"Україна має перемогти". Цю фразу сьогодні нечасто почуєш від провідних німецьких політиків. На форумі Café Kyiv, який відбувся у понеділок, 23 лютого, в Берліні, вона пролунала з вуст Аннеґрет Крамп-Карренбауер (Annegret Kramp-Karrenbauer), голови Фонду імені Конрада Аденауера та попередниці чинного канцлера Фрідріха Мерца (Friedrich Merz) на посаді лідера партії Християнсько-демократичний союз (ХДС).

Мерц про "варварство" Росії

Сам Мерц, виступаючи на відкритті, багато говорив про жертви чотирьох років російської агресії, про те, як українці виживають у будинках без світла та тепла після обстрілів армії РФ. Він говорив про підтримку України та згадав українського атлета Владислава Гераскевича, якого дискваліфікували на нещодавніх зимових Олімпійських іграх через шолом із зображенням спортсменів, котрі загинули на війні.

Резонанс викликали слова Мерца про Росію. Канцлер сказав, що в Німеччині "часто існує дуже амбівалентне ставлення до цієї країни", і триває воно вже 200 років. Глава уряду процитував французького історика XIX століття, який писав, що в Росії можна побачити "найглибше варварство поряд із найвищою цивілізацією". Слово "варварство" Мерц повторив кілька разів і закликав не мати ілюзій щодо сучасної Росії.

Дехто в українській аудиторії здивувався таким порівнянням. "Висока цивілізація? Ми відчуваємо її щодня", - сказала в розмові з DW дівчина з Харкова.

Інші співрозмовники зауважили, що за чотири роки Німеччина пройшла справжню еволюцію й стала головним партнером України у військовій підтримці.

Продовження статусу українських біженців у ЄС під питанням

Ідея проведення конференції Café Kyiv виникла після масштабного вторгнення Росії в Україну і спершу була "жестом", як сказав посол України в Німеччині Олексій Макеєв. Тепер це найбільший німецько-український форум із десятками дискусій, на який щороку в берлінському кінотеатрі Colosseum збираються сотні учасників - активістів, політиків, експертів. 

Одна з дискусій, на якій побував кореспондент DW, була присвячена майбутньому українських біженців, перші з яких почали прибувати до Євросоюзу в ці дні чотири роки тому. Тоді ЄС вирішив надати всім однаковий статус - тимчасовий захист на підставі 24-го параграфа, з правом на соціальну підтримку та на працю. Цей статус кілька разів продовжували. Наразі він діє до березня 2027 року, але, схоже, подальше продовження під питанням. Керівництво ЄС рекомендує країнам вирішувати це на національному рівні.

Як це відбуватиметься? Питань поки що більше, ніж відповідей. Загалом у ЄС проживає понад чотири мільйони біженців з України, приблизно чверть з них - у Німеччині. Поки триває війна, нікого не закликатимуть повертатися додому. За різними оцінками, від 50 до 60 відсотків планують залишитися навіть після можливого перемир'я, але чи матимуть вони таку можливість?

Деякі країни, наприклад Чехія та Австрія, почали видавати українцям п'ятирічні дозволи на проживання. Серед головних умов - наявність праці.

Німеччина радить українцям змінювати статус

Німеччина поки що не планує запроваджувати нового статусу для українців, дав зрозуміти на конференції в Берліні Ганс-Ульріх Бенра (Hans-Ulrich Benra), керівник групи з питань України у Федеральному міністерстві внутрішніх справ. За його словами, після березня 2027 року, найімовірніше, буде перехідний період, але як довго він триватиме і на яких умовах - він у розмові з DW уточнити не зміг.

У Німеччині існують різні дозволи на проживання, і Берлін закликає українців самостійно змінювати свій статус - причому робити це вже зараз, не відкладаючи. Адже наплив заяв в останній момент до відомств у справах іноземців, які й так працюють на межі можливостей, може сповільнити опрацювання документів. Отримати право на проживання можуть, наприклад, кваліфіковані фахівці, якщо вони працюють та знають німецьку мову. Ганс-Ульріх Бенра закликав українців шукати працю. Він зауважив, що нині працевлаштовані 38 відсотків біженців.

Виглядає на те, що тим, хто працює у низькооплачуваному секторі або взагалі не працює, залишитися в Німеччині після війни буде значно складніше. Саме вони, ймовірно, стануть першими, хто може повернутися в Україну після завершення війни. Наразі Київ прагне підтримувати зв'язок із біженцями та розробляє заходи допомоги тим, хто повертається, розповіла в Берліні Ілона Гавронська, заступниця міністра соціальної політики України. За її словами, Київ, серед іншого, спирається на досвід роботи з внутрішніми переселенцями, яких, за її словами, близько трьох мільйонів. Але, як наголосила Гавронська, важливим аспектом для українців, які захочуть повернутися додому, буде "справедливий мир".

Статус українських біженців та вступ України до ЄС

Дискусія щодо статусу українців, імовірно, змінюватиметься в процесі підготовки України до вступу в Євросоюз. Це може створити для них додаткові можливості, адже в ЄС існує право на вільне пересування робочої сили.

Але як швидко Україна зможе вступити до ЄС? На форумі в Берліні зазначали, що для цього, найімовірніше, знадобиться реформа самої організації. Канцлер Мерц сказав, що Німеччина підтримує Україну, але згадав і про необхідність реформ у самій країні, а також порушив тему корупції. Це прозвучало як підтвердження його тези про те, що у 2027 році - а саме цю дату озвучував президент України Володимир Зеленський у контексті мирних переговорів - вступ навряд чи відбудеться.