Оглядачі на шпальтах європейських видань у вівторок , 5 вересня, жваво коментують  питання відставки Олексія Резнікова з посади міністра оборони та кандидатуру його очікуваного наступника на цій посаді - Рустема Умєрова, а також особливості боротьби з корупцією в Україні в умовах війни.

Оглядач німецької газети Süddeutsche Zeitung з Мюнхена вважає відставку Олексія Резнікова з посади міністра оборони України запізнілою: "Президент зважився на на це тільки зараз, оскільки перебуває під тиском як в Україні, так і, насамперед, з боку Вашингтона, щоб щось вдіяти проти корупції у своїй країні. Українській оборонній боротьбі проти російських окупантів відхід Резнікова від справ не зашкодить. Військові рішення все одно ухвалює не міністр оборони, а це роблять Зеленський, головнокомандувач Збройних сил Валерій Залужний та його генерали. Завдання міністра оборони - бути ефективним здобувачем зброї на Заході та ефективним менеджером української військової бюрократії", - пише Süddeutsche Zeitung.

Видання Tageszeitung з Берліна коментує кандидатуру потенційного наступника Резнікова: "Кримський татарин Рустем Умєров може стати джокером - насамперед з огляду на військовий розвиток подій з відкритим кінцем. З хорошими міжнародними зв'язками, суспільно активний і політично досвідчений, він міг би в майбутньому впоратися з усім спектром завдань. Це також включає в себе збереження відкритих каналів для переговорів. Умєров довів цю здатність під час обміну полоненими. І хто, як не він, подбає про те, щоб Крим залишався на порядку денному", - наголошується у коментарі в газеті taz.

Іспанська газета La Vanguardia з Барселони також зосереджується на кандидатурі Умєрова на посаду міністра оборони України. "Олексія Резнікова замінять на Рустема Умєрова, 41-річного кримського татарина, який відповідав за нагляд за приватизацією. Будучи мусульманином, він вів переговори з Росією щодо угоди про експорт зерна... Резнікову вдалося домовитися про мільярди доларів західної військової допомоги, але він зіштовхнувся із закидами корупції, які він завжди заперечував, і щодо яких йому не було висунуто прямих звинувачень. Важливою причиною заміни Резнікова є те, що Україна подала заявку на членство в Європейському Союзі, а боротьба з корупцією є важливим завданням. Крім того, Брюссель підтримав Умєрова, оскільки він на посаді голови українського Фонду держмайна сприяв протидії корупції при приватизації", - зазначає коментатор газети La Vanguardia.

Бельгійська газета De Standaard з Брюсселя, коментуючи кадрові зміни в міністерстві оборони України на тлі корупційних скандалів, відзначає: "Прикметно, що Рустем Умєров належить до опозиційної партії, а не до політичної сили президента Володимира Зеленського, а до того ж, є кримським татарином і мусульманином. Президент єврейського походження, який доручає високу посаду мусульманину в переважно християнській країні, - це вже щось особливе. Звісно, ми не маємо це все ідеалізувати. Україні доведеться ще певний час боротися з корупцією, президент Зеленський має також стратегічні причини, щоб тримати міністерство оборони настільки чистим, наскільки це можливо. Тоді як український контрнаступ переходить у вирішальну фазу, президентові більше ніж будь-коли потрібна сучасна та важка західна зброя. Вирішальним для того, щоб мати змогу вимагати цю мільярдну підтримку, є спроможність України показати себе вартою довіри партнеркою", - зауважує оглядач видання De Standaard. 

Читайте також: Рустем Умєров: кому Зеленський доручає керувати міноборони України у другий рік війни

Данська газета Politiken з Копенгагена, розмірковуючи про корупційні скандали в Україні, згадує і "відкуп" ухилянтів від армії, і закупівлю яєць для військових за завищеними цінами, і останнє журналістське розслідування щодо придбання військових зимових курток та доходить висновку, що перелік цих скандалів занадто довгий. "Скандали показують, що Україна веде нещадну боротьбу на два фронти. На зовнішньому - вона захищається від брутальної агресивної війни, яку веде Росія. На внутрішньому - бореться з корупцією, яка підриває довіру до української держави, котра потребує якраз протилежного, щоб і надалі згуртовувати українців. Так само шкодить корупція і довірі закордонних донорів. У США це вже стало темою. Якщо про корупційні викриття й можна сказати щось позитивне, то це те, що вони походять здебільшого від самих українців. Тож навіть у час кривавої війни є громадянське суспільство, яке наполягає на верховенстві права, обіцяному політиками, і яке є важливою передумовою для членства в ЄС", - наголошує оглядач видання Politiken.

У той час як контрнаступ Києва демонструє деякі ознаки прогресу, заміна міністра оборони, а також закиди в шахрайстві проти одного українського олігарха сигналізують рішучість Володимира Зеленського просунутися вперед і в боротьбі на внутрішньому фронті, - читаємо на шпальтах лондонської газети Financial Times. Український президент має і далі так продовжувати, вважає оглядач видання. "Звільнення посеред війни міністра оборони, який користується повагою своїх колег, може здивувати тих, хто не знається на заплутаній політиці Києва. Насправді Олексій Резніков успішно виконував своє найважливіше завдання  - спонукати західних союзників України, які часто зволікають, надавати Україні мільярди доларів військової допомоги.... Однак активісти та ЗМІ висунули звинувачення на адресу міністерства оборони в Києві, серед іншого і в сплаті завищених цін на яйця та військові куртки для армії. Такі твердження є особливо нищівними, оскільки вказують на те, що окремі особи наживаються на війні, а військо на фронті через це недоотримує необхідного", - пише Financial Times.

Чеська газета Lidove Noviny розмірковує над новими ідеями щодо боротьби з корупцією в Україні: "Замість того, щоб надавати політичну і матеріальну підтримку наявним слідчим органам, український президент Зеленський хоче боротися з корупцією в армії і державній адміністрації не так, як раніше. Він хоче, щоб парламент якнайшвидше прийняв закон, який прирівнює корупцію у воєнний час до державної зради. Тоді в майбутньому розслідувати такі випадки повинна буде спецслужба СБУ. Але на відміну від незалежного відомства, СБУ підпорядковується президенту. Це може призвести до політизації боротьби з корупцією", - застерігає оглядач видання Lidove Noviny з Праги.