Підліток, який впав з велосипеда і загинув, оскільки у темряві, без вуличних ліхтарів, не побачив ям в асфальті. Українці, які за грошову допомогу, отриману у країнах Європи, нібито купують нерухомість в Росії. Або дивний вибух у бременській школі, спричинений нібито економією газу.

Усі ці неправдиві повідомлення циркулювали в інтернеті протягом останніх кількох днів. При цьому характерно, що вони з'явилися на зімітованих новинних порталах, таких як spiegel.de, welt.de, bild.de і t-online. Відрізнити ці копії від оригіналів часто неможливо.

Крадіжка брендів задля сіяння недовіри

"Імітація веб-сайтів і розповсюдження фейкових новин і пропаганди через нібито авторитетні засоби масової інформації, чиї бренди неправомірно використовуються - такого ніколи раніше не спостерігалося в Німеччині", - каже експерт Фелікс Картте (Felix Kartte), голова ініціативи Reset, громадської організації, яка виступає за демократичне регулювання технологічних концернів.

Читайте також: Експерти виявили в ЄС 250 сайтів із російською дезінформацію

Журналіст Ларс Вінанд (Lars Wienand), який викрив нещодавню проросійську дезінформаційну кампанію у своїй статті для t-online, знайшов понад 30 таких фейкових сайтів. Порталу вдалося відносно швидко покласти край цьому неподобству.

"Ми помітили це 26 серпня і негайно написали хостингу в Нідерландах. Цей сайт зник 29 серпня, - розповів Вінанд у розмові з DW. - Однак незабаром після цього він знову з'явився (з хостингом. - Ред.) у Колумбії".

Однак і там сайт також було заблоковано на тривалий час. "Моїм колегам вдалося вирішити це за допомогою постачальника ІТ-послуг Cloudflare і компанії, в якій було зареєстровано сайт", - розповів Вінанд.

Жодних вихідних даних і жодних контактів

На жаль, такі історії успіху є досить рідкісними. Багатьом медіа не вдаються спроби отримати контакт зловмисників. Оскільки підроблені веб-сайти принципово ніколи не мають вихідних даних, на них немає й адрес та контактних осіб, пояснює Вінанд. А судитися з компаніями, що надають послуги хостингу за межами Європи, зазвичай безперспективно.

Читайте також: Фейк про "українських біженців" у ФРН: авторка каже, що її обдурили

Аналогічний досвід має й видавництво Axel Springer. "На жаль, цих авторів майже завжди неможливо встановити, - йдеться у заяві видавництва. - Як правило, ми перевіряємо, чи можна щось зробити юридичним шляхом, і, залежно від перспектив досягти у цьому успіху, ініціюємо власні заходи або залучаємо зовнішні юридичні фірми для забезпечення наших позовів".

Натомість видавництво Spiegel зверталося з цього приводу до своїх читачів. У власній статті видання повідомило про майже ідеально виконані фейкові новинні сайти в дизайні Spiegel з проросійською пропагандою на них.

"Загалом ми дуже неохоче повідомляємо про скопійовані сайти, оскільки вони зазвичай базуються на сумнівних, комерційно вмотивованих інтересах, до яких ми не хочемо привертати увагу наших читачів", - пояснило видавництво. Однак у нинішній кампанії фейкових новин "роз'яснювальна місія" отримала пріоритет.

Порятунок за допомогою "Закону про цифрові послуги"?

Це безсилля перед все новими хвилями фейкових новин в інтернеті незабаром може бути подолано. Принаймні у цьому переконаний експерт Фелікс Картте. "Це було б гарним прикладом застосування "Закону про цифрові послуги" (DSA)", - пояснює він.

Читайте також: Як веб-сайт з "фактчекінгу" поширює в інтернеті російську пропаганду

Цей регламент, ухвалений Європейським парламентом 5 липня цього року, зобов'язує інтернет-платформи, серед іншого, посилити запобігання, моніторинг і реагування на кампанії з дезінформації. Вірогідно, він набуде чинності восени, після чого його мають імплементувати країни-члени ЄС.

Фелікс Картте впевнений: "Якби DSA вже діяв, медіавидавці мали б ефективніші способи скаржитися на платформи, а фейкові сайти видалялися б". Тому, продовжує він, засоби масової інформації мали бути б зацікавленими в реалізації закону, оскільки це означало б, що фейкові сайти видалялися б швидше, а їхнє охоплення було б обмеженим.

Пошук лазівок

У видавництві Spiegel сподіваються, що закон про цифрові послуги "спростить правозастосування в майбутньому, принаймні щодо контенту, який поширюється через великі платформи".

Однак у минулому неодноразово відбувалося так, що "власники неправомірного контенту зазвичай знаходять ніші, через які вони можуть продовжувати обслуговувати свою аудиторію, але у той же час можуть уникати ефективного регуляторного доступу", пояснив речник видавництва.

Деплатформування як дієвий механізм

Попри те, що хвиля фейкових новинних сайтів у Німеччині нині досягла безпрецедентних масштабів, це явище не є новим. Так, у Швеції навіть зімітували портал фактчекінгу, заснований п'ятьма видавництвами ще в 2018 році. 

Йозеф Гольнбурґер (Josef Holnburger) з організації Cemas, що займається оцінкою цифрових платформ на такі теми, як теорії змови та правий екстремізм, виступає за те, щоб групам або людям, які проводять кампанії дезінформації, було повністю заборонено доступ до інтерактивних платформ.

"Деплатформування працює! Якщо подібні суб'єкти зникають з такої платформи, як YouTube, вони більше не мають того охоплення, яке мали раніше: вони можуть створювати нові облікові записи на інших платформах, але тоді вони часто залишаються осторонь", - пояснив Гольнбурґер.