Фінляндія, традиційно одна з найбільш дисциплінованих у бюджетних питаннях країн Європейського Союзу, отримала попереджувальний сигнал з Брюсселя. Наприкінці листопада Європейська Комісія зажадала від Гельсінкі розробити реалістичний план скорочення бюджетного дефіциту в країні, який перевищив встановлений ЄС ліміт у три відсотки ВВП. За підсумками року, що завершується, заявили в ЄК, дефіцит бюджету Фінляндії прогнозується на рівні 4,5 відсотка ВВП, а боргове навантаження в наступному році - 90 відсотків ВВП, що майже вдвічі вище рівня 2019 року.

Таким чином, північноєвропейська країна з обсягом валового внутрішнього продукту в 300 мільярдів євро офіційно опинилася серед порушників фінансової дисципліни в ЄС - що може призвести до штрафів, призупинення фінансування і більш жорсткого контролю з боку Брюсселя.

Низьке зростання ВВП Фінляндії та високі витрати

З часів світової фінансової кризи 2008-2009 років Фінляндія зазнає труднощів з бюджетною дисципліною. Крах фінського виробника мобільних телефонів Nokia, який колись динамічно розвивався і був світовим лідером у своєму сегменті, залишив країну без одного з локомотивів економіки.

Останніми роками проблеми тільки загострилися - через високі соціальні витрати, різке збільшення оборонного бюджету та економічний удар від розриву енергетичних і торговельних зв'язків з Росією після початку війни в Україні.

У 2021 році, до широкомасштабного вторгнення російських військ в Україну, обсяг двосторонньої торгівлі між Москвою і Гельсінкі становив 12,71 мільярда євро. За перші три квартали поточного року ця цифра скоротилася майже на 93 відсотки.

Ситуацію погіршило рішення Фінляндії закрити східний кордон наприкінці 2023 року - через загрозу безпеці та використання Росією міграції як інструменту тиску. Цей крок майже миттєво зупинив прикордонну торгівлю і туризм, що особливо сильно вдарило по східних регіонах країни.

За даними Банку Фінляндії, в 2019 році понад 2000 фінських компаній експортували свою продукцію до Росії. До кінця 2023 року їхня кількість знизилася приблизно до 100. Радник аналітичного відділу банку Яркко Ківісте розповів DW, що оцінити прямі наслідки від падіння торгівлі з Росією для фінського держбюджету складно. "У нас немає точної оцінки цього ефекту", - визнав він, додавши, що вплив був "непрямим - через слабшу економічну активність, а також втрату податкових надходжень від російського туризму".

Зростання оборонного бюджету Фінляндії на тлі агресії РФ в Україні

Зіткнувшись із проявами гібридної агресії - від дезінформації до порушень повітряного простору, в яких підозрюють Росію, Фінляндія відмовилася від нейтрального статусу, приєдналася до блоку НАТО і збільшила витрати на оборону - з 5,1 мільярда євро в 2022 році до більш ніж 6,2 мільярда євро в 2024-му, що становило 2,3 відсотка ВВП. До 2029 року країна пообіцяла довести військові витрати до трьох відсотків ВВП, що виведе її на одне з перших місць серед європейських держав.

Чи стала саме війна в Україні причиною перевищення Фінляндією дефіцитного порогу ЄС? На це питання DW Лаурі Холаппа, виконавчий директор Фінського центру нового економічного аналізу, відповів: "Можливо. Це цілком імовірно". "У стандартній ситуації можна було б припустити, що ці ресурси, які зараз йдуть на оборону, могли бути спрямовані на більш продуктивні цілі", - додав він.

Зростання військових витрат, обвал двосторонньої торгівлі з РФ і майже повна втрата в'їзного туризму з Росії змусили фінський уряд брати додаткові позики - тоді як держборг і без того швидко зростав. "Найбільший вплив мали високі ціни на енергію, оскільки Фінляндія сильно залежала від російських енергетичних ресурсів", - розповіла DW Хелі Сімола, старша економістка Інституту досліджень економік, що розвиваються, Банку Фінляндії (BOFIT). До війни в Україні близько третини фінського енергопостачання припадало на РФ, що зробило Фінляндію вкрай вразливою після припинення поставок.

Енергетична криза збільшила витрати Фінляндії на імпорт нафти

Сімола зазначила, що в закупівлях енергоносіїв країна змогла порівняно швидко переорієнтуватися з Росії на інших постачальників, але за значно вищою ціною. За даними державного статистичного агентства Statistics Finland, перехід призвів до зростання вартості імпорту нафти на 109 відсотків, сягнувши близько шести мільярдів євро тільки в 2022 році.

Тим часом Москва намагається інструменталізувати дискусію про дефіцит держбюджету Фінляндії, поширюючи дезінформацію і перебільшуючи економічні наслідки розриву російсько-фінської торгівлі. А також вказуючи, що країна стала фінансово нестабільною, тоді як насправді проблема дефіциту наростала роками. Її причинами є старіння населення, що призводить до зростання витрат на пенсії та охорону здоров'я, і розгалужена система соціального забезпечення, що робить бюджетні скорочення болючими з політичної точки зору.

На Фінляндію чекають роки жорсткої економії

Попри труднощі, уряд Фінляндії ухвалив один з найжорсткіших бюджетів в ЄС на 2025 рік, що поєднує рішучі скорочення витрат з підвищенням податків. Крім того, новий механізм "боргового гальма" зобов'язує всі політичні партії дотримуватися довгострокового скорочення бюджетного дефіциту. Деякі політики, втім, попереджають, що в майбутньому країні можуть знадобитися додаткові заходи економії і нове підвищення податків.

"Одного економічного зростання буде недостатньо, щоб відновити бюджетний баланс, - припускає і Яркко Ківісте з Банку Фінляндії. - За приблизними оцінками, додатково буде потрібно консолідувати ще близько трьох відсотків ВВП, або 9-10 мільярдів євро протягом найближчих 5-10 років".

Але з урахуванням того, що 80 відсотків фінського ВВП забезпечують внутрішні сектори економіки - споживання, послуги, будівництво, роздрібна торгівля і зайнятість в держсекторі - економісти попереджають, що занадто жорсткі бюджетні правила можуть задушити саме економічне зростання. "Близько третини нашої робочої сили залежить від державного фінансування, і постійні заходи економії змушують їх побоюватися звільнень, - зазначає Лаурі Холаппа. - Ця невизначеність серйозно тисне на споживчу активність, заважаючи відновленню попиту, попри зростання зарплат і зниження відсоткових ставок за кредитами".

"Якщо зараз ми запровадимо жорстку економію разом з жорсткими бюджетними правилами, є ризик, що ми просто не зможемо повернутися до траєкторії зростання", - додає експерт. Ці застереження зараз часто можна почути у Фінляндії, яка, попри фінансові проблеми, за опитуваннями вже багато років посідає перше місце в рейтингу "найщасливіших країн світу".