Продукція німецької нафтогазової компанії Wintershall Dea йде на виробництво гасу для російських бойових літаків, пілоти яких воюють в Україні та скоюють там воєнні злочини? Виробник будматеріалів Knauf під час мобілізації в РФ допомагав військкоматам відправляти на війну своїх співробітників?

Німецькі ЗМІ висунули останніми тижнями дуже серйозні звинувачення на адресу компаній із Німеччини, які вирішили продовжити свій бізнес у Росії, незважаючи на розпочату нею війну. Їх підозрюють у тому, що вони у той чи інший спосіб могли виявитися співучасниками цієї війни, оскільки, мабуть, допомагають забезпечувати армію, що воює, пальним або постачати для неї солдатів. Зростання кількості таких публікацій дуже симптоматичне: воно свідчить про дедалі більший громадський тиск у Німеччині на фірми, які вирішили не йти з російського ринку.

"Німецькі фірми у пастці мобілізації"

У жовтні особливу увагу німецьких журналістів привернула мобілізація в РФ, під яку, за деякими оцінками, потрапили кілька тисяч працівників російських підрозділів німецьких фірм. При цьому виникла підозра, що, зокрема, російські керівники заводу Knauf у підмосковному Красногорську погоджували з владою списки тих, хто дуже потрібен на виробництві, а кого можна відправити на війну, і навіть відвезли одержувачів повісток до військкомату у фірмовому мікроавтобусі.

Тижневик Der Spiegel розповів про це у статті під заголовком "Ревні помічники Путіна", повідомивши, що у штаб-квартирі Knauf у Німеччині запевнили, що нічого про це не знали. Про ту моральну та юридичну дилему, з якою зіткнулися менеджери з Німеччини, що продовжують працювати в Росії і виконувати всі її закони, за кілька днів написала і газета Frankfurter Allgemeine Zeitung. У підзаголовку до статті "Німецькі фірми в пастці мобілізації" йшлося: "Щоб захистити своїх найкращих співробітників, підприємства добровільно співпрацюють із російською владою".

Тепер у листопаді німецькі ЗМІ зосередилися на компанії Wintershall Dea. Вона виникла у 2019 році шляхом злиття нафтогазової фірми Wintershall ("Вінтерсгалль"), стовідсоткової доньки німецького хімічного гіганта BASF та дуже активного партнера "Газпрому", з німецькою нафтовою фірмою Dea. Її раніше придбав люксембурзький інвестиційний холдинг LetterOne, створений російським підприємцем Михайлом Фрідманом разом із кількома партнерами, серед яких Петр Авен (обидва після початку війни в Україні потрапили під санкції ЄС). BASF належать дві третини акцій Wintershall Dea.

Читайте також: Уряд Німеччини веде переговори з Wintershall щодо роботи компанії в РФ

Журналістське розслідування Der Spiegel та ZDF

Втім, основний інтерес викликає зараз у Німеччині не так сама компанія, як її спільне з "Газпромом" (50:50) підприємство Achimgaz ("Ачимгаз"). Створене ще у 2003 році, це СП видобуває з використанням німецьких технологій у Західному Сибіру з особливо глибоких та важкодоступних ачимівських покладів Уренгойського родовища як природний газ, так і газовий конденсат, який нерідко називають "білою нафтою". Ця сировина використовується для виробництва авіаційного гасу. А його на російські військові аеродроми біля кордонів України постачає Омський НПЗ, що належить "Газпром-нафті".

Журналісти-розслідувачі з Der Spiegel та політичного тележурналу Frontal на телеканалі ZDF докладно описали, як видобутий в Уренгої за німецької участі газовий конденсат після кількох етапів транспортування та переробки зрештою потрапляє у вигляді пального, зокрема, на авіабази у Воронежі та в Морозівську Ростовської області.

Звідси, ймовірно, вилітали літаки, які бомбили, наприклад, 3 березня 2022 року цивільні об'єкти в Чернігові або 16 березня театр у Маріуполі, в якому шукали укриття мешканці міста з дітьми. Саме цього дня, згідно з журналістським розслідуванням, на аеродром у Морозівську було доставлено нову партію гасу із заводу "Газпрому" в Омську.

Читайте також: Німецьку Wintershall підозрюють у сприянні РФ під час війни

Відповідальність може бути юридичною та моральною

Але чи достатньо цього, щоб звинувачувати Achimgaz та Wintershall Dea у забезпеченні російських військ, що воюють в Україні, і тим більше у співучасті у воєнних злочинах? Der Spiegel та ZDF повідомляють: німецька компанія запевнила їх, що "наші спільні підприємства в Росії не забезпечують російських військових газовим конденсатом", що "конденсат безпосередньо біля свердловини передається "Газпрому" і що за його подальше використання відповідає виключно російський партнер.

Після публікації в тижневику пресслужба Wintershall Dea поширила повідомлення, в якому цитує голову правління концерну Маріо Мерена (Mario Mehren): "Ми відкидаємо твердження Der Spiegel про нібито наявний зв'язок між газовим конденсатом, який видобувається в Росії спільним підприємством, і болісною смертю людей в Україні. Воно сконструйоване та нечесне". Інакше кажучи, взаємозв'язок тут надуманий.

Der Spiegel, у свою чергу, інакше розставляє акценти: "Зрештою, ситуація така: спільне підприємство Wintershall Dea поставляє "Газпрому" сировину і точно не знає, що з нею буде далі". Тому, продовжує тижневик, "Wintershall Dea і не може сказати, де і наскільки глибоко концерн залучений у війну - але він, очевидно, особливо й не питає". Йдеться, таким чином, насамперед про моральну відповідальність німецької компанії.

Слід, однак, враховувати, що влада РФ має можливість безпосередньо зобов'язати будь-яку російську юридичну особу постачати певну продукцію армії, що воює в Україні, або допомагати при мобілізації, пояснив в інтерв'ю Der Spiegel експерт з Росії берлінського фонду "Наука і політика" (SWP) Яніс Клюґе (Janis Kluge). І додав: "Єдина можливість уникнути всього цього і часткової відповідальності за цю війну полягає у виході з Росії".

Читайте також: Енергокриза може призвести до деіндустріалізації Німеччини

Концерн TotalEnergies за подібної ситуації пішов із Росії

Саме так менше трьох місяців тому у практично аналогічній ситуації опинився французький енергетичний концерн TotalEnergies, нагадує німецький тижневик. 24 серпня газета Le Monde опублікувала схоже журналістське розслідування про те, що "Тернафтогаз", спільне підприємство TotalEnergies з російською компанією "Новатек", що експлуатує Термокарстове газоконденсатне родовище в Ямало-Ненецькому автономному окрузі, постачає конденсат на Омський НПЗ. Той самий, що забезпечує авіабази ВПС РФ у Воронежі та Морозівську.

Концерн TotalEnergies відразу відкинув "необґрунтовані звинувачення" і запевнив, що "не забезпечує гасом російську армію". Проте вже за два дні, 26 серпня, французький енергетичний гігант вийшов із цього СП, продавши свої 49 відсотків акцій компанії "Новатек". Проте 14 жовтня дві неурядові організації подали в Парижі позов проти TotalEnergies за "пособництво воєнним злочинам".

Подібні позови можуть загрожувати і Wintershall Dea, повідомляють Der Spiegel та ZDF з посиланням на експертів. Тим більше, що із СП Achimgaz і взагалі з Росії компанія не йде - занадто велика її залежність від російського ринку. Минулого року "імперія Путіна" забезпечила дочці BASF приблизно половину її глобального нафтогазового видобутку - та багатомільйонні прибутки. З яких вона, своєю чергою, сплатила багатомільйонні податки до скарбниці російської держави, що воює в Україні, вказують журналісти-розслідувачі.

Читайте також: Дорогий газ уповільнив, але не зупинив промислове зростання в Німеччині

Акції протесту біля офісів Wintershall Dea

Щоправда, глава Wintershall Dea Маріо Мерен оголосив наприкінці жовтня, що компанія вивчає можливість юридично відокремити активи та діяльність у Росії від решти бізнесу. Інакше кажучи, вона хоче створити свого роду "банк потенційно токсичних активів" і цим спробувати убезпечити фірму та її основного співвласника BASF від можливих судових розглядів та інших правових проблем.

Однак у Wintershall Dea вже виникли серйозні іміджеві проблеми. Це і стаття в Der Spiegel, і телерепортаж ZDF, що вийшов через кілька днів, і публікації в інших німецьких ЗМІ, і акції протесту антивоєнних і екологічних активістів. 25 жовтня вони демонстрували біля представництва компанії в Берліні, 10 листопада - перед її штаб-квартирою у Касселі. Компанію звинувачують як у постачанні пального для російських бомбардувальників, так і у фінансуванні через податкові виплати режиму Путіна. Цілком можливо, що подібні акції триватимуть.

У будь-якому разі очевидно: у Німеччині через уже незабаром дев'ять місяців після початку широкомасштабного нападу РФ на Україну не слабшає тиск ЗМІ та громадськості на ті німецькі компанії, які продовжують вести бізнес у Росії, що веде війну. Навпаки, цей тиск зростає.