Повномасштабна війна Росії проти України сприяла, а ядерна риторика Кремля - стала ключовим фактором, який спонукав Фінляндію подати заявку на вступ до Організації Північноатлантичного договору (НАТО). Про це заявив міністр закордонних справ країни Пекка Гаавісто в інтерв'ю виданню Kyodo News, опублікованому в неділю, 4 грудня.

Після того, як Росія вдалася до ядерних погроз, Фінляндія, яка має спільний кордон з РФ протяжністю близько 1300 кілометрів, мала задуматися над тим, як на них відповісти та звідки отримати необхідну підтримку. Саме тому вона звернулася до НАТО, зауважив Гаавісто.

Він також повідомив, що Угорщина, одна з двох країн, які досі не ратифікували заявки Фінляндії та Швеції на приєднання до НАТО, пообіцяла зробити це на початку лютого. Міністр "дуже сподівається, що протягом весни все буде врегульовано", включаючи ратифікацію другою країною - Туреччиною.

Читайте також: НАТО розширюється на північ. Якими будуть наслідки?

Фінляндія не збирається розміщувати ядерну зброю

Раніше президент Фінляндії Саулі Нійністе запевнив, що після вступу до НАТО його країна не розміщуватиме ядерну зброю на своїй території, адже вважає її "засобом профілактики, а не самоціллю". Він додав, що ядерну війну не можна виграти, а отже, вона ніколи не повинна розпочатися.

Водночас країна продовжує зміцнювати безпекові заходи на кордоні з Росією. Так, наприкінці вересня Фінляндія заборонила в'їзд туристам із РФ. За словами Гаавісто, тоді за лічені тижні до його країни в'їхали близько 40 тисяч росіян, які в тому числі тікали від оголошеної президентом РФ Володимиром Путіним мобілізації. "Війна була більше популярною, коли не треба було відправляти на фронт ні близьких, ні братів, ні синів", - зауважив дипломат.

У жовтні парламентські партії Фінляндії погодили план будівництва стіни вздовж кордону з Росією , протяжність якої становитиме від 130 до 260 кілометрів. На це знадобиться від трьох до чотирьох років.