Фінляндія не планує розміщувати ядерну зброю на своїй території після вступу до Північноатлантичного альянсу (НАТО), запевнив президент цієї північноєвропейської країни Саулі Нійністе в понеділок, 7 листопада.

"Після вступу до Альянсу Фінляндія не має наміру ввозити ядерну зброю на свою територію, і немає жодних ознак того, що хто-небудь пропонує її фінам", - заявив він журналістам.

Ядерна зброя є важливою складовою реалізованої НАТО стратегії стримування і тим самим "засобом профілактики, а не самоціллю", цитує його слова фінське видання Yle. Нійністе додав, що ядерну війну не можна виграти, а отже, вона ніколи не повинна розпочатися.

Водночас він повідомив, що процес вступу Фінляндії до Північноатлантичного альянсу завершиться "в розумні терміни", не уточнивши однак, коли саме це може статися. Нійністе також запевнив, що його країна не змінює своєї позиції через вимоги Туреччини. Фінляндія допомагала курдським організаціям, які критикуються турецькою владою, і продовжить цю діяльність, додав він.

Нійністе: Україна має право захищати свою територіальну цілісність

Говорячи про війну в Україні, глава фінської держави наголосив, що Україна має право захищати свою територіальну цілісність, а РФ не мала права вдиратися в сусідню державу. За його словами, поки що не видно завершення цієї війни, оскільки жодна зі сторін не йде на компроміс щодо своїх вихідних позицій.

Утім, президент Фінляндії закликав заради досягнення миру та припинення загибелі людей докласти зусиль для збереження контакту з Москвою, і підтримав відповідні кроки президента Франції Еммануеля Макрона та канцлера Німеччини Олафа Шольца (Olaf Scholz).

Читайте також: МЗС: Фінляндія спростовує інформацію про контрабанду зброї з України

Вступ Фінляндії та Швеції до НАТО й опір Анкари

Швеція і Фінляндія навесні 2022 року відмовилися від традиційного нейтралітету на тлі широкомасштабного військового вторгнення Росії в Україну та подали заяви на вступ до НАТО. Альянс запустив процедуру прийому двох країн у червні, після того, як Туреччина зняла застереження проти приєднання Швеції та Фінляндії до блоку. Анкара вимагала від Стокгольма та Гельсінкі видачі ймовірних курдських екстремістів і підозрюваних у причетності до спроби державного перевороту 2016 року.

Згодом президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган звинуватив Швецію в невиконанні даних обіцянок. 5 листопада стало відомо, що новий уряд Швеції відмовиться від підтримки курдів заради вступу до НАТО. Як заявив заявив міністр закордонних справ країни Тобіас Білльстрем, Стокгольм дистанціюється від курдського ополчення в Сирії, щоб отримати схвалення Туреччини на членство в НАТО.

На початок листопада 28 із 30 держав-членів НАТО, зокрема Німеччина, погодилися на вступ Фінляндії та Швеції до оборонного блоку. Після ратифікації документів усіма учасниками Альянсу обидві північноєвропейські країни будуть захищені статтею 5 Статуту НАТО, що закріплює принцип колективної оборони.

Читайте також: Генсек НАТО закликав до якнайшвидшого членства Фінляндії та Швеції