Європейські видання присвятили свої коментарі мирному саміту щодо України, який відбувся у Швейцарії 15-16 червня. Автор коментаря на шпальтах німецького видання Süddeutsche Zeitung з Мюнхена переконаний, що саміт у Швейцарії був важливим, попри те, що на ньому не було низки впливових світових лідерів і навіть серед тих країн, які були представлені, не всі підписали підсумкове комюніке. А особливо важливим цей саміт видається на тлі "компромісних" позицій російського президента Володимира Путіна, який хоче припинити вогонь, якщо Україна без бою віддасть чотири області, які Москва анексувала 2022 року, йдеться у дописі:

"З огляду на це найважливішим документом саміту на горі Бюргеншток є фотографія. На ній лідери і делегати з понад 90 країн, які більшою чи меншою мірою рішуче стоять пліч-о-пліч з Україною в її боротьбі проти підкорення. Російську загарбницьку війну, всупереч тому, що розповідає російська пропаганда, засуджують не лише на Заході. А відсутність Китаю у Швейцарії була послідовною. Сі Цзіньпін зробив свій вибір на користь однозначної підтримки Росії, через що більш конструктивна роль Китаю можлива лише, якщо обставини зміняться. Передумовою цього є розуміння, яке має прийти до Володимира Путіна, що він не зможе нав'язати умови миру прийнятною для нього ціною".

Frankfurter Allgemeine Zeitung: Завдання-мінімум - це максимум на сьогодні

Натомість коментар на шпальтах Frankfurter Allgemeine Zeitung доволі скептичний:

"Близько ста держав, які взяли участь (у "саміті миру" у Швейцарії. - Ред.), - це значно менше, ніж 141 член ООН, який у річницю російського вторгнення в Україну вимагав у резолюції Організації Об'єднаних Націй виводу російських військ з України. До того ж, як і очікувалося, не всі присутні підписали підсумкове комюніке. Ухвалені більшістю пункти щодо обміну військовополоненими, безпечного судноплавства і безпеки українських атомних станцій, однак можуть колись стати відправною точкою для прямих перемовин з росіянами. Це має бути завданням-мінімум. Хоча, якщо бути реалістом, то це за нинішніх умов, на жаль, є і максимум того, чого можна досягти з російським президентом, який розуміє "мир" лише як підкорення", - йдеться у коментарі Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Ось як відгукується про саміт оглядач швейцарської Neue Zürcher Zeitung:

"Хоч ніхто й не очікував великого кроку в напрямку миру, адже для цього немає ані політичних, ані воєнних передумов. Але такі зустрічі все ж можуть стати сигналом. Утім, на горі Бюргеншток зробити це не вдалося. Не з'явилося жодних нових консенсусних моделей, як досягнути миру. Розмито і банально у підсумковому комюніке зазначено, що Росію має бути залучено. Але московський правитель Володимир Путін дав відповідь на це ще напередодні саміту. Фактично він готовий до переговорів після капітуляції України, яка, мовляв, має віддати без бою значні території на сході й півдні країни. Тому така дипломатія "від конференції до конференції" - не оптимальний шлях до миру. Набагато переконливіше - зміцнювати Україну у військовому й економічному плані, аби вона могла дати відсіч російській агресії і не була поглинена Росією. Ті, кому важлива безпека Європи, має робити значно більше, ніж дотепер", - наголошується у коментарі на шпальтах Neue Zürcher Zeitung.

Читайте також: Підсумки "саміту миру" у Швейцарії: дипломатична підтримка і політичні шпагати

Tages-Anzeiger: Справжні переговори з Росією можливі лише з позиції сили

Інше швейцарське видання Tages-Anzeiger веде далі:

"Про мир, який немає нічого спільного з тим, що на своїх умовах хоче нав'язати Володимир Путін, можна буде говорити лише тоді, коли Україна знову зможе говорити з позиції сили. Тоді можливі справжні переговори з росіянами. Подейкують, така можливість буде вже на наступному саміті у Саудівській Аравії. А поки зустріч на горі Бюргеншток була лише першим кроком у цьому напрямку", - читаємо на шпальтах Tages-Anzeiger.

У коментарі на шпальтах бельгійської De Tijd також наголошується на скромних дипломатичних успіхах Києва, враховуючи, що не приїхали представники низки впливових країн і навіть не всі присутні підписали підсумкове комюніке: 

"Для цілої низки країн війна в Україні - лише далекий регіональний конфлікт, в якому вони не можуть або не хочуть ставати на бік однієї зі сторін. Так, принаймні на словах, в України є широка підтримка. Однак ні - Росія не є абсолютно ізольованою. Це висновок, який можна зробити з цієї конференції. Справжні мирні перемовини між Києвом і Москвою щодо завершення війни таким чином не стали ближчими. Бої тривають, Росія має перевагу. … Водночас зрозуміло, що для Росії неможливо виграти війну, адже в України є сильні союзники. Попри втому від війни, жодна зі сторін не готова до болючих поступок, які могли би лягти в основу мирного договору", - зазначає бельгійське видання.

Іспанська El Mundo також нагадує, що до підсумкового комюніке не приєдналися низка важливих країн, таких як Бразилія, Південна Африка, Мексика і Саудівська Аравія. Проте, як зазначає видання, Київ може записати підпис представників близько 80 країн собі в актив:

"Те, що українському президенту Володимиру Зеленському вдалося переконати взяти участь у конференції таку кількість делегацій, глав держав і урядів, є доказом однозначної дипломатичної підтримки України. Та все ж відсутність консенсусу щодо підсумкового комюніке затьмарила конференцію, на яку не приїхав президент США Джо Байден, відправивши віцепрезидентку Камалу Гарріс, а також представники Китаю. Пекін - ключовий гравець на цій шахівниці, однак продовжує залишатися на боці російського президента Володимира Путіна", - констатує у своєму коментарі El Mundo.