, оскільки створює нам образ моралізаторів".

Маріані також заявив, що американський філантроп Джордж Сорос надавав кошти для діяльності неурядових організацій Грузії і що "це є іноземним втручанням, але це нікого тут не турбує". Політик звинуватив ЄП у застосуванні "подвійних стандартів" і заявив, що "грузини не слухатимуть ні наказів Москви, ні порад Брюсселя, і 26 жовтня самі виберуть своє майбутнє.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW