6 червня 1944 року увійшло в історію як "День Д". Це був вирішальний день. Висадка союзних військ у Нормандії ознаменувала відкриття другого фронту проти Гітлера. Це був початок кінця Другої світової війни та фашистського панування.

Таку кодову назву мала військова операція союзних військ. Берегові полоси Нормандії також отримали військові найменування: "Юта", "Омаха", "Ґолд", "Сорд" та "Джуно". Окрім американців, британців, поляків, канадців та французів у цій історичній висадці брали участь також греки, чехи та австралійці.

Верховним головнокомандувачем союзних збройних сил у північній Європі був генерал США Дуайт Д. Ейзенхауер, пізніше 34-й президент Сполучених Штатів Америки. За кілька місяців до цієї операції Ейзенхауер уже керував висадкою союзних військ на Сицилії та материковій Італії.

Незадовго до запланованого початку таємної операції "Оверлорд" у Нормандії розпочалися буревії та тривалі дощі. Несподівані погодні умови змусили відповідальних за операцію перенести дату вторгнення на один день - на ранок 6 червня 1944 року. Тоді й розпочалася найбільша десантна операція у військовій історії.

У "День Д" на берег висадили близько 160 тисяч солдатів. На п'яти відрізках суші вони штурмували укріплення так званих "Атлантичних валів", якими забарикадувався німецький Вермахт. Це був смертельний наказ, бо спочатку незахищені союзні солдати мали пройти крізь воду, а потім по відкритій місцевості під ворожим вогнем німецьких військових.

Пізніше десантників сприймали як героїв, бо мало хто з них лишився живим. Вони були першими, хто ще в темряві мав висадитися у тилу ворога і зайняти там ключові позиції. Деякі з них не тільки розмальовували обличчя задля маскування, як показано на фотографії, а й робили бойову розмальовку та ірокез, щоб залякати ворога.

Спочатку союзники бомбардували узбережжя Нормандії. Тисячі десантників висадилися у тилу ворога. Потім до французького берега наблизилася більш ніж тисяча військових і близько 4200 десантних кораблів. Тисячі літаків і танків були задіяні у якості підкріплення. Бомбардування здійснювали по сусідніх селищах передусім по позиціях Вермахту.

Операція "Оверлорд" стала вдалою також завдяки тому, що німецьке командування у Нормандії абсолютно не очікувало її. Союзники доклали усіх зусиль, аби нацистська Німеччина до останнього вірила, що ціллю запланованого вторгнення є місто Кале, розташоване північніше.

Відволікаючий маневр виявився вдалим: верхівка нацистського командування думала, що може дозволити собі розважальну поїздку до Парижа чи відпустку додому. Як генерал-фельдмаршал Ервін Роммель, котрий поїхав відмічати 50-річчя своєї дружини до південної Німеччини. На фотографії: німецькі війська Вермахту на узбережжі Нормандії у 1940 році ще не підозрюють, що чотири роки потому будуть переможені.

Гітлер 6 червня 1944 року перебував в Оберзальцберзі. Як написав журнал Spiegel, військові повідомили його про висадку союзників лише о десятій годині ранку. Ніхто не наважувався турбувати "фюрера". На цю новину Гітлер ейфорично вигукнув: "Кращими новини і бути не могли!" Тепер, мовляв, англійці нарешті там, "де ми можемо їх перемогти".

Навіть попри те, що висадка союзних військ у Нормандії стала одним із поворотних пунктів Другої світової війни, минуло ще 11 місяців, перш ніж війна у Європі скінчилася. Багато солдатів, що брали участь у боях "Дня Д", були вислані до бойових дій в азійсько-тихоокеанському регіоні. Там війна тривала до вересня 1945 року.

Близько 57 тисяч солдатів союзних військ загинули у ході операції "Оверлорд", 155 тисяч було поранено і 18 тисяч зникли безвісти. З німецького боку було 200 тисяч загиблих. Висадку союзників у Нормандії відзначають кожного року 6 червня. Поряд із офіційними представниками держав, котрі брали участь в операції, разом збираються літні ветерани, часом із найвіддаленіших місць.

Висадка 6 червня 1944 року військ Антигітлерівської коаліції в Нормандії стала початком поразки нацистської Німеччини. На початку 1945 року американські солдати добралися до Саару. Поблизу Саарбрюкена вони зайняли одне із сіл (на фото). Складати зброю готові поки не всі.

Хоча відвернути військову поразку армії Гітлера вже неможливо, за столицю "третього рейху" у квітні 1945 року ще ведуться запеклі бої. Солдати Червоної Армії зібралися перед Бранденбурзькими воротами - символом Берліна. У ці дні лише у столиці тисячі німецьких солдатів та представників цивільного населення зводять рахунки з життям.

У травні 1945-го, після 262 повітряних атак за п'ять років, війна зрештою закінчилася і для Кельна на Рейні. Американські солдати патрулюють ті кілька вільних вулиць, які ще залишилися у майже вщент зруйнованому місті. Передусім бомби маршала Королівських ВПС Великобританії Артура Харріса змінили обличчя Кельна назавжди.

Зустріч двох переможних армій на руїнах мосту через Ельбу поблизу Торгау в Саксонії: 25 квітня 1945 року радянські солдати 58-ої гвардійської дивізії 1-го Українського фронту вітаються з американськими солдатами 69-ої піхотної дивізії. Це фото відоме у всьому світі.

Практично до самого прибуття американських солдатів у концентраційному таборі "Дахау" поблизу Мюнхена продовжували знищувати людей. На фото рядові саме виявили вагонетку з трупами убитих в'язнів. Навіть найзагартованіші з солдатів шоковані масштабами організованого нацистами масового вбивства людей.

2 травня 1945 року радянський солдат, грузин Мілітон Кантарія, встановлює радянський червоний прапор із серпом і молотом над берлінським Рейхстагом. Жоден інший мотив не символізує кінець так званого "третього рейха" настільки промовисто, як цей зі стягом переможців, що розвівається над Берліном.

Мало хто знає про долю Емдена - невеличкого міста на півночі Німеччини. Усього за 18 хвилин 6 вересня 1944 року на нього було скинуто 15 тисяч авіаційних бомб і запалювальних боєприпасів зі 181 канадського бомбардувальника. Остання повітряна атака на портове містечко у дельті річки Емс була здійснена 25 квітня 1945 року. Емден - одне з найбільш зруйнованих під час Другої світової міст у Європі.

Німецьких солдатів, які пережили війну, майже скрізь очікує полон. Британські та американські табори військовополонених при цьому вважалися гуманними. На відміну від радянських. З 1941 по 1945 рік понад три мільйони німецьких солдатів потрапили в радянський полон. Третина з них (майже 1,1 мільйона осіб) загинули. Останні німецькі солдати повернулися додому з полону аж 1955 року.

Заради цього боролися солдати Антигітлерівської коаліції. 2 травня 1945 року зі спецвипуску армійської газети Stars and Stripes американські солдати дізнаються про смерть Адольфа Гітлера. Полегшення читається на їхніх обличчях. Закінчення війни близько.

Як і під час Першої світової війни, головним промисловим гравцем у завойовницьких планах Гітлера є виробник сталі та зброї Krupp в Ессені. Бомбардування підприємства є однією зі стратегічних цілей ВПС Антигітлерівської коаліції. Тисячі примусових працівників звозили на роботу на заводах Krupp до 1945 року. Наприкінці війни дві третини заводів зруйновані.

Людина й війна: цей невідомий німецький солдат вижив, проте його побут ще не скоро нормалізується. 1945 року вода, струм та опалення в Німеччині - розкіш. Аби вижити, треба мати силу волі, вміння імпровізувати та знаходити вирішення проблем.

Вони не розуміють війни, але суцільні руїни під час і після війни стали для мільйонів німецьких дітлахів єдиним майданчиком для ігор. Ціле покоління виростало з цією травмою, наслідками якої досі залишаються типова німецька ощадливість та старанність.