Пелена диму вкриває бідні райони у Туреччині у холодну пору року. Це продукт вугільних печей, які використовують для нагріву навмання зведених будинків, відомих як "геджеконду", що означає "оселилися на ніч". Після приходу до влади президента Реджепа Таїпа Ердогана найбідніші мешканці отримали безкоштовне вугілля, щоб зігрітися, але добробут не завжди конвертується в голоси.

Цієї неділі турки вирішать на референдумі, чи змінювати форму правління в країні з парламентської республіки на президентську під керівництвом Ердогана та його Партії справедливості та розвитку (АКП). Попри значне розширення програми соціального забезпечення та підвищення рівня життя виборців з низьким рівнем доходу, багато мешканців нетрів Анкари досі не знають, як будуть голосувати.

"Коли мій чоловік був безробітним, я думала про те, де ми візьмемо вугілля. Тоді AKП дала нам його безкоштовно, і саме тоді я зрозуміла, що ця партія з бідними", - каже Емель Їлдирим (зліва), мати трьох дітей. "Раніше було складно піти до лікаря. Тепер лікарні більш відкриті для бідних людей", - додає вона.

Їлдирим - курдка, і її непокоять конфлікти між Туреччиною та курдськими бойовиками. "Якщо Ердоган отримає голоси "За", ситуація може поліпшитися. Він каже, що має мирні наміри", - каже Їлдирим. "Але якщо запитати Селахаттіна Демерташа (ув’язненого лідера курдської опозиції, - ред.), він скаже, що Ердоган втопив курдів в крові... Прийняти рішення важко".

Рекламний банер кампанії використовують як покривало для дивану на вулиці, серед мешканців якої панують змішані почуття щодо Ердогана. Алі, який неподалік продає бутерброди з ліверним паштетом, розповідає: "15 березня вони дали людям мішки з вугіллям. Чому вони це роблять навесні? Зима скінчилася. Очевидно, це заради голосів".

Найбільше Алі стурбований корупцією в уряді. "Я не знаю, проблема в системі, чи в людях, які в ній працюють?", - зазначив він в розмові з DW. "Ті самі питання у мене про іслам. Справа в релігії, чи в людях, які її використовують, що потім спричиняє проблеми? Я більше схиляюся до голосування "проти", але досі остаточно не визначився".

Трирічна Айше стоїть перед своїм будинком. Мати дівчинки, яка захотіла залишитися неназваною і не дозволила її фотографувати, сказала, що голосуватиме "За" просто тому, що так робитиме її чоловік. Їлдирим розповіла, що її чоловік голосував "За", бо "він вважає усе, що говорить Ердоган, правильним. Він не ставить питання і не аналізує нічого. Із ним не посперечаєшся".

Феріде Турхан (праворуч) з чоловіком Мустафою та двома синами у своїй вітальні. Жінка розповіла, що досі не розуміє, про що цей референдум. "Я не цікавлюся політикою, але щодня дивлюся новини, і ніхто не пояснив, чого стосується цей референдум", - розповіла вона DW. "Я досі не знаю, що саме змінюється".

Як і більшість мешканців нетрів Анкари Мустафа Турхан, який працює в нічну зміну на складі овочів та фруктів, найбільше переймається через безпеку. Каже, за останні роки кількість злочинів із застосуванням вогнепальної зброї зросла. "Вночі люди у лижних масках з автоматами Калашникова грабують людей", - розповідає Турхан. "Зброя іноді є навіть у 10-річних дітей".

За словами Мустафи, нічого не змінилося і в навколишніх школах. "Ми приймаємо безкоштовне вугілля, тому що держава бере наші податки, і це наш спосіб отримати їх назад", - каже чоловік. "Але було би краще, якби вони більше інвестували в школи, щоб мої сини мали більше можливостей", як старший син Мустафи, Mерт, який щосили намагається знайти роботу.

Референдум щодо внесення 18-ти поправок у конституцію Туреччини відбувся 16 квітня. Зміни, які підтримав понад 51 відсоток виборців, передбачають перехід від парламентської форми правління до президентської. Посаду прем'єр-міністра ліквідують, глава держави зможе призначати і звільняти міністрів, керувати за допомогою указів і контролювати судову систему. Критики побоюються диктатури Ердогана.

В турецькому парламенті поправки підтримали депутати лише двох фракцій: крім власної партії Ердогана, ще Партія націоналістичного руху. Але їхніх голосів вистачило для схвалення законопроекту. Найбільша опозиційна Народно-республіканська партія і прокурдська Демократична партія народів кілька разів влаштовували акції проти конституційної реформи. Ці заходи розганяла поліція.

У Туреччині все ще діє режим надзвичайного стану, запроваджений у липні 2016 року після невдалої спроби путчу. Це означає, що у країні все ще діє заборона на проведення несанкціонованих мітингів. Опозиція вказує на порушення під час референдуму й на те, що голосування в таких умовах не відображає волю народу.

У березні міністри з Туреччини поїхали до ФРН, щоби переконати представників місцевої турецької діаспори проголосувати за поправки до конституції. У трьох німецьких містах їм з різних причин заборонили виступати з агітацією. Ердоган звинуватив Німеччину у використані "нацистських методів". Можливо, це вплинуло і на результат: дві третини турків ФРН висловилися на підтримку реформи.

Нідерланди виступили категорично проти агітаційних виступів турецьких міністрів на своїй території. Одного урядовця з Анкари не пустили до країни, його колегу - відправили з Роттердама у супроводі поліції. Зрештою, Туреччина назвала владу Нідерландів "фашистами", відмовила у в'їзді послу Нідерландів і призупинила дипломатичні контакти. Гаага вимагає вибачень і погрожує заходами у відповідь.

Результати референдум та дії влади проти інакодумців країни ставлять багато знаків запитання в тому, що стосується майбутнього Туреччини як країни-кандидатки на вступ до ЄС. Багато хто у Брюсселі вимагає припинення перемовин із Анкарою. У Берліні такий крок сьогодні називають неправильним.

Підтримка громадянами конституційної реформи на референдумі дає "зелене світло" перехідному періоду, який триватиме до 2019 року - допоки зміни набудуть чинності. У 2019 році в Туреччині відбудуться місцеві, президентські та парламентські вибори. Ними буде започатковано нову форму правління.