Уперше після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в Євросоюзі розробили стратегію для власного оборонного комплексу. Вона має стати на заміну тимчасовим програмам, започаткованим під час війни, та підвищити ефективність європейського ВПК у довгостроковій перспективі.

У Брюсселі вважають, що спільна європейська стратегія потрібна передусім для того, аби уникнути подальшої фрагментації всередині галузі. Зараз усі 27 країн-членів самостійно закуповують для своїх армій озброєння, які часто несумісні одне з одним, або ж просто роблять окремі замовлення замість спільних. Крім того, фрагментація призводить до того, що між виробниками відсутня конкуренція, сказала віцепрезидентка Єврокомісії Маргрете Вестагер, представляючи нову стратегію у вівторок, 5 березня, в Брюсселі.

Читайте також: Дебати в Європарламенті: ЄС готуватиметься до оборони та продовжить підтримку Україну

"Це призводить до величезної неефективності та неефективного використання податкових надходжень. Крім того, країни-члени витрачають гроші на багато різних типів озброєнь", - наголосила Вестагер, зазначивши, що часом можна зустріти до п'яти видів одного й того самого озброєння.

Мета нової стратегії ЄС - гарантувати, що європейська оборонна промисловість може виробляти зброю швидше, краще та спільно, зазначив єврокомісар Тьєррі Бретон, який відповідає за внутрішній ринок ЄС. Аби досягти цього, Єврокомісія пропонує низку заходів.

Спільні закупівлі зброї мають стати нормою в ЄС

Головна рекомендація Єврокомісії полягає в тому, що в майбутньому спільні закупівлі озброєнь мають стати нормою. Для цього має бути створено новий орган, до якого входитимуть представники Єврокомісії, верховний представник із зовнішніх справ, очільник Європейської оборонної агенції та представники країн-членів. Цей орган повинен буде формулювати список потреб в озброєнні окремих країн та координувати дії. Крім того, повинні бути розроблені спільні правила закупівель, податкові преференції, а також створено спільний грошовий фонд. Україну також планують залучати до планів. Загалом Єврокомісія готова виділити на 2025-2027 роки 1,5 мільярда євро, аби підтримати європейську оборонну галузь. Крім того, у Брюсселі кажуть про можливість використовувати для допомоги Україні доходів від російських активів у ЄС. Якщо до 2030 щонайменше 40 відсотків озброєнь у ЄС закуповуватимуть спільно, можна буде говорити про успіх, вважають у Брюсселі.

Читайте також: Чому Європа не змогла поставити Україні обіцяні боєприпаси?

Дік Зандее, старший науковий співробітник нідерландського інституту міжнародних відносин "Клінгендаль", вважає таку ціль Єврокомісії дуже амбітною, особливо якщо зважати на цифри з минулих років. За його словами, 2021 року, приміром, країни ЄС спільно закупили лише близько 18 відсотків озброєнь. Він нагадує, що ще 2007 року було поставлено мету досягти позначки у 35 відсотків.

Більше зброї європейського виробництва

Та передусім Єврокомісії йдеться про обсяги озброєнь, які європейські країни закуповують поза межами ЄС. За даними віцепрезидентки Єврокомісії Маргрете Вестагер, станом на червень 2023 року від початку повномасштабної війни Росії проти України країни ЄС витратили понад 100 мільярдів євро на озброєння. З них 80 відсотків було витрачено за межами ЄС, лише на американський ВПК припало 60 відсотків витрат. Мета Єврокомісії - аби до 2030 року щонайменше 50 відсотків витрат на оборонні товари припадало на Євросоюз, а до 2035 року цей показник має сягати 60 відсотків. При цьому Єврокомісії йдеться також про більшу незалежність європейського оборонного комплексу. "Ми маємо брати на себе більше відповідальності за свою власну безпеку, незалежно від виборчих настроїв у США", - сказала Вестагер з огляду на можливе повернення у Білий дім експрезидента США Дональда Трампа за результатами виборів у листопаді. Водночас країни ЄС мають зобов'язання перед НАТО, зазначила вона.

Утім, окремі країни-члени ЄС можуть по-різному дивитися на намічені цілі. Приміром, як зазначила у розмові з DW Піа Фургоп (Pia Fuhrhop) із берлінського Фонду "Наука та політика", багато східноєвропейських країн, а також Німеччина та Італія, традиційно мають тісні зв'язки зі США в оборонній сфері. Та водночас, крім табору скептиків, є також держави, які виступають за альтернативні джерела закупівель зброї всередині ЄС, наголошує Фургоп.

Наскільки багатообіцяючою є нова оборонна стратегія ЄС?

У європейському ВПК, в будь-якому разі, позитивно реагують на плани Єврокомісії. "Ми повністю підтримуємо мету Єврокомісії покращити обороноздатність Європи та вітаємо, що стратегія робить приціл на європейську оборонну промисловість з метою її підтримки", - зазначив генеральний секретар Європейської асоціації аерокосмічної, безпекової та оборонної промисловості (ASD) Йон Пай у поширеній заяві. Але успіх цієї стратегії, за його словами, залежить від кран-членів.

Держави ЄС не лише мають підтримати відповідні законодавчі ініціативи, але й згодом наповнити їх життям. Саме вони ухвалюють рішення в сфері оборони, тож від їхньої волі залежить, чи будуть вони готові викласти на стіл свої військові плани, порівняти їх та узгодити спільні стандарти, каже Піа Фургоп.

Натомість Дік Зандее очікує, що стратегія Єврокомісії знайде позитивний відгук у країнах-членах ЄС, адже вони були залучені до її розробки. Утім, до остаточного ухвалення відповідного закону може пройти ще чимало часу.