Одне з найбільших кам'яних погрудь у світі і, мабуть, найвідоміший пам'ятник міста Хемніц: Карлу Марксу. Гігантська голова філософа і соціального теоретика прикрашає центр міста з 1971 року. Спершу планувалася його одинадцятиметрова скульптура на весь зріст, але від цієї ідеї довсить швидко відмовилися. Карлу Марксу не потрібні ні ноги, ні руки, його голова висловлює все, сказав радянський скульптор Лев Кербель і відлив 40-тонну голову. Відтоді жителі Хемніца стали називати місце навколо гігантської голови Маркса "місцем черепа".

Однак який стосунок Карл Маркс має до Хемніца? Власне, особистого не багато. Він народився в Трірі, а помер у Лондоні, тобто доволі західніше. Маркс ніколи не відвідував місто Хемніц. Утім, для комуністичної партії НДР біографічний зв'язок великого мислителя з містом не був важливим, тож у 1953 році і відбулося перейменування міста - Хемніц став Карл-Маркс-Штадтом. Отто Ґротеволь (Otto Grotewohl), голова уряду НДР, виправдовував це потужними міськими традиціями робітничого руху. В очах тодішнього режиму місто було взірцем соціалізму.

Насправді, Хемніц, розташований на сході Німеччини на кордоні з Чехією, був провідним промисловим і робітничим містом задовго до заснування НДР. Текстильна, машинобудівна, залізнична та автомобільна промисловість були тут розвиненими уже у 18-19 століттях. Гірничодобувна промисловість у Рудних горах також економічно піднесла регіон. Недарма ж Хемніц в народі відомий як "саксонський Манчестер". 

З розпадом комуністичних режимів у Східній Європі Карл-Маркс-Штадт зазнав не лише структурних змін, але й змінив назву. На референдумі 76 відсотків мешканців висловилися на користь старої назви. "Хемніц" походить із сорбської мови і перекладається як "камінь", зважаючи на гірничовидобувний регіон навколо Хемніца.

На відміну від Лейпцига, Дрездена та (Східного) Берліна, Хемніц після возз'єднання Німеччини, з точки зору популярності і слави, перебував у тіні. Однак у 2018 році місто потрапило в національну пресу. Після насильницької смерті німця-кубинця у Хемніці громадяни стихійно повиходили на протести проти расизму та насильства, але, з іншого боку, й на ксенофобські марші антиісламського руху Pegida та інших праворадикальних ініціатив.

Історія міста пов'язана з багатьма політичними та соціальними потрясіннями і новими починаннями - і саме це робить Хемніц таким, що його варто побачити і відчути. 

"C the Unseen" - відкрити розмаїття Хемніца 

2025 року саксонське місто Хемніц разом із сусідніми громадами, Рудними горами та регіоном Цвікау, стане культурною столицею Європи. "C the Unseen" -  гасло організаторів,  що означає "побачити невидиме", показати раніше невидне і невідкрите. Програма включає в себе кілька основних напрямків, серед яких "Східноєвропейська ментальність", "Добросусідство, повага, толерантність" та "Демократія, залученість, соціальна згуртованість".

Одним з найяскравіших готують проєкт "3000 гаражів": за часів НДР гаражі були зведені у всьому місті. І вони стали місцями не лише для паркування автомобілів, а й для соціальних зустрічей чи усамітнення. Історії окремих власників гаражів, які можна побачити на портретній виставці #3000Garagen, розповідають про життя в колишньому Карл-Маркс-Штадті та зміни після 1989 року.

Нова Гориця, Гориція, Гьорц - три назви однієї місцини

У тривалій традиції європейських культурних столиць це є справжньою новинкою: два місця, які виступають разом як культурна столиця - і при цьому  кожне з них як окреме місто. За цим стоїть історія останнього розділеного міста в Європі - Нової Гориці в Словенії та Гориції в Італії. 

Місто було засноване близько 1000 року графами фон Гьорц - династією, котра була одним з найважливіших дворянських родів у південному альпійському регіоні. Пізніше містом, яке тоді ще називалося Гьорц, правили Габсбурги. Це було жваве, космополітичне місто - на вулицях розмовляли словенською, італійською та німецькою мовами. Після Першої світової війни та падіння монархії Габсбургів Гьорц став італійським і отримав нову назву: Гориція. Словенське населення було асимільоване, а культурне розмаїття міста стало історією.

Після Другої світової війни карти були перемішані: хоча більша частина міста залишилася італійською, Йосип Броз "Тіто", глава Югославії, до якої тоді належала нинішня Словенія, не захотів відмовлятися від міста і поруч побудував Нову Горицю - місто-план, задумане на креслярській дошці, сучасне і функціональне. 

Так був зацементований і кордон між словенською Новою Горицею та італійською Горицією - роз'єдналися родини, перерозподілилися землі, недовіра зростала з обох боків. Такою була "холодна війна" між Сходом і Заходом у маленькому містечку - між уявними фашистами і нібито комуністами.

І навіть після падіння залізної завіси кордон залишався на місці ще 16 років. Лише коли Словенія стала членом ЄС у 2004 році та приєдналася до Шенгенської зони у 2007-му, обидва міста змогли опрацювати спільну історію, яка сягне нової вершини у 2025 році. Наступного року останнє розділене місто Європи удостоєне звання культурної столиці.  

"Без кордонів" між Сходом і Заходом

І хоча кордон уже перетнутий, архітектура досі багато розповідає про історію цього захопливого місця: італійське старе місто з прикрашеними ліпниною фасадами з одного боку і збірні будівлі соціалістичної епохи - з іншого. А от дивовижна природа не потерпіла від розділеного минулого - вона унікальна як в Новій Гориці, так і в Гориції. Бірюзово-блакитна річка Соча, зелена долина Віпави і міст Золкан - найбільший цегляний залізничний міст у світі - запрошують до прогулянок і вражень.

Тим часом майдан, котрий колись цементував розділення, став символізувати зв'язок між містами-близнюками. Тож гасло культурної програми 2025 року "Без кордонів" є більш ніж зрозумілим: міста символічно возз'єднуються. Разом Нова Гориця і Гориція подають себе як "Культурна столиця Європи без кордонів 2025" - вперше в історії культурних столиць.

Відкрити Європу

2025 рік стане роком двох місць, які у своїй історії пережили і подолали багато потрясінь. Вони унікальні, інноваційні, різноманітні та варті того, щоб їх побачити. Саме у цьому і полягає мета програми "Культурні столиці Європи": сприяти культурному розмаїттю в Європі і водночас спільності європейських культур та відчуттю європейської приналежності.

Програма була започаткована у 1985 році з ініціативи міністра культури Греції Меліни Меркурі. Хемніц - четверте місто в Німеччині, відзначене званням культурної столиці Європи. Урочисте відкриття заплановане на 18 січня, "програмка" налічує понад 400 сторінок і містить близько 150 проєктів та тисячі заходів. Відкриття в Новій Гориці / Гориції відбудеться 8 лютого 2025 року. Програма розпочнеться барвистим парадом від залізничного вокзалу в Гориції до вокзалу в Новій Гориці.