На Всесвітньому економічному форумі в Давосі президент США Дональд Трамп виступив з промовою тривалістю понад годину, під час якої зробив низку заяв, що виявилися неправдивими або оманливими. Багато з них стосувалися Гренландії, зобов'язань США у сфері оборони та НАТО.

Фактчек DW перевірив деякі з ключових тверджень.

Гренландія - центральна тема виступу Трампа

Трамп неодноразово згадував військову присутність США в Гренландії під час Другої світової війни, представляючи її як територію, яку Сполучені Штати нібито "повернули" Данії.

Твердження:

"Ми воювали за Данію. (...) Ми боролися, щоб врятувати її. (...) Все, чого просять Сполучені Штати, - це місце під назвою Гренландія. Вона вже перебувала під нашою опікою, але ми з повагою повернули її Данії не так давно - після того, як перемогли німців, японців, італійців та інших у Другій світовій війні. (...) Вона була у нас, і ми віддали її назад".

Фактчек DW: як було насправді

США дійсно допомагали захищати Гренландію під час Другої світової війни, проте ніколи не володіли цією територією і, відповідно, не могли "повернути" її Данії. До того ж, США не вели окремої військової кампанії з визволення чи "порятунку" самої Данії. Коли нацистська Німеччина окупувала Данію у квітні 1940 року, Гренландія опинилася відрізаною від данського уряду в Копенгагені. 

Читайте також: Претензії США на Гренландію: що треба знати

Щоб Німеччина не могла використовувати стратегічне положення Гренландії та її кріолітові рудники (критично важливі для виробництва авіаційного алюмінію), США втрутилися - за згодою посла Данії у Вашингтоні Генріка Кауфмана, який діяв самостійно, оскільки його країна перебувала під нацистською окупацією. У 1941 році, щоб зберегти нейтралітет острова, США і уряд Гренландії за допомогою Кауфмана оформили американський протекторат. США створили в Гренландії військові бази, метеостанції та аеродроми для її захисту, проте правовий суверенітет острова не змінювався.

Після Другої світової війни Гренландія залишилася частиною Королівства Данія. Військова активність США на острові тривала в період холодної війни, зокрема зі створенням космічної бази Пітуффік (раніше авіабаза Туле). Ця присутність ґрунтувалася на оборонних угодах, а не на передачі права власності.

Увести в оману може і фраза глави Білого дому: "Ми воювали за Данію. (…) Ми билися, щоб врятувати її". Вона може створити враження, що американські війська брали участь у визволенні Данії від нацистської окупації. Насправді ж цю скандинавську країну визволяли британські сили під командуванням фельдмаршала Бернарда Монтгомері.

Чи можуть США захищати Гренландію, якщо не володіють нею?

Твердження:

"І все, чого ми просимо, - отримати Гренландію, включаючи повноцінне право власності, тому що без володіння неможливо забезпечити її захист. Не можна захищати територію на умовах оренди. По-перше, юридично це неможливо. Абсолютно неможливо".

Фактчек DW: як насправді

Сполучені Штати зобов'язані брати участь у захисті Гренландії. Оборонні домовленості регулюються угодами між Данією і США, а також зобов'язаннями в рамках НАТО. Гренландія є частиною Королівства Данія і підпадає під положення про колективну оборону НАТО відповідно до статті 5, згідно з якою напад на одного члена Альянсу вважається нападом на всіх.

США також мають двосторонні оборонні угоди з Данією, які дозволяють американським збройним силам діяти в Гренландії за згодою датського уряду. Володіння територією не є юридично необхідною умовою для оборонного співробітництва за наявності згоди приймаючої сторони.

Багато країн, у тому числі США, мають військові бази за кордоном на підставі договорів оренди, не заявляючи права власності на ці території. Згідно зі звітом Дослідницької служби Конгресу США за 2024 рік, міністерство оборони управляє або використовує понад 128 зарубіжних військових баз щонайменше в 51 країні. А у звіті американського аналітичного центру Quincy Institute за 2021 рік йдеться, що США мають понад 750 військових об'єктів у 80 країнах. У якості прикладу можна навести Філіппіни, де США десятиліттями після Другої світової війни утримували великі бази - авіабазу Кларк і військово-морську базу Субік-Бей - на підставі довгострокових угод, не порушуючи суверенітет країни.

Заяви про витрати НАТО

Трамп знову повторив знайомі твердження про те, що США нібито несуть майже всі витрати НАТО.

Твердження:

"До того, як прийшов я, - заявив Трамп, - США платили практично 100 відсотків витрат НАТО".

Фактчек DW: як насправді

Згідно з офіційними даними НАТО, у 2016 році - за рік до вступу Трампа на посаду - на частку США припадало трохи більше 70 відсотків сукупних оборонних витрат усіх країн - членів НАТО. Це значна сума, проте вона далека від 100 відсотків.

Крім того, США покривають близько 22 відсотків порівняно невеликого загального бюджету НАТО, з якого фінансуються штаб-квартира альянсу та адміністративні витрати. Решта оплачується іншими державами-членами.

Трамп також зробив інші некоректні заяви про НАТО, зокрема таку:

Твердження:

"Сполучені Штати ніколи нічого не отримували від НАТО, незважаючи на те, що платили за неї".

Фактчек DW: як насправді

Це твердження ігнорує підтримку, яку США отримали від союзників по НАТО після терористичних атак 11 вересня 2001 року.

Колективна оборонна стаття 5 Північноатлантичного договору була введена в дію 12 вересня 2001 року - уперше й досі єдиний раз в історії НАТО.

В результаті низка країн НАТО, включаючи Німеччину, брали участь разом із США в міжнародних військових місіях, зокрема у складі Міжнародних сил сприяння безпеці (ISAF), операції "Незламна свобода" та місії "Рішуча підтримка" в Афганістані.

Перебування Бундесверу в Афганістані тривало близько 20 років і, за даними уряду Німеччини, обійшлося приблизно в 12,3 мільярда євро станом на серпень 2021 року. Згідно з даними Бундесверу, під час місії загинули 60 німецьких військовослужбовців.

Китай і вітроенергетика

Твердження: "Китай виробляє майже всі вітроенергетичні установки. І все ж я не зміг знайти жодної вітроелектростанції в Китаї". Трамп також сказав, що КНР поводиться дуже розумно, тому що продає вітрогенератори "дурним людям", а сама їх не використовує.

Фактчек DW: як насправді

У загальному обсязі Китай виробляє за допомогою вітроенергетичних установок більше електроенергії, ніж будь-яка інша країна на планеті. За даними Управління енергетичної інформації США (EIA), у 2024 році в КНР цей показник досяг позначки 521 гігават, що становить близько 40 відсотків світового виробництва. EIA відзначає, що Пекін "з рекордною швидкістю" розвиває сонячну та вітроенергетику. 

Однак Китай як і раніше відстає від деяких країн за часткою відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) у своєму енергобалансі. За даними Ember Energy, у першій половині 2025 року на вітрову енергію в структурі китайської електроенергетики припадало близько 12 відсотків. В цілому на ВДЕ - близько 23 відсотків, а на вугілля - 56 відсотків.

Для порівняння: частка ВДЕ у виробництві електроенергії в Німеччині досягла 64 відсотків, причому тільки вітрова енергія - майже 27 відсотків.