Якщо Фінляндія приєднається до НАТО, то нинішній сухопутний кордон Північноатлантичного альянсу з Росією, яку зараз сприймають як противника, подовжиться удвічі - з 1300 кілометрів до 2600 кілометрів. Таким чином, східний фланг, що під захистом НАТО, значно розшириться. З іншого боку, добре вишколена та оснащена фінська армія стала б перевагою для західного оборонного союзу. "У Фінляндії надалі зберігається військовий призов. Фінляндія має армію з мобілізаційною потужністю у 280 тисяч солдатів. У сучасній Європі це досить велика армія", - каже професор Шведського університету оборони у Стокгольмі Якоб Вестберг.

Якщо Швеція, яка не має прямого кордону з Росією, також приєднається до Альянсу, це полегшить операції НАТО в Балтійському морі. Тоді б до Північноатлантичного альянсу входили вже всі країни Балтійського моря, окрім, власне, Росії. Зі шведського острова Готланд можна було б обороняти значну частину Балтійського моря і самі країни Балтії. "Росії було б складніше діяти в Балтійському морі. У Швеції також є п'ять дуже сучасних підводних човнів, які б доповнювали флоти з Польщі та Німеччини", - сказав DW військовий експерт Вестберг.

Шведські ВПС мають 100 сучасних винищувачів. Проте, як і в багатьох країнах НАТО, за останні десятиліття відбулося суттєве скорочення шведських сухопутних військ. Аби змінити цей стан, на думку Вестберга, потрібно десять років.

Читайте також: Коментар: Путін жене фінів у НАТО

Готові хоч би й нині

З військової точки зору Фінляндія та Швеція готові приєднатися хоч би й зараз, повідомляють зі штабквартири НАТО в Брюсселі. Їхні армії вже багато років співпрацюють із військами НАТО. Фінські та шведські військові брали участь в операції під проводом НАТО в Афганістані. З 2015 року Фінляндія та Швеція тісно співпрацюють із США у галузі військового обладнання та тренувань.

Тоді Фінляндія та Швеція також домовилися про спільне оборонне планування з НАТО, було створено об'єднану морську бойову групу. "Однак не давалося жодних зобов'язань щодо взаємної допомоги", - зазначає шведський військовий експерт Вестберг. Це зміниться зі вступом до НАТО. Тоді Фінляндія та Швеція, ймовірно, також братимуть участь у бойових групах НАТО для оборони країн Балтії. Досі незрозуміло, чи війська НАТО також розміщуватимуться у Фінляндії та Швеції.

Читайте також: Членство Фінляндії у НАТО вже не за горами?

Більшість фінів за вступ

Прем'єр-міністр Фінляндії Санна Марін останніми тижнями чітко говорить про те, що тримається курсу на вступ до НАТО. Після нападу Росії на Україну парламент Фінляндії збирається обговорити нову стратегію оборони. Рішення має бути ухвалено до середини літа, конкретніше - в кінці червня.

Колишній прем'єр-міністр Фінляндії Александр Стубб вважає, що настав момент істини, адже, згідно з останніми опитуваннями, 62 відсотки фінів виступають за те, щоб відмовитися від свого нинішнього статусу "активного нейтралітету" на користь вступу до альянсу.

"Наше населення зараз керується, на мою думку, цілком обґрунтованим страхом: якщо Путін може вбивати братній народ в Україні, чому б йому не зробити те ж саме у Фінляндії?", - сказав Стубб в інтерв'ю DW. Панує відчуття, що Фінляндія більше не хоче протистояти Росії сам-на-сам, каже Стубб, маючи на увазі Зимову війну з Радянським Союзом 1939/1940 років, коли Фінляндія втратила близько дев'яти відсотків своєї території.

Читайте також: Переважна більшість фінів бачать у Росії військову загрозу

У Швеції йде переоцінка безпекових загроз

Швеція зайняла дещо більш вичікувальну позицію. Прем'єр-міністр Швеції Магдалена Андерссон після зустрічі зі своєю фінською колегою заявила, що нова ситуація у сфері безпеки буде оцінена всебічно і оперативно. "Шведи вважають, що з часів Наполеона протягом 200 років ми жили у мирі, оскільки завжди відхиляли участь у військових союзах", - пояснює військовий експерт Вестберг. За його словами, це уявлення про ефективність нейтралітету зараз вичерпується. "Тепер ми повинні оцінювати нашу безпеку зовсім по-іншому", а переломним моментом стала війна Росії проти України.

У Швеції правляча соціал-демократична партія змінила свою традиційну позицію щодо членства країни в НАТО. Восени у Швеції пройдуть вибори. Наразі ще невідомо, коли може бути ухвалено рішення про відмову від нейтралітету.

Читайте також: У Швеції може сформуватися парламентська більшість за вступ до НАТО

НАТО не має заперечень

На останньому екстреному саміті НАТО в Брюсселі глави урядів Швеції та Фінляндії у розмовах з генеральним секретарем Єнсом Столтенбергом вже змогли передчути позицію Альянсу щодо їхніх заявок на членство. Столтенберг не приховував, що НАТО підтримує приєднання Швеції та Фінляндії.

Як західні демократії та давні партнери НАТО, обидві держави не потребують тривалого процесу вступу, який зазвичай може тривати кілька років від моменту запрошення стати членом до фактичного набуття членства.

30 країн НАТО мусять одноголосно схвалити заявку на членство від Швеції та Фінляндії. Поки що жоден уряд публічно не виступив проти. Запрошення розпочати переговори про вступ можуть бути надані вже на черговому саміті НАТО в Мадриді, який заплановано на кінець червня.

Читайте також: Фінляндія та Швеція можуть вступити до НАТО вже влітку 2022 року - ЗМІ

Росія протестує

Як і очікувалося, керівництво Росії різко критикує можливе розширення НАТО. "Ми неодноразово говорили, що альянс залишається інструментом конфронтації і що його подальше розширення не принесе стабільності європейському континенту", - заявив кілька тижнів тому речник Кремля Дмитро Пєсков. З Фінляндією НАТО стане ще ближчим до Росії. Тоді кордон НАТО проляже лише за 200 кілометрів на північний захід від Санкт-Петербурга.