Євродепутати незадоволені самітом НАТО у Вільнюсі та підходом до прийому України до Альянсу. ЄС має вчинити інакше та ініціювати процес прийому якнайшвидше - бажано, після літніх канікул, кажуть у Страсбурзі.
Реклама
На саміті НАТО не прозвучало конкретики, на яку так сподівалися українці, тож головне завдання ЄС зараз - не повторити помилку союзників. Таку думку висловили депутати Європарламенту в середу, 12 липня, під час дебатів, присвячених Україні та російському вторгненню.
"Ми маємо направити Путіну чіткий сигнал"
Саміт Північноатлантичного альянсу у Вільнюсі мав виправити історичну помилку саміту 2008 року в Бухаресті, але натомість став розчаруванням, заявила голова підкомітету Європарламенту з оборони та безпеки француженка Наталі Луазо. "Ніби деякі люди насправді не розуміють, що Альянс переживає історичний момент, - докірливо сказала вона. - Але Україна вступить до НАТО - тепер це вже питання часу, а не принципу". Євродепутатка назвала українську армію найбоєздатнішою та загартованою армією в Європі та закликала ЄС суттєво посилити та прискорити підтримку Києва заради ім'я миру, стабільності та безпеки на континенті.
"Ми повинні направити Путіну чіткий сигнал: Вільнюс - це не Бухарест, - зазначив депутат від Німеччини Сергій Лагодинський (Sergey Lagodinsky). - Вільнюські обіцянки - це не втіхи та відстрочки, як це було в Бухаресті, і не заохочення Путіна до завдання удару" . Тепер ЄС відповідає за те, щоб "дати українцям те, що багато хто з них втратив у ці дні", вважає він. А саме: Євросоюз має розпочати докладно та чітко спланований процес прийому України до своїх лав. "Ми вже почали його в парламенті, а тепер за нами має послідувати і Рада ЄС", - підкреслив Лагодинський.
"Україну знову відправили до зали очікування, - нарікає бельгійський євродепутат Ґі Верговстадт. - Це не мудре рішення, оскільки у Росії складається враження, що можна продовжувати війну, а чим довше вона продовжуватиме війну, тим довше Україна буде поза НАТО". На думку колишнього прем'єр-міністра Бельгії, Євросоюз не може зробити такої помилки, тому Єврокомісії відразу ж після літніх канікул слід виступити з пропозицією розпочати переговори з Україною про її приєднання до ЄС.
У тому, що Брюссель має намір розпочати переговори з Києвом до кінця 2023 року, немає жодних сумнівів, запевнив євродепутат із Франції Бернар Гетта. Північноатлантичний альянс на чолі зі США неправий у своїй нерішучості, тоді як на останньому засіданні Ради ЄС наприкінці червня було чітко заявлено "про бажання 27 держав-членів стати на бік людей, які зазнали агресії". Крім того, Гетта вважає, що надмірна обережність Вашингтона має спонукати країни Євросоюзу швидше рухатися до створення загальноєвропейської оборони, щоб у разі потреби захищатися самим.
"Ми повинні втілити в життя ідею оборонного союзу, - погодилася з ним і депутатка із Бельгії Гілде Ваутманс. - Нам потрібна спільна армія". Вона також закликала Євросоюз подати Україні сигнал не такий сигнал, як у НАТО: "Ми не можемо просто сказати, що, ну, може, пізніше, може, наступного року... Ні, ми повинні зробити так, щоб війна закінчилася зараз, і це наш обов'язок".
Чому Захід не може надати достатньо допомоги, щоб покласти край цій війні? Таке питання порушив литовський парламентар Броніс Ропе. "Щоразу, коли ми вживаємо недостатні дії, це означає, що відновлення України буде коштувати ще дорожче", - нагадав він.
Додаткові фінансові ресурси, терміново необхідні для допомоги Україні, мають надходити з експропрійованих російських активів, упевнений інший литовський депутат Пятрас Ауштрявічюс: "Такий крок є не лише пропорційною відповіддю на агресію, а й цілком виправданою з точки зору загальної самооборони".
З Ауштрявічюсом солідарний і європарламентар із Чехії Людек Нідермайєр: заморожені активи Росії на сотні мільярдів євро - це ті кошти, які насамперед мають бути використані для відновлення збитків від російської агресії в Україні, вважає він. "Я знаю, що це нелегко, але це не неможливо. І я розчарований, що ми не просуваємось у цьому питанні", - сказав він. І також закликав Євросоюз зайняти чітку позицію проти запрошення російських спортсменів на Олімпійськи ігри та "докласти великих зусиль, щоб уникнути неприйнятного та запобігти участі у змаганнях людей, які відкрито підтримують вбивства безневинних жителів України".
Не допустити росіян на Олімпійські ігри
Заклик не дозволити російським атлетам брати участь в Олімпіаді у Парижі звучав у залі засідань у Страсбурзі неодноразово. "Ми не можемо просто дивитися, як російські та білоруські спортсмени готуються до Олімпійських ігор", - зазначила євродепутатка з Чехії Міхаела Шойдрова. На її думку, Єврокомісія має виступити проти участі атлетів, які не критикують російську агресію.
Шойдрова також поцікавилася, на якому етапі перебуває реалізація обіцянки глави Єврокомісії Урсули фон дер Ляйєн (Ursula von der Leyen) організувати міжнародну конференцію для повернення викрадених Російською Федерацією українських дітей. З цього питання висловилася і її землячка Діта Харанзова. "Нам потрібно зосередитися на реаліях війни, таких як викрадення українських дітей. Ми маємо робити набагато більше для їхнього повернення на батьківщину. Урсула фон дер Ляйєн обіцяла допомогти, ми чули, що була анонсована конференція на цю тему, але це було кілька місяців тому! Поки що нічого не сталося", - констатувала євродепутатка. Вона вимагає від ЄС негайного та конкретного плану того, "як ми допоможемо зупинити геноцид українського народу".
Проти касетних боєприпасів та за "мир в усьому світі"
Серед іншої критики на адресу Єврокомісії звучали закиди у "мовчанні ЄС про касетні боєприпаси", які Вашингтон пообіцяв Києву. Щодо цього раніше висловлювалася представниця зовнішньополітичної служби Євросоюзу Набіла Массралі: "Це питання мають вирішувати країни-постачальники боєприпасів та Україна, але загалом ми підтримуємо постачання боєприпасів, які дозволяють Україні захищатися".
Були й традиційні для таких дебатів поодинокі заклики до припинення військової допомоги Україні. "Ми, ліві, говоримо "ні" цій війні, ми хочемо миру в усьому світі, а єдиний шлях до нього - це не озброєння, а дипломатія та політичні розв'язання конфліктів", - заявила депутатка з Німеччини Озлем Демірель (Özlem Demirel).
Італійка Франческа Донато запитала, чи справді в Євросоюзі вважають правдоподібним закінчення війни з беззаперечним виведенням російських військ з України та затримання Володимира Путіна? "Чи готова Європа до постпутінського сценарію? Ви хочете нову Лівію в Росії? Ми знаємо, що США і НАТО цього не хочуть і не підтримають. Ризик того, що російські атомні бомби потраплять не в ті руки, занадто великий для Байдена", - вважає Донато. Від одного депутата навіть прозвучала заява, що "Україною керують військові злочинці", але вона викликала у залі сміх.
Попри звичний формат представники Ради ЄС та Єврокомісії цього разу не брали участі в дебатах, хоча обговорювалися у в тому числі й ухвалені ними рішення. Багато депутатів були обурені тим фактом, що керівництво Євросоюзу віддало перевагу не дискусії в Європарламенті, а саміту НАТО у Вільнюсі.
Яку зброю Україна отримує від Заходу
Україна вперше отримає від Німеччини гелікоптери Sea King Mk41. Західні країни вже надали Києву військову допомогу на мільярди доларів - від танків Leopard до ракет ATACMS. Про деякі види західної зброї - галерея DW.
Фото: Wolfgang Minich/picture alliance
Черговий літак із військовою допомогою Україні
Від початку вторгнення Росії в Україну постачання озброєнь Києву здійснили вже понад два десятки держав - від Австралії до США. І йдеться не тільки про амуніцію, стрілецьку та нелетальну зброю, а й про важкі системи та бронетехніку. DW - про деякі з них.
Фото: Kacper Pempel/REUTERS
Гелікоптери Sea King Mk41
ЗСУ вперше отримають від Німеччини шість багатоцільових гелікоптерів Sea King Mk41, необхідне оснащення і запасні частини до них, повідомило міноборони ФРН. Українські військові пройдуть відповідний курс навчання.
Фото: Wolfgang Minich/picture alliance
Далекобійні ракети ATACMS
ATACMS - це оперативно-тактичний балістичний ракетний комплекс виробництва американської компанії Lockheed Martin. Ці ракети можуть нести як унітарні боєголовки, так і касетні елементи ураження. ATACMS здатні вражати цілі на відстані до 300 км. Як повідомляється, Київ отримав базову версію ATACMS - MGM-140A ATACMS Block 1 (M39), яка здатна уражати цілі в діапазоні від 25 до 165 кілометрів.
Фото: U.S. Army/Avalon/Photoshot/picture alliance
Бойовий танк Leopard 2A6
Німецький Leopard 2A6 оснащений 120-мм гладкоствольною гарматою, двома кулеметами, один з них працює в парі з гарматою, другий розрахований на враження цілей у повітрі. На танку можна встановити ПТРК. Екіпаж - чотири особи. Вага з повним боєкомплектом становить понад 60 тонн, швидкість - до 72 км/год, потужність - 12-циліндровий дизельний двигун - 1500 к.с., бак - 1160 літрів.
Фото: Martin Meissner/AP Photo/picture alliance
Бойова машина піхоти Marder
БМП Marder Україна отримує від Німеччини. Місткість БМП - 10 осіб. Озброєння - швидкострільна автоматична 20-мм гармата й спарений з нею кулемет калібру 7,62 мм. На башті можуть встановлюватися ПТРК Milan та гранатомети. Для захисту бійців від зброї масового ураження БМП оснащена вентиляційною системою. БМП здатна долати водні перешкоди завглибшки до двох мерів.
Фото: BeckerBredel/IMAGO
БМП М2 Bradley
M2 Bradley - головна американська БМП. Вона поєднує хороший захист, потужне озброєння й дуже хорошу систему спостереження й керування вогнем, яка включає режим зі швидкого пошуку й ураження цілей командиром. Завдяки цій системі та далекобійному протитанковому ракетному комплексу TOW ця БМП вважається дуже серйозним протитанковим засобом. Перша партія відправлена в Україну в січні 2023 року.
Фото: Baderkhan Ahmad/AP Photo/picture alliance
Зенітна самохідна установка Gepard
Перші німецькі зенітні самохідні артилерійські установки Gepard прибули до України ще в серпні 2022 року. САУ Gepard здатна вражати цілі, що летять на висоті до трьох кілометрів, на дистанції до чотирьох кілометрів. Комплекс має дві швидкісні гармати Oerlicon KDA калібру 35 мм швейцарського виробництва й два радари, які розпізнають ціль на відстані 15 кілометрів.
Фото: Thomas Imo/photothek/IMAGO
Бойовий танк Challenger 2
Танки Challenger 2, що їх Україна отримала від Великобританії, оснащено 120-мм нарізною гарматою, боєкомплектом - 52 снаряди. Дальність стрільби - до дев'яти кілометрів. На танку встановлено два кулемети. Challenger 2 - один з найважчих танків з вагою до 75 тонн. До корми підвішуються баки зі запасним пальним. На танку встановлені дизельні двигуни потужністю 1200 к.с., запас пробігу - 450 км.
Фото: Tomasz Waszczuk/PAP/epa/dpa/picture alliance
Зенітно-ракетний комплекс IRIS-T SLM
Перший комплекс IRIS-T SLM Німеччина передала Україні в жовтні 2022 року. Три будуть надійдуть у 2023 році. Це одна з найсучасніших систем ППО. Її можна використовувати для захисту від крилатих ракет, безпілотників, літаків і гвинтокрилів, що перебувають на висоті до 20 км й на відстані до 40 км. Бундесвер поки що не має на озброєнні цієї системи ППО. IRIS-T SLM коштує близько 145 мільйонів євро.
Фото: Diehl Defence
Головний бойовий танк США M1A2 Abrams
Танки Abrams, що їх Україна отримала від США, оснащені гладкоствольною 120-мм гарматою, двома 7,62-мм кулеметами та 12,7-мм кулеметом. На бортах башти встановлені гранатомети. Танк оснащено газотурбінним двигуном потужністю 1500 к.с.. Швидкість - 72 км/год по асфальту й 48 км по бездоріжжю. Обсяг баку для пального - майже дві тонни.
Фото: Daniel Karmann/dpa/picture alliance
Буксирована гаубиця М777
Розроблену у Великобританії гаубицю калібру 155 міліметрів було взято на озброєння у 2005 році, а її перше бойове застосування відбулося у війні в Афганістані. Може стріляти керованими снарядами, ефективна дальність стрільби сягає 40 кілометрів. В інтенсивному режимі може зробити до п'яти пострілів за хвилину. Вперше про постачання М777 Україні було оголошено в квітні 2022 року.
Фото: U.S. Air Force/ZUMAPRESS/picture alliance
Танки Т-72
Наймасовіший танк другого покоління було взято на озброєння в Радянському Союзі у 1973 році. Лише в СРСР та Росії було вироблено понад 30 тисяч цих танків. Різні їхні модифікації випускалися у Югославії, Польщі, Чехословаччині, Індії. Досі використовується арміями чотирьох десятків держав. Від початку війни Україна отримала від Польщі, Словенії та Чехії кілька сотень танків Т-72.
Фото: Jaroslav Ozana/CTK/dpa/picture alliance
Реактивна система залпового вогню БМ-21
Взята на озброєння в СРСР у 1963 році й використовується досі. Залп - 40 снарядів, найбільша дальність стрільби - 42 кілометри. РСЗВ стоїть на озброєнні кількох десятків країн Європи, Азії, Африки та Латинської Америки. У квітні 2022 року стало відомо про те, що Польща передала Україні 20 таких систем.
Фото: Serhii Nuzhnenko/REUTERS
Зенітно-ракетний комплекс С-300
Поставлений на бойове чергування в СРСР 1979 року зенітно-ракетний комплекс (ЗРК) С-300 здатний вражати балістичні та аеродинамічні цілі на різних висотах та на дальності до 200 кілометрів. Призначений для захисту великих промислових та адміністративних об'єктів, військових баз та пунктів управління. У квітні 2022 року про постачання С-300 Україні заявила Словаччина.
Фото: picture alliance/Russian Look/V. Savitsky
Самонавідні ракети класу "повітря-земля" Brimstone
Розроблені для британських ВПС високотехнологічні ракети Brimstone було взято на озброєння у 2005 році. Активна радіолокаційна головка самонаведення дозволяє з великою точністю вражати цілі, що рухаються, а тандемний принцип устрою бойової частини ефективний проти сучасних типів броні. На фото - британський літак Eurofighter Typhoon із ракетами Brimstone.
Фото: picture-alliance/Photoshot
Самохідна артилерійська установка PzH 2000
Німецька самохідна артилерійська установка (САУ) PzH 2000 є однією з найсучасніших САУ у світі, що поєднує в собі живучість, мобільність і високу скорострільність. У боєкомплекті 60 снарядів. Дальність вогню - до 50 кілометрів.
Фото: Philipp Schulze/picture alliance
Реактивна система залпового вогню RM-70 Vampire
Модернізований варіант чехословацької версії радянської реактивної системи залпового вогню "Град". Може також використовуватися для дистанційного мінування місцевості. Забезпечена броньованою кабіною для захисту екіпажу та цифровою системою керування вогнем, що дає змогу зменшити час від виявлення цілі до її знищення. Понад 20 таких установок Чехія передала Україні в середині квітня 2022 року.
Фото: Jaap Arriens/NurPhoto/picture alliance
Самохідна артилерійська установка CAESAR
Самохідна артилерійська установка (САУ) CAESAR розроблена французькою компанією GIAT Industries. САУ CAESAR представляє собою 155-мм гармату-гаубицю, встановлену на вантажівці. Дальність вогню - до 42 км. САУ CAESAR здатна використовувати всі типи 155-мм снарядів НАТО. Самохідні артилерійські установки CAESAR застосовуються в Україні для відбиття російської агресії з весни 2022 року.
Фото: Sameer al-Doumy/AFP/Getty Images
Буксирована гаубиця FH70
Спільний проект ФРН, Великобританії та Італії. У порівнянні з М777 FH70 - застаріла артилерійська система, але завдяки автоматизованому завантаженню снарядів може робити постріли що 10 секунд. Максимальна ефективна дальність вогню близько 30 кілометрів. Досі перебуває на озброєнні армій Великобританії, Італії, ФРН та інших країн. Про передачу FH70 Україні оголосила Італія.
Фото: Morio Taga/dpa/picture alliance
Бойові безпілотники Switchblade
Узятий на озброєння у 2012 році баражувальний тактичний боєприпас Switchblade призначений для знищення живої сили та броньованих цілей. США обіцяли передати Україні понад 700 таких дронів. У травні 2022 року з'явилися перші свідчення використання Switchblade українськими військовими. Крім того, стало відомо про готовність США передати Києву 120 нових тактичних безпілотників Phoenix Ghost.
Фото: AeroVironment/abaca/picture alliance
Реактивна система залпового вогню HIMARS
Універсальна артилерійська система на базі автомобіля. Може використовувати шість реактивних снарядів або одну оперативно-тактичну балістичну ракету ATACMS. Також може застосовуватися для запуску зенітних ракет. Використовувалася США в Афганістані та Сирії. Про початок постачання HIMARS в Україну США оголосили в квітні 2022 року.
Фото: Getty Images/J. Pix
Далекобійна ракета Storm Shadow
Storm Shadow - високоточна крилата ракета великої дальності повітряного базування спільної британсько-французької розробки компанії MBDA. Дальність ураження - приблизно 250 км. Ракета здатна нести боєприпас вагою у приблизно 450 кілограмів. Storm Shadow вважають особливо ефективними проти бункерів і логістики. За словами експертів, під Storm Shadow в Україні переобладнали винищувачі МіГ-29.
Фото: Guillaume Souvant/AFP
22 фото1 | 22
НАТО й Україна вирішують про членство, а не Москва