Про що домовилися на саміті у Брюсселі

На саміті глави держав та урядів ЄС домовилися про подальшу підтримку України на загальну суму 90 мільярдів євро протягом наступних двох років. Обговорювалися дві пропозиції: репараційний кредит за рахунок заморожених російських активів та фінансування через загальні запозичення ЄС.

Зрештою, через відсутність єдності серед лідерів країн ЄС від ідеї використання активів РФ довелося відмовитися. Натомість лідерам ЄС вдалося домовитися про надання Україні кредитів на суму 90 мільярдів євро з використанням можливостей бюджету ЄС. З 27 країн-членів ЄС три - Чехія, Угорщина та Словаччина - висловили застереження щодо такого фінансування для України.

ЄС не зміг надіслати "рішучий сигнал" Путіну?

Коментуючи підсумки саміту, міністр фінансів ФРН, представник Соціал-демократичної партії Німеччини Ларс Клінґбайль (Lars Klingbeil) у п'ятницю, 19 грудня, назвав досягнуту домовленість "гарною і прагматичною", яка зменшує "ризики прямого використання заморожених російських активів". "Зрештою, Росія мусить заплатити за руйнування, спричинені агресивною війною, - попередив Клінґбайль. - Російські активи залишаються замороженими. І фінансування оборони України забезпечено на наступні два роки". Це, за словами німецького міністра, є "вирішальним фактором" домовленості, досягнутої лідерами ЄС.

Утім, критично рішення саміту оцінюють у поміркованій німецькій опозиції. Голова фракції політичної партії "Союз 90/Зелені" Катаріна Дреґе (Katharina Dröge) вважає компроміс, досягнутий країнами ЄС щодо фінансування України, втраченою можливістю. "Якщо нам не вдасться досягти європейської єдності зараз, особливо в цей вибухонебезпечний і вирішальний для України час, то коли ж нам це вдасться?" - риторично запитала Дреґе в ефірі телеканалу ARD. Таким чином, на її думку, Євросоюз не спромігся надіслати "рішучий сигнал" президенту Росії Володимиру Путіну. При цьому політикиня вважає, що канцлер ФРН Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) "певною мірою зазнав невдачі", оскільки саме він активно закликав за використання російських коштів.

Читайте також: ЄС знайшов гроші для України, але це не активи РФ

Рішення є "вираженням європейської слабкості"

Своєю чергою голова уряду федеральної землі Мекленбург-Передня Померанія, членкиня СДПН Мануела Швезіґ (Manuela Schwesig) зауважила, що, на її думку, ЄС не вдалося досягти згоди щодо використання російських активів "не через Німеччину, а через інших". "І все ж я хочу сказати, що курс канцлера є правильним на даний момент і він повинен продовжувати його дотримуватися", - сказала вона в інтерв'ю телеканалам RTL і ntv.

Ознаки слабкості ЄС вбачає у рішенні лідерів ЄС заступник голови парламентської фракції консервативного блоку ХДС/ХСС, представник ХДС Норберт Реттґен (Norbert Röttgen). На його думку, є "дуже позитивним", що було досягнуто домовленості про подальше фінансування України. "Але той факт, що через блокування з боку окремих держав це має відбутися через європейський борг за рахунок власних громадян, а не за рахунок активів держави-агресора, на жаль, вкотре є вираженням європейської слабкості", - сказав Реттґен баварській медіагрупі Mediengruppe Bayern.

Депутат Бундестагу від СДПН, експерт з питань зовнішньої політики Ральф Штеґнер (Ralf Stegner) також розкритикував досягнуту угоду. "На жаль, канцлер Німеччини не зміг забезпечити на саміті ЄС, щоб російські активи були використані для фінансування відновлення України після російської агресії", - сказав він в інтерв'ю Mediengruppe Bayern. "Домовленість, якої дійшли (на саміті. - Ред.), дуже ускладнить досягнення цієї мети і, таким чином, використання нечисленних європейських важелів тиску для досягнення припинення вогню і сталого мирного порядку", - вважає соціал-демократ.

Критика з табору "друзів Путіна"

Прогнозовано розкритикували рішення лідерів ЄС в ультраправій "Альтернативі для Німеччини" (АдН) та ультралівому "Союзі Сари Ваґенкнехт" - обидві партії вважаються у Німеччині близькими до Росії та систематично виступають проти будь-якої військової допомоги Україні. Так, депутат від АдН Петер Берінґер (Peter Boehringer) звинуватив Мерца у "великій афері з навішуванням ярликів". Він заявив, що ЄС обрав "класичне" рішення, взявши на себе "борг, за який має бути спільна відповідальність ЄС".

А співголова лівопопулістської партії "Союз Сари Ваґенкнехт" Фабіо де Масі (Fabio De Masi) назвав "безвідповідальним фінансування подальшого продовження цієї безглуздої війни на виснаження". Гроші "опиняться в кишенях українських олігархів, тоді як ЄС, перш за все Німеччина, несе відповідальність за військові борги". На його переконання, Росія у підсумку "не платитиме жодних репарацій з огляду на свою військову перевагу".

Ішинґер: Рішення досягнуто ціною втрати довіри до ЄС

Натомість голова Мюнхенської конференції з питань безпеки Вольфґанґ Ішинґер (Wolfgang Ischinger) вважає, що Євросоюз досяг компромісу щодо фінансування України без прямого використання заморожених російських активів ціною втрати довіри.

За його словами, Україна отримала вкрай необхідне їй фінансування, але цієї мети ЄС вдалося досягти лише "високою ціною". "А саме ціною довіри до Європейського Союзу, його рішучості та здатності діяти як надійний, шанований на міжнародній арені гравець. Це відходить на другий план", - розкритикував дипломат результат саміту в ефірі радіостанції Deutschlandfunk. "Ми продовжуємо створювати враження, що нами радше керують, а потім шукаємо замінники рішень", - додав він.

Зеленський подякував ЄС, а Мерц каже, що питання активів РФ не вичерпано

Президент України Володимир Зеленський привітав рішення саміту ЄС виділити Києву 90 мільярдів євро у 2026-2027 роках та подякував за нього лідерам блоку. "Це значна підтримка, яка справді посилює нашу стійкість. Важливо, що російські активи залишаються знерухомленими і що Україна отримала фінансову безпекову гарантію на найближчі роки", - заявив український президент.

Голова Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) наголосила, що на саміті було ухвалено "угоду, яку ми можемо виконати", а саме забезпечення фінансових потреб України на наступні два роки.

Канцлер ФРН Фрідріх Мерц при цьому наголосив, що "авансовий платіж", який ЄС вирішив здійснити, виділивши Києву кошти, "забезпечений російськими активами, які знерухомлені в довгостроковій перспективі". "І вони (активи РФ. - Ред.) будуть розморожені лише після того, як цей кредит буде виплачено, або через виплачені Росією репарації, або через доступ до цих активів, таким чином досягаючи саме того, чого я хотів: доступу до російських активів для фінансування війни проти Росії і оборони від Росії", - наполягає німецький канцлер.

Орбан і Фіцо проти "воєнного" кредиту Україні

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що рішенням не використовувати активи РФ лідерам ЄС "вдалося відвернути безпосередню загрозу війни". "Ми не дозволили Європі оголосити війну Росії, використовуючи російські активи", - написав політик у Facebook. На його переконання, використання російських активів "занурило би Європу у війну і поклало би на Угорщину тягар у 1000 мільярдів форинтів (3 мільярди доларів)". "Водночас 24 країни-члени ЄС вирішили надати Україні воєнний кредит на наступні два роки. Якщо українці не зможуть повернути цей кредит, його доведеться виплачувати цим європейським країнам", - зазначив Орбан.

А прем'єр Словаччини Роберт Фіцо застеріг, що його країна "не братиме участі в жодному військовому кредиті для України", і відкидає подальше фінансування військових потреб Києва, "тому що ми не віримо у воєнне вирішення конфлікту". "Тому я не вірю, що це рішення, яке ухвалили вчора... 24 країни-члени, призведе до посилення України. Воно веде лише до подальших безглуздих вбивств", - зазначив Фіцо.

"Краще мати шматочок чогось, ніж абсолютно нічого"

Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що домовленості саміту показали, що Європа здатна виконувати свої зобов'язання, коли це необхідно, але деякі уряди ЄС перебувають під дедалі більшим політичним тиском у себе вдома. "Це те, на що сподівається Путін: поєднання певної втоми від війни з гібридною війною, яка приносить багато невизначеності і незахищеності в наші суспільства", - сказала Фредеріксен журналістам після саміту.

Президент Франції Еммануель Макрон зазначив, що вважає саміт успішним. "Відсутність рішення була б катастрофою. На щастя, ми ухвалили рішення. Чітке рішення, чітке зобов'язання, з конкретними результатами. Цей саміт є дуже хорошим для України", - переконаний він.

Прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні висловила задоволення тим, що "здоровий глузд переміг", й що Євросоюзу вдалося забезпечити необхідні Україні ресурси "рішенням, яке має міцну юридичну та фінансову основу". Що ж стосується російських активів, то, за словами Мелоні, "найважливіше рішення" з цього приводу було ухвалено ЄС кілька днів тому, коли їх "знерухомили, гарантувавши, що вони не будуть повернуті" Москві.

Менш оптимістичним був тон прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, який заявив, що він не повністю задоволений результатами саміту, але "завжди краще мати шматочок чогось, ніж абсолютно нічого".

Читайте також: Експерти про саміт ЄС: План Путіна провалився, але тактично він виграв