Що Україна може запропонувати Німеччині та іншим країнам Заходу в обмін на надану їй військову допомогу? Підприємства українського ВПК можуть, наприклад, поділитися своїм досвідом зниження витрат при виробництві безпілотників. А ще західні партнери можуть від них дізнатися, як насправді ведеться сучасна війна і які технології для неї потрібні.

Про це, серед іншого, ішлося на 7-му Німецько-українському бізнес-форумі, що відбувся 11 грудня в Берліні за участі канцлера Німеччини Олафа Шольца (Olaf Scholz) і прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля. Центральними темами цього року були енергетика та оборонна промисловість, але учасники форуму багато говорили і про повоєнне відновлення України.

Шольц: Німеччина продовжить підтримувати Україну

Німеччина - ключовий союзник України в Європі. За даними проєкту UkraineSupportTracker Інституту світової економіки в Кілі (IfW), до 31 жовтня 2024 року Україна вже отримала від Німеччини військової допомоги на 11,04 млрд євро, гуманітарної - на 3,24 млрд, фінансової - на 1,41 млрд. Загалом ідеться про 15,69 млрд євро. Більше надали тільки США (88,32 млрд євро) та ЄС (44,68 млрд євро). При цьому в загальноєвропейську допомогу найбільший внесок зробила знову ж таки Німеччина, виділивши 10,06 млрд.

Відкриваючи форум, канцлер Олаф Шольц запевнив, що Німеччина продовжить підтримувати свого союзника. "Путін не зможе зруйнувати Україну економічно, як би він не старався", - заявив канцлер. При цьому він зазначив, що важливу роль у підтримці та розвитку української економіки має відігравати бізнес, і закликав приватні компанії активніше інвестувати в Україну. Без приватних інвестицій відновити українську економіку не вдасться, підсумував Шольц. 

Шмигаль: Жодна німецька компанія не пішла з України

Згідно з опитуванням німецьких підприємців, проведеним консалтинговою компанією KPMG, основна перешкода для інвестицій в Україну - ризики, безпосередньо пов'язані з війною. Цей фактор у своїх відповідях згадали 53% опитаних. На другому місці - безпека працівників (38%). Високий рівень корупції як стримувальний фактор відзначив 31% опитаних.

Міністр економіки та захисту клімату Німеччини Роберт Габек (Robert Habeck) нагадав, що зараз умови для інвестицій німецьких компаній в українську економіку багато в чому створені саме державними гарантіями. Уряд Німеччини гарантує інвесторам відшкодування не тільки прямих збитків, включно з повною втратою інвестицій, а й так званих конверсійних і трансфертних ризиків, пов'язаних із процентними платежами за позиками. "Ми зробили виняток (для України. - Ред.), зазвичай ми не даємо такі гарантії країнам, які перебувають у стані війни", - наголосив Габек. 

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль подякував уряду ФРН за надані гарантії та наголосив, що їх уже отримали 53 німецькі проєкти на загальну суму понад 380 млн євро. Він зазначив, що з початку війни жодна німецька компанія не пішла з українського ринку. Ба більше, попри важкі умови їхня кількість зросла. Загалом зараз в Україні присутні близько двох тисяч німецьких компаній, зазначали учасники форуму. 

Пріоритети - енергетика та оборонна промисловість

Центральними темами форуму були енергетична безпека та нарощування військового потенціалу України.

Третя зима з початку війни може виявитися найважчою, попереджало Міжнародне енергетичне агентство. Російські авіаудари завдали енергетичній системі України колосальної шкоди. Навіть у найсприятливішому сценарії дефіцит електроенергії може становити близько третини від очікуваного пікового попиту.

Олаф Шольц у своєму виступі пообіцяв надати Україні як нові засоби ППО для захисту від російських атак, так і енергетичне обладнання. Крім того, наприкінці листопада стало відомо про те, що Німеччина виділить 65 млн євро на відновлення української енергетичної інфраструктури. 

В оборонній сфері, крім прямої військової допомоги з боку Німеччини, активно розвивається взаємовигідна співпраця між компаніями двох країн. Філіпп фон Міхаеліс (Philipp von Michaelis), голова швейцарсько-німецького розробника систем розмінування Global Clearance Solutions, пояснив суть цієї співпраці так: "Потрібно не просто постачати озброєння, а робити більше. Необхідно організувати трансфер ноу-хау. Ми й самі від цього виграємо. Від наших партнерів в Україні ми дізнаємося, як насправді ведеться сучасна війна".

Про те, що європейські (зокрема німецькі) підприємства ВПК можуть багато чому навчитися в українських, говориться в доповіді "Європейська стратегія оборонної промисловості в умовах ворожого світу", яку підготував аналітичний центр Bruegel. Так, українські виробники безпілотників почали ефективно використовувати цивільні технології, що істотно знижує собівартість готової продукції.

Керівники українських приватних оборонних підприємств, які взяли участь у форумі, відзначили три основні проблеми, з якими вони стикаються: фінансування, закупівля необхідних компонентів і пошук кваліфікованих кадрів. Олаф Шольц, а за ним і голова комітету з оборони Бундестагу Маркус Фабер (Markus Faber) впевнені, що німецькі інвестиції в українську економіку зростатимуть. Фабер оцінив потенціал українського ВПК у 20 млрд доларів річної виручки.

Читайте також: Як ЄС нарощує енергетичну допомогу Україні

Відновленням України необхідно займатися вже зараз

Планувати відновлення України необхідно вже зараз - не чекаючи закінчення війни, наголошується в опублікованих нещодавно доповідях експертів Atlantic Council і CEPR. Мільярди євро, виділені на військову й гуманітарну допомогу, виявляться викинутими на вітер, якщо економіка України зазнає краху. Торік ВВП країни, за даними української влади, зріс на 5,3%, у 2024-му може зрости на 3,6%. Але у перший рік російського вторгнення він обвалився на 28,8%.

За оцінкою Європейського інвестиційного банку, загалом на відновлення України доведеться витратити близько 1 трлн доларів протягом 15 років. Лише пряма шкода інфраструктурі, згідно з оцінкою Київської школи економіки, яка пролунала на форумі, станом на січень 2024 року оцінюється у 155 млрд євро. "Коли буде досягнуто миру, ми повинні вже точно знати, звідки надійдуть гроші (на відновлення. - Ред.)", - заявив Роберт Габек у своєму виступі. 

Учасники форуму наголосили на необхідності втілення реформ і створення спеціальних структур як обов'язкових умов для залучення інвестицій. Габек зазначив, що Україна докладає значних зусиль, хоча, наприклад, "корупція все ще не на нулі".

Крім того, на форумі обговорювалася тема повернення до країни українських біженців - відновлення країни потребуватиме робочих рук. Денис Шмигаль заявив, що Україна зацікавлена в поверненні всіх, хто був змушений виїхати. Вирішення цього завдання покладено на нове міністерство національної єдності. 

Читайте також: Міністерство єдності України: як повернути українців з-за кордону

Україна прагне бути рівноправним партнером Заходу

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль і міністерка економіки України Юлія Свириденко у своїх виступах багато говорили не тільки про поточний стан справ, а й про майбутнє. Шмигаль нагадав Олафу Шольцу його фразу, виголошену на попередньому форумі: "Інвестуючи в Україну сьогодні, ви (німецький бізнес. - Ред.) інвестуєте в майбутнього члена ЄС". Учасники української делегації сподіваються, що після закінчення війни співпраця між країнами стане по-справжньому масштабною і охопить багато сфер.

Зокрема Україна розраховує стати важливим постачальником так званих критичних мінералів, таких як титан, нікель і кобальт. Українські компанії можуть відновити і свої колишні позиції на енергетичному ринку ЄС. До початку війни вони виробляли понад 50 ГВт, що дозволяло Україні бути великим експортером електроенергії.

Крім того, географічне положення України, за словами Шмигаля, відкриває їй можливість стати важливою ланкою європейської транспортної логістики "від Балтійського до Чорного моря, від Лісабона до Харкова". Нарешті, Україна, на думку прем'єр-міністра, здатна експортувати IT-сервіси - наприклад, у сфері держпослуг ("через наш сервіс "Дія" можна навіть одружитися онлайн") і кібербезпеки.

Майбутнє співпраці після зміни німецького уряду

У день проведення форуму Олаф Шольц направив до Бундестагу запит про довіру уряду, що відкриває дорогу до дострокових парламентських виборів у Німеччині. Вони, ймовірно, відбудуться 23 лютого 2025 року.

Згідно з опитуванням соціологічного інституту INSA, якби вибори проводили найближчої неділі, 31,8% голосів отримали б християнські демократи, 18,4% - ультраправа партія "Альтернатива для Німеччини" і лише 16,5% - соціал-демократи Шольца.

Відповідаючи на запитання про перспективи відносин з новим урядом, Денис Шмигаль висловив упевненість у тому, що принциповий курс Берліна щодо Києва залишиться тим самим, бо німецьке суспільство, як він вважає, продовжує підтримувати Україну. Приблизно так само він відповів на запитання про взаємодію зі США після приходу до влади команди Дональда Трампа, зазначивши, що у президента України Володимира Зеленського відбулися з Трампом "хороші, багатообіцяючі й оптимістичні розмови".