Не кожній фірмі доводилося чути подібну оцінку: "BioNTech може зіграти у фармацевтичній галузі ту ж роль, яку в своїх секторах зіграли Tesla і Apple". Так вважає аналітик Berenberg Capital Markets у Бостоні Чжицян Шу - експерт американської інвестиційної дочірньої компанії німецького банку Berenberg.

Макроекономічний ефект від створення вакцини Comirnaty

І не кожній фірмі вдавалося зробити подібний внесок в економічне оздоровлення своєї країни після глибокої кризи: "BioNTech може забезпечити цього року 0,5 валового внутрішнього продукту і приблизно половину пункту економічного зростання".

З таким прогнозом, говорячи про ВВП Німеччини, виступив науковий директор Інституту макроекономіки і дослідження кон'юнктури (IMK) в Дюссельдорфі Себастьян Дуллієн (Sebastian Dullien). Іншими словами, якщо зростання за підсумками року становитиме, як очікується, 4 відсотки, то восьма частина такого збільшення стане заслугою однієї-лише компанії, про існування якої всього півтора роки тому знало хіба що вузьке коло медичних фахівців - і ризикових інвесторів, що вклалися в неї після розміщення акцій на американській біржі Nasdaq у жовтні 2019 року.

Втім, навіть зараз, коли дітище біотехнологічної фірми з Майнца під офіційною назвою Comirnaty прославилося на весь світ, ставши основною вакциною проти COVID-19 в Євросоюзі, США, Ізраїлі та низці інших країн, фразу "я прищепився Байонтеком" можна почути хіба що від жителів у самій Німеччині.

За її межами практично всі говорять про "вакцину Пфайзер", хоча американського фармацевтичного гіганта Pfizer керівництво BioNTech підключило до проєкту лише на стадії клінічних випробувань уже готового препарату.

BioNTech виходить з тіні Pfizer

Але тепер німецька компанія виходить з тіні свого іменитого партнера - і не через жагу слави, а тому, що такою є логіка розвитку бізнесу. Та й не може залишатися в тіні акціонерне товариство, ринкова капіталізація якого завдяки стрімкому зростанню курсу акцій досягла в серпні 100 мільярдів доларів, що перетворило його на одне з найцінніших підприємств Німеччини.

Щоправда, фірма, заснована в 2008 році професором медицини Майнцського університету Угуром Шахіном (Ugur Sahin) і його дружиною, доценткою цього вишу Озлем Тюречі (Özlem Türeci), ще до моменту створення вакцини в січні-лютому 2020 року вже не була типовим стартапом - у ній працювали близько 1300 фахівців.

Однак вони були зосереджені на наукових розробках - головним чином у галузі базованої на мРНК-технологіях індивідуалізованої імунотерапії раку. Тому у BioNTech не було ні досвіду проведення широкомасштабних міжнародних клінічних випробувань препарату для масового застосування, ні потужностей для його виробництва, ні логістики для його поширення. Все це допоміг забезпечити американський партнер, якого Угур Шахін запросив ще в березні 2020 року, що стало надзвичайно своєчасним і далекоглядним підприємницьким рішенням.

Читайте також: Через пів року після щеплень BioNTech/Pfizer імунний захист знижується

Збиткова фірма стала високоприбутковою виробничою компанією

Однак незабаром компанія BioNTech вирішила створити власну велику виробничу базу. У вересні 2020 вона придбала у швейцарського фармацевтичного концерну Novartis завод в німецькому університетському місті Марбурзі, півроку його модернізувала, оснастила потужним обладнанням для випуску від 750 мільйонів до 1 мільярда доз вакцини на рік і в лютому 2021 розпочала тут виробництво.

Це відразу ж дало імпульс вакцинації в Німеччині та інших країнах ЄС, що до того часу пробуксовувала через гострий дефіцит препаратів - і помітно прискорило економічне зростання у ФРН. "Я не пригадую випадку, щоб окреме підприємство так би впливало на німецький ВВП", - підкреслює професор Себастьян Дуллієн з інституту IMK.

За його словами, BioNTech - один з рідкісних прикладів того, як господарська діяльність однієї компанії призводить до відчутного макроекономічного ефекту. З колегою згоден головний економіст німецького й австрійського відділення нідерландського банку ING Карстен Бжеськи (Carsten Brzeski): "Рідко, коли компанії вдається розігнатися від нуля до сотні так, як це зробила BioNTech, причому лише за рік".

Якщо в першому півріччі 2020 компанія, яка дуже мало заробляла і надзвичайно багато витрачала на наукові дослідження, ще залишалася збитковою з мінусом в 142 мільйони євро, то за перші шість місяців цього року вона заробила прибуток в 3,9 мільярда євро. Повідомивши 9 серпня ці дані, BioNTech підвищила прогноз виручки від продажу своєї вакцини на весь 2021 рік до 15,9 мільярда євро. Саме ця цифра й дозволила професорові Дуллієну стверджувати, що сама лише ця фірма забезпечить нинішнього року піввідсотка всього ВВП ФРН.

Читайте також: Як довго захищають вакцини Moderna і BioNTech/Pfizer?

Потужний імпульс медичній і фармацевтичній промисловості ФРН

Однак насправді реальний внесок BioNTech у розвиток економіки Німеччини може виявитися ще більш вагомим. Адже розгорнувши широкомасштабне виробництво мРНК-вакцини в Марбурзі, компанія стала великим замовником обладнання та численних специфічних компонентів, а їх, вказує професор Дуллієн, виробляють переважно в самій ФРН, де медична і хіміко-фармацевтична промисловість традиційно входять до переліку найбільших галузей.

Так, фірма Sartorius з Геттінгена стала постачальником біореакторів і лабораторного обладнання, Rentschler Biopharma в Лаупгаймі очищає мРНК, заводи компаній Merck, Evonik і Lipoid в Дармштадті, Ганау, Доссенгаймі і Людвігсгафені забезпечують ліпідами, Schott з Майнца і Gerresheimer з Дюссельдорфа виготовляють ампули, а розлив вакцини здійснюють, зокрема, підприємства в Брене, Райнбеку, Франкфурті-на-Майні, Гамельні.

"Технологія мРНК виникла в Німеччині, і цілком природно, що її розробники створили навколо себе свою екосистему", - пояснює експерт британської консалтингової компанії Ernst & Young Александер Нуйкен (Alexander Nuyken).

Ставши великою виробничою компанією, BioNTech робить тепер наступний логічний крок і створює власний відділ збуту, в якому працюватимуть 60 з тих 500 нових співробітників, яких плануюють найняти найближчими місяцями на додаток до тих 2000, що вже працюють у фірмі. Завдяки величезному прибутку кошти на таке розширення штату тут маються.

Читайте також: Щеплення від коронавірусу. Чи є побічний ефект після мРНК-вакцин

Найближчі цілі: боротьба з раком і малярією

Однак основну частину зароблених грошей BioNTech скерує на зміцнення своєї наукової та виробничої бази для подальшого прискореного руху на проривному напрямку: успіх власної вакцини і схожого препарату американської компанії Moderna продемонстрував великий потенціал мРНК-технологій. Широко поширена думка, що їхній розвиток відкриває новий розділ і навіть нову епоху в світовій фармацевтиці. Саме тому аналітик банку Berenberg і порівняв BioNTech з корпораціями Tesla і Apple: одна переорієнтувала весь світовий автопром на випуск електромобілів, завдяки іншій почалася ера смартфонів.

У кінці липня BioNTech, не називаючи конкретних сум, повідомила, що самостійно, без кредитів і держпідтримки (на вакцину від коронавірусу уряд ФРН надав 375 мільйонів євро), профінансує першу фазу розробки мРНК-вакцини від малярії, в ході якої буде створено кілька прототипів препарату. В кінці 2022 року планують розпочати клінічні випробування найбільш багатообіцяючого з них.

Однак своє головне завдання засновники фірми бачать у боротьбі проти раку. "Ми не повинні забувати, що ракові захворювання теж є загрозою для здоров'я людства, причому навіть набагато страшнішою, ніж нинішня пандемія", - підкреслює наукова директорка BioNTech Озлем Тюречі. Тож першорядну мету своєї фірми - створення терапії, ліків або навіть вакцин від раку - її засновники не втрачали з поля зору навіть у самий розпал роботи над вакциною від коронавірусу.

Торік, зокрема, за 67 мільйонів ​​доларів була придбана американська фірма Neon Therapeutics, що володіє цінним ноу-хау в галузі T-клітинних рецепторів (TCR), в липні цього року у американської компанії Kite Pharma за неназвану суму було придбано виробництво препаратів для TCR-терапії, яке доповнить наявні потужності в німецькому Ідар-Оберштайні.

Читайте також: Чи справді вакцина BioNTech/Pfizer призводить до запалення серцевого м'яза?

Зміни в списку 10 найбагатших німців

Перспектива появи мРНК-ліків від смертельних недуг і плани виробити в 2022 році 4 мільярди доз Comirnaty для подальшого щеплення від коронавірусу жителів планети і ревакцинації вже щеплених розбурхують, природно, фантазію інвесторів і біржових гравців, а тому курс акцій BioNTech у Нью-Йорку і Франкфурті-на-Майні все літо швидко зростав, збільшуючи статки акціонерів.

У результаті вихідці зі сімей турецьких заробітчан Угур Шахін і Озлем Тюречі, які й раніше завдяки продажу своєї попередньої фірми і цілої низки патентів були дуже заможними людьми, нині увійшли в список 10 найбагатших громадян ФРН.

А найбагатшими німцями стали тепер брати-близнюки Андреас і Томас Штрюнґманни (Andreas, Thomas Strüngmann). Продавши успадковану від батька фармацевтичну фабрику, вони створили в 1986 році компанію Hexal, перетворили її в одного з найбільших в Німеччині виробників генериків і продали в 2005 швейцарському Novartis, уже тоді ставши мільярдерами.

У 2008 році брати настільки повірили в перспективи мРНК-технологій і таланти Шахіна і Тюречі, що надали їм 180 мільйонів доларів як стартовий капітал для створення фірми BioNTech. Сьогодні вони тримають 47 відсотків її акцій і сповна винагороджені за свою тодішню далекоглядність, готовність йти на ризик і майже півтора десятиліття терплячого очікування плодів свого капіталовкладення.