Європарламент проголосував за посилення механізму призупинення дії безвізового режиму між Європейським Союзом і третіми країнами у відповідь на "нові виклики і кризи, які постійно виникають у світі". У законопроєкті, ухваленому 7 жовтня у Страсбурзі, євродепутати підтримали розширення переліку підстав, через які країна може втратити візові привілеї. Серед них - порушення прав людини та основних свобод, невідповідність візовій політиці ЄС та гібридні загрози.

Ворожі дії проти ЄС та порушення прав людини

Безвізовий режим дає право громадянам третьої країни вільно в'їжджати до Шенгенської зони строком до 90 днів протягом будь-якого 180-денного періоду. У 2013 році Брюссель вирішив створити механізм призупинення безвізу, щоб підстрахуватися від випадків раптового та суттєвого напливу нелегальних мігрантів. У 2017 році цей механізм було переглянуто, щоб спростити процес його запуску. А у червні цього року після спільних консультацій Рада ЄС та Європарламент запропонували знову вдосконалити механізм призупинення безвізу, доповнивши його новими умовами.

Серед них - невідповідність безвізового режиму третьої країни візовій політиці ЄС, що призводить до перетворення цієї країни на хаб для нелегальних мігрантів. А також наявність у третіх країнах програм інвестиційного громадянства, так званих схем видачі "золотих паспортів", коли громадянство країни надається в обмін на певну суму чи інвестиції.

Крім цього, ухвалений законопроєкт передбачає, що дія безвізового режиму може бути призупинена у разі погіршення відносин ЄС із третьою країною, викликаного серйозними порушеннями статуту ООН, прав людини або норм міжнародного гуманітарного права, і якщо третя країна вживає проти ЄС "ворожі дії з метою дестабілізації суспільства". "Такі дії можуть бути результатом іноземного втручання, економічного тиску, кібератак, економічного шпигунства або диверсій проти критично важливої інфраструктури", - йдеться у прийнятому документі.

Безвізу позбавлятимуть чиновників, а не простих громадян

Призупинення безвізу - тимчасовий захід, який дає ЄС та зацікавленій третій країні час для того, щоб обговорити та усунути проблеми, які виникли. Якщо в чинному законодавстві призупинення запроваджується спочатку на дев'ять місяців з потенційним продовженням на 18 місяців, то в оновленій редакції йдеться про те, що початковий термін призупинення безвізу становитиме 12 місяців з можливістю продовження на 24 місяці. Ці заходи можуть застосовуватися до 61 країни, які наразі мають безвізовий режим з ЄС, включаючи Україну, Молдову та Грузію.

У Брюсселі неодноразово заявляли про те, що прості громадяни тих країн, де чинна влада порушує права людини та міжнародне право, не повинні страждати від закриття кордонів з ЄС. І цей підхід знайшов своє відображення у новому механізмі. У законопроєкті говориться, що Єврокомісія має застосовувати призупинення дії безвізу насамперед до представників влади всіх рівнів, державних чиновників високого рангу та військових посадових осіб, "тим самим мінімізуючи негативні наслідки для населення цієї країни в цілому". 

"Потрібно реагувати, якщо країни порушують довіру ЄС"

Нову редакцію механізму призупинення безвізового режиму ЄС із третіми країнами підтримала найбільша політична група Європарламенту - Європейська народна партія. Представниця цієї політичної сили з Португалії Ана-Мігель Педро заявила, що посилити правила безвізу потрібно було вже давно, адже існуючий механізм був надто "неповороткий і бюрократичний". "А нам він потрібен, щоб реагувати на світ, котрий змінюється, де є режими, які грають проти нас, і ті, які використовують міграцію як зброю", - заявила Педро.

Вона також нагадала, що безвізовий режим ґрунтується на довірі, і ЄС зобов'язаний реагувати, коли "цю довіру порушують". "Якщо ми не забезпечимо дотримання наших правил, не захищатимемо наші кордони і не реагуватимемо на провокації, то ми будемо не відкритою, а вразливою Європою", - заявила політикиня.

Безвізовий режим відкриває двері для туризму та торгівлі, але водночас за неналежного контролю він може створювати величезні проблеми для безпеки та сприяти проникненню злочинців на територію ЄС, заявила румунська євродепутатка від групи соціалістів Марія Грапіні. "Ми сподіваємося, що завдяки цьому новому механізму ми зможемо діяти суворіше, оскільки вважаємо, що безпека має бути на першому місці", - заявила вона, наголосивши, що зараз у ЄС спостерігається зростання нелегальної міграції. При цьому Грапіні переконана, що від призупинення безвізу не повинні страждати прості громадяни тих країн, "де влада не дотримується прав людини".

"Нагнітання необґрунтованого страху перед мігрантами"

Серед політсил Європарламенту, які не підтримують візові нововведення, виявилася група "зелених". Нідерландська євродепутатка Тінеке Стрік, яка її представляє, нагадала, що в основі ЄС лежить "співпраця як інструмент для досягнення миру і процвітання та розширення контактів між людьми". Введення нового механізму припинення безвізу, "заснованого на нагнітанні необґрунтованого страху перед мігрантами", Стрік назвала "великою помилкою". Вона вважає новий механізм неефективним, а його визначення гібридних загроз "розпливчастим". Проте політикиня підтримала внесення пункту, що дозволяє ЄС призупиняти безвізовий режим для держчиновників у разі серйозних порушень державою прав людини.

Ультраправа група "Патріоти за Європу", що займає третє за величиною місце в Європарламенті, в цілому підтримала оновлений механізм призупинення безвізу. "Йдеться про покращення інструменту, який поки що працює не дуже добре. Занадто часто візова політика була лише способом відкрити двері Європи для нелегальної імміграції", - завила італійська євродепутатка Сюзанна Чекарді. Вона наголосила, що ЄС потрбіен "стримуючий фактор, щоб зупинити потік нелегальних мігрантів".

Водночас ультраправі сили в ЄП виступають проти позбавлення країни безвізу на підставі порушень нею міжнародного права та прав людини. За словами Чекарді, це може стати "політичним інструментом проти урядів, які дивляться на речі інакше", ніж Євросоюз.

Щоб новий механізм призупинення безвізового режиму з третіми країнами став законом, ухвалений Європарламентом законопроєкт має бути ще офіційно схвалений Радою Євросоюзу. Він набуде чинності за 20 днів після публікації в "Офіційному журналі ЄС".