Facebook програв суперечку з антимонопольним відомством ФРН
Дмитро Губенко
23 червня 2020 р.
Facebook не може без згоди користувачів збирати й поєднувати їхні дані з інших сервісів, вирішив Федеральний верховний суд, підтримавши позицію антимонопольного відомства ФРН.
Федеральний верховний суд Німеччини у КарлсруеФото: picture-alliance/dpa/U. Deck
Реклама
Компанія Facebook зловживала своєю панівною позицією на ринку соціальних мереж, збираючи дані користувачів. Таке рішення у вівторок, 23 червня, прийняв Федеральний верховний суд Німеччини.
Згідно з рішенням, Facebook не може без згоди користувачів поєднувати й опрацьовувати їхні особисті дані, зібрані з допомогою інших сервісів - WhatsApp, Instagram, а також вебсайтів та застосунків інших операторів. Таким чином суд підтримав рішення Федерального антимонопольного відомства ФРН, яке в лютому 2019 року запровадило стосовно соцмережі низку обмежень стосовно обробки зібраних даних. Регулятор вважає, що Facebook домінує на ринку Німеччини та зловживає своєю позицією для збирання та аналізу даних користувачів без їхньої згоди.
Представники соцмережі оскаржили позицію антимонопольного відомства у Вищому земельному суді в Дюссельдорфі, зазначивши, що регулятор недооцінює серйозності конкуренції для Facebook з боку YouTube, Snapchat та Twitter. У серпні 2019 року суд у Дюссельдорфі призупинив дію рішення відомства. Тепер же справа повернеться до цього суду для винесення остаточного рішення.
Очільник антимонопольного органу ФРН Андреас Мундт (Andreas Mundt) схвалив рішення Федерального верховного суду. На його думку, якщо збір та використання даних відбуваються з порушенням закону, антимонопольне законодавство має передбачати можливість втручання, щоб запобігти зловживанням.
З Instagram до музею: мистецтво із соціальних мереж
Виставка "Link in Bio. Мистецтво після соціальних мереж" у Музеї образотворчих мистецтв у Лейпцигу демонструє роботи молодих митців епохи Instagram, Facebook та Twitter.
Фото: Leah Schrager
Прямий зв'язок із глядачем
"Для багатьох мисткинь і митців використання соцмедіа вже давно повсякдення. Багато хто не може чи не хоче більше від них відмовлятися", - кажуть організатори виставки Link in Bio у Лейпцигу. Це демонструють близько 50 просторових та відеоінсталяцій, скульптур, фото та картин, зібрані на виставці. Відвідати її можна до 15 березня. На фото: робота Tears in the Wind Інес Альфа та Ніколь Руджеро.
Фото: Ines Alpha & Nicole Ruggiero
Життя у соцмережах
Мистецтво соцмереж (Social Media Art) відроджує утопічну ідею мережевого мистецтва, поширену в епоху зародження інтернету наприкінці 20-го століття. Вона полягає в тому, аби демократизувати мистецький світ завдяки соцмережам. За допомогою Instagram, Facebook, YouTube, Tumblr та Twitter можна встановити прямий контакт із аудиторією. На фото: робота Upskirt шведки Арвіди Бистрьом.
Фото: Arvida Byström
Мистецтво йде за глядачем
На виставці Link in Bio в Лейпцигу зібрані роботи авторства 35 переважно молодих митців. Усі твори відрізняє одне: візуальне мистецтво відбувається там, де глядачі - в соціальних мережах, переважно в Instagram. Старі добрі веб-сайти як місце презентації поступово вмирають. На фото: робота Only Originals німця Штеффена Цілліґа (Steffen Zillig).
Фото: Steffen Zillig
Кардаш'ян в олії
Не всі роботи, представлені на виставці в Лейпцигу, цифрові. Митець з Гамбурга Кріс Дранґе (Chris Drange) збільшив викладені в соцмережах селфі жінок американської селебріті-родини Кардаш'ян, доповнив їх елементами класичного живопису та замовив зрештою їх у вигляді олійного живопису в Китаї.
Фото: Chris Drange
Смартфон чи не в кожного
Мережеве мистецтво існувало ще до того, як інтернет став доступний для масової публіки. Але завдяки соціальним мережам аудиторія каналів поширення того чи іншого контенту збільшилася в рази. А смартфон з виходом в інтернет сьогодні в кишені чи не кожного. На фото: робота Big Croc британця Олі Еппа.
Фото: Oli Epp
Секспозитив від Леї Шрегер
Американка Леа Шрегер стала відомою завдяки фото в соцмережі Instagram, на яких вона зображена в підкреслено еротичних позах, часто з мінімальними елементами одягу. "Секспозитивна перформанс-мисткиня" називає її німецький журнал monopol, а напрямок, у якому вона працює - секспозитивний фемінізм. Діяльність Шрегер наражається на критику передусім прибічників традиційного фемінізму.
