Три години тривала дискусія в Європейському парламенті щодо позиції Євросоюзу стосовно запропонованого США "мирного плану" та ролі ЄС у досягненні миру в Україні. Під час дискусії в середу, 26 листопада, висловилася майже сотня євродепутатів, змінилися три голови і було видано вісім синіх карток - це коли парламентарі з дозволу голови вступають у полеміку з попереднім оратором.

Тему "мирного плану" терміново внесли до порядку денного як головну дискусію пленарного тижня в Страсбурзі. Щоби взяти в ній участь, змінила свої плани і глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) - нечаста гостя в Європарламенті. Втім, вона покинула зал після виступів лідерів політичних груп, а від імені Єврокомісії дебати закривав єврокомісар Валдіс Домбровскіс.

Єврокомісія представить законопроєкт щодо фінансування України

Звертаючись до євродепутатів, фон дер Ляєн перерахувала пріоритети ЄС у мирному процесі: ніяких обмежень чисельності ЗСУ, ніякого одностороннього поділу України, довгострокові та міцні гарантії безпеки для України, повний суверенітет і самостійний вибір свого майбутнього, включаючи вступ до ЄС, "нічого про Україну без України, нічого про Європу без Європи, нічого про НАТО без НАТО", а також повернення кожної української дитини, викраденої Росією. 

Вона також торкнулася теми фінансування України на найближчі два роки, забезпечити яке ЄС зобов'язався на останньому засіданні Євроради. Єврокомісія вже представила країнам ЄС варіанти, серед яких і використання заморожених активів РФ, а найближчим часом представить офіційний законопроєкт. "Я не бачу сценарію, за якого цей рахунок оплачуватимуть тільки європейські платники податків. Це неприйнятно", - заявила фон дер Ляєн. 

Читайте також: Мерц в інтерв'ю DW: Виплатити активи РФ американцям є немислимим

Роботу над мирним планом для України вона назвала "відправною точкою": "Ми повинні продовжувати чинити тиск на Росію. Але наш обов'язок також - докласти всіх зусиль, які можуть привести до справедливого і міцного миру". 

Рада ЄС виступає за "мир через силу"

Про "мир через силу" говорила представниця Данії, яка головує в Раді ЄС до кінця року, міністерка у справах Європи Марі Б'єрре. За її словами, Україна повинна бути в максимально сильній позиції, причому найважливішим компонентом є наявність у неї власних потужних військових і оборонних можливостей. "Не може бути жодних обмежень на Збройні сили України, які зробили б її вразливою для майбутніх атак. І ми чітко дотримуємося принципу, що кордони не повинні змінюватися за допомогою сили", - наголосила вона. 

Читайте також: Каллас про мирні зусилля щодо України: Скоротити армію має Росія

Міністерка зазначила, що участь ЄС у мирному процесі є принципово важливою для досягнення миру в Україні. "У цей вирішальний момент ми повинні говорити одним голосом, дотримуватися обраного курсу та продовжувати надавати Україні широку й непохитну підтримку. Безпека України - це безпека Європи", - сказала Б'єрре. 

Лідери найбільших фракцій визначили "червоні лінії"

Голова найбільшої в Європарламенті Європейської народної партії німець Манфред Вебер (Manfred Weber) теж заявив, що всі хочуть миру, але не на умовах Росії. "Ні, військовий злочинець не може бути нагороджений за свій терор. Тому здача території України, амністія для російських військових злочинців і обмеження права незалежної України обирати своїх партнерів є неприйнятними", - зазначив він. На його думку, після женевських переговорів мирний план вдосконалили, однак Вебер виступив за те, щоб Європу на переговорах про досягнення миру в Україні представляли не Париж, Берлін і Лондон, а фон дер Ляйен.

Лідерка соціал-демократів у Європарламенті іспанка Іраче Гарсія Перес назвала "план (президента США Дональда) Трампа і (президента РФ Володимира) Путіна, що зраджує цінності ЄС, планом капітуляції". "Неприйнятно змушувати Україну відмовитися від Донбасу та Криму, ампутуючи її територію, немов це розмінна монета. Неприйнятно обмежувати чисельність її армії до 600 тисяч, залишаючи її беззахисною перед агресором. Неприйнятно забороняти їй вступати в НАТО, прирікаючи її на постійну вразливість. І абсолютно неприйнятно, що Трамп має намір отримати вигоду від заморожених російських активів за рахунок ЄС", - переконана вона. 

Депутатка закликала використовувати заморожені активи РФ для фінансування України, зняти обмеження на застосування Україною західних озброєнь, а також ввести заборону ЄС на імпорт російської нафти в січні, а газу - в кінці 2026 року. "Кінець цієї історії не може звестися до того, що Трамп виправдає Путіна. Путін повинен постати перед Міжнародним кримінальним судом, - заявила Гарсія Перес. - Мир без правосуддя - це не мир".

Однодумці на двох полюсах політичного спектру

Виступаючи від імені третьої за величиною в Європарламенті, ультраправої групи "Патріоти за Європу", угорська євродепутатка Кінга Гал не стала критикувати американський план, а закликала підтримати його як "єдиний шанс на мир".

Приблизно такими ж словами говорив і співголова лівої фракції німець Мартін Ширдеван (Martin Schirdewan). "Мені не подобається, хто є автором цього мирного плану, і що цей план ще не описує шлях до справедливого і міцного миру, але в даний час він є нашим найкращим шансом на припинення війни", - сказав депутат. 

Допомога Україні - в мінусі порівняно з закупівлями у Росії

Представник правоконсервативної фракції "Європейські консерватори і реформісти" Адам Белан фактично звинуватив лідерів ЄС у бездіяльності: "Чому європейська дипломатія бере на себе лише роль рецензента, активізуючись тільки після оголошення чергових мирних ініціатив США? Чому, незважаючи на прямий вплив війни на нашу європейську безпеку, Брюссель не формулює пропозиції першим?"

Польський євродепутат вважає, що причина цього - торговельні інтереси країн ЄС у Росії. "Було прийнято 19 пакетів санкцій, в результаті чого до Москви пішло вдвічі більше коштів, ніж до Києва", - заявив він, посилаючись на дані уряду Швеції. Згідно з ними, з 2022 року імпорт ЄС з Росії значно перевищив обсяг підтримки України: так, надавши українцям допомогу на 187 мільярдів євро, Євросоюз імпортував російської нафти й газу на 201 мільярд євро, а з урахуванням інших товарів обсяг імпорту склав 311 мільярдів євро.

Ліберал-демократи: Ми відмовляємося забути Бучу

Голова ліберально-демократичної групи "Оновлюючи Європу" француженка Валері Айє перерахувала умови для справедливого та міцного миру в Україні: надійні гарантії безпеки, відсутність обмежень на чисельність армії, розгортання сил спостереження за перемир'ям, гарантованих коаліцією охочих, мобілізація заморожених російських активів для відновлення України.

"Ми відмовляємося допустити повернення Росії до G8, як ні в чому не бувало. Ми відмовляємося забути Бучу і бомбардування цивільного населення. Ми відмовляємося брати участь у цій збоченій грі, якій підіграють деякі навіть тут, прагнучи представити Кремль жертвою, а не агресором", - заявила Айє. 

Співголова фракції "зелених" Террі Райнтке (Terry Reintke) закликала якомога швидше вирішити питання з передачею Україні заморожених активів Росії та вступом України до ЄС.

Завершив виступ лідерів політичних груп німецький євродепутат Александр Зелль (Alexander Sell) від імені праворадикальної групи "Європа суверенних націй". Він заявив, що радий, що американці хочуть покласти край війні, розкритикував Брюссель, Берлін і Київ, і порадив фон дер Ляєн "спілкуватися з обома сторонами конфлікту", як це роблять Трамп і прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.

Експерти вимагають поставити Україні ракети дальньої дії

Доповідач Європарламенту по Україні Міхаель Галер (Michael Gahler) заявив, що депутати очікують від Єврокомісії більшого, ніж просто коригування планів США. "Ми повинні знайти способи змусити Путіна сісти за стіл переговорів, а це можливо тільки за допомогою посилення тиску. В іншому випадку він, як і раніше, буде чинити прямий вплив на Трампа, щоб якомога швидше отримати те, що хоче", - впевнений німецький євродепутат.

Наприклад, європейцям слід поставити Україні ракети дальньої дії, які дозволять їй знищити виробничі об'єкти смертоносної зброї, вивести з ладу пускові установки і важливу транспортну інфраструктуру в Росії, впевнений Галер. 

Його підтримала і голова парламентського комітету з оборони та безпеки Марі-Аґнес Штрак-Циммерманн (Marie-Agnes Strack-Zimmermann). "Україна має нейтралізувати цілі, з яких щодня запускаються ракети, дрони і крилаті ракети. 93 відсотки з них потрапляють виключно в цивільне населення", - заявила представниця Німеччини. Вона також зажадала власних дипломатичних ініціатив Європи та передачі українцям 140 мільярдів євро з російських заморожених активів.

План з 28 пунктів глава оборонного комітету назвала диктатом Росії. "А план з 19 пунктів? Я з ним не знайома, і не знаю, чи знайомий з ним хто-небудь взагалі. Я тільки чула, що Путін його вже відхилив", - сказала Штрак-Циммерманн.

Голосування за резолюцію "Позиція ЄС щодо запропонованого плану та участь ЄС у досягненні справедливого і міцного миру в Україні" відбудеться в четвер, 27 листопада.