У фойє університету імені Гумбольдта відкрилася виставка фотографій, які свідчать про воєнні злочини РФ в Україні. Репортаж DW.
Реклама
Фотовиставка "Воєнні злочини Росії", створена за ініціативи та коштом Фонду Віктора Пінчука, вже побувала на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, у брюссельській штаб-квартирі НАТО та на саміті Альянсу у Вільнюсі, у Європарламенті та на Генеральній асамблеї ООН у Нью-Йорку, у парламенті Великобританії та на Мюнхенській конференції з безпеки. Наразі - з 4 до 16 вересня - експозиція відкрита в Берліні. Особливість берлінського етапу в тому, що фойє університету імені Гумбольдта - громадський простір.
Фото, що шокують
"Виставка підвищує розуміння того, що війна означає для людей в Україні, - сказала на відкритті експозиції ректорка університету Юлія фон Блументаль (Julia von Blumenthal). - Фотографії страшні, вони шокують, вони демонструють страждання та жах. Але знімки, виставлені тут, у фойє - не найжахливіші".
Університет - не закрита установа, сюди можна зайти з вулиці, приходять сім'ї з дітьми, тут навчаються студенти з різних країн світу. І щоб не травмувати невтаємничених, розповіла ректорка, разом із організаторами виставки було ухвалено рішення найстрашніші знімки помістити у закриті приміщення.
Але й від фотографій, виставлених у фойє університету, мороз по шкірі. Причому експозиція - лише фрагмент української реальності. Організатори включили до неї лише знімки верифікованих українською владою воєнних злочинів, скоєних в Україні російськими військовими після початку широкомасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року.
"Для нас, - наголосила фон Блументаль, - це лише фотографії, для наших європейських друзів в Україні - їхнє повсякденне, реальне життя".
Ось відома світлина Євгена Малолєтки: убитий горем чоловік, закривши обличчя руками, сидить у дворі багатоповерхівки на краю лавки, біля якої лежить його мертва дружина.
"Це фото зроблене в Салтівці, на околиці Харкова, де мешкали близько півмільйона людей, - розповів куратор виставки, арт-директор Фонду Пінчука Бйорн Ґельдгоф. - Цей район бомбили щодня, хоча тут немає жодного військового об'єкта. А ця жінка вийшла з будинку погодувати свою кішку.
На мертвій жінці - жовта сукня, на чоловікові - блакитна майка. "Разом виходить український прапор, - каже Ґельдгоф, - розірваний український прапор, і таке відбувається в Україні щодня".
Виступаючи на офіційній церемонії відкриття виставки, заступниця голови німецького Бундестагу Катрін Ґерінґ-Еккардт (Katrin Göring-Eckardt) нагадала, що війна Росії проти України почалася не 24 лютого 2022 року, а набагато раніше - з насильницького приєднання Криму та підтримки сепаратистів на Донбасі.
"Війна в Україні триває вже 9 років, і ми мусимо відверто визнати, що ми не приділяли цьому достатньої уваги, - сказала Ґерінґ-Еккардт. - Ця виставка є фотографічними доказами російських звірств, скоєних в Україні. Росія, Путін повинні понести за це відповідальність". Вона підтримує міжнародні зусилля щодо створення правового механізму, який дав би можливість судити винних у скоєнні такого злочину, як розв'язання агресивної війни. Такий механізм, за словами Ґерінґ-Еккардт, має створюватися у співпраці з Україною та відповідати нормам міжнародного права.
У Києва щодо цього є цілком визначена думка. Про це, зокрема, говорив у відеозверненні до учасників церемонії відкриття виставки, голова Офісу президента України Андрій Єрмак. Оскільки Росія не ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду і має право вето у Раді Безпеки ООН, то, заявив Єрмак, обидві ці можливості притягнення Росії та Путіна до юридичної відповідальності за злочин у вигляді агресії перекрито.
Отже, вважає він, потрібен новий спеціальний суд, для заснування якого необхідно ухвалити відповідну резолюцію на Генеральній асамблеї ООН. І це, переконаний Єрмак, завдання, яке можна вирішити, якщо такий варіант підтримають Німеччина та інші західні країни.
Реклама
Пінчук про ракети "Таурус"
Приїхав до Берліна на відкриття виставки і сам Віктор Пінчук. Він подякував Німеччині та німцям за величезну допомогу - військову, санкціями, за гостинність, за те, що прийняли у себе сотні тисяч українських біженців. Пінчук розповів, що і його батьки були евакуйовані з Києва і тепер перебувають у Німеччині.
Однак багато українців тепер і в Україні почуваються у відносній безпеці, продовжив він, - "у безпеці завдяки супер-ефективній протиракетній системі IRIS-T", яку постачає Україні Німеччина. Українські солдати, за його словами, по-справжньому щасливі, що мають у своєму розпорядженні тепер німецькі танки "Леопард", хоч і мріють про те, щоб їх побільшало. "І всі українці, - сказав Пінчук, - тепер знають слово "Таурус", всі ми чекаємо на постачання цих (крилатих. - Ред.) ракет великої дальності".
Власне, в цьому і був один із задум фотовиставки. "Ми сподіваємося, що цим, - заявив Пінчук, - ми допоможемо відповідальним особам прийняти дуже сильне рішення передати Україні більше озброєнь і швидше".
Війна Росії проти України: Буча та інші місця вбивств на Київщині
Фотохроніка війни, яку Росія веде в Україні. Київщина.
Фото: Rodrigo Abd/AP/picture alliance
У звільнених містах та населених пунктах Київської області вже понад тиждень шукають, ексгумують та ховають убитих та загиблих мирних жителів. Проводяться слідчі дії. Буча, Бородянка, Гостомель, Ірпінь, Бузова… У фотохроніці війни в Україні - фото, відзняті у деяких з цих місцин за кілька останніх днів. УВАГА! Фотографії містять сцени жорстокості, насильства та смерті.
Фото: Wladyslaw Musiienko/AP/picture alliance
Слідчі дії проводяться за участю міжнародних експертів. Часом у присутності українських та іноземних журналістів. До Бучі приїжджають закордонні політики. Агентства публікують кадри - обличчя та тіла загиблих, обгорілі трупи, обвуглені внутрішні органи... Не приховуючи нічого, без ретуші. Такі знімки побачать під час судових процесів. Важко визначити межу - що і як показати тут і зараз.
Фото: Carol Guzy/Zumapress/picture alliance
У Бучі вже виявлені тіла понад чотирьохсот загиблих мирних жителів. Про це повідомив журналістам міський голова Анатолій Федорук. 12 квітня тут почали розривати другу братську могилу та ексгумувати тіла з кількох поховань на приватній території.
Фото: Carol Guzy/ZUMAPRESS/picture alliance
Керівник Бучанської прокуратори Руслан Кравченко повідомив подробиці ексгумації другої частини масового поховання: "Практично всі знайдені тут люди були розстріляні на вулицях міста Буча. (...) На деяких тілах видно сліди тортур, люди лежать із зав'язаними руками та ногами, є тіла зі зламаними кістками".
Один із українських добровольців, який бере участь в ексгумації тіл з масових поховань у Бучі.
Фото: Rodrigo Abd/AP/picture alliance
Буча стала символом насильства стосовно цивільного населення під час війни. Влада України та західних держав звинувачує російських військових у розправах над жителями. Правоохоронні органи України розслідують численні факти убивств, зґвалтувань та мародерства під час окупації. Росія усі звинувачення відкидає, заявляючи про фейки.
Фото: Rodrigo Abd/AP Photo/picture alliance
70-літня жителька Бучі Надія Трубчанінова біля тіла 48-річного сина Вадима, вбитого солдатами російської армії 30 березня.
Фото: Rodrigo Abd/AP/picture alliance
45-річний Анатолій Морикін під час поховання своєї матері - 82-річної Валентини Морикіної, яка померла під час окупації Бучі у будинку для літніх людей через погані умови й неможливість належного догляду.
Фото: Rodrigo Abd/AP/picture alliance
Родичі ховають 37-річного Андрія Матвійчука, який служив у територіальній обороні. Його викрали російські солдати у Бучі, закатували та убили.
Фото: Rodrigo Abd/AP/picture alliance
Такими зараз є вулиці у Бучі. До російського воєнного вторгнення та тимчасової окупації тут під Києвом мешкало близько 35 тисяч людей. За даними місцевої влади, крім об'єктів критичної інфраструктури у місті зруйновані та не підлягають відновленню близько 20 відсотків багатоповерхових будівель. Також згоріли близько 150 приватних житлових будинків.
Фото: Metin Aktas/AA/picture alliance
Село Гавронщина біля селища Макарів Київської області. 14 березня російські військові розстріляли тут приватний автомобіль, у якому перебувало четверо дорослих та одна дитина. Місцеві жителі поховали убитих біля свого будинку. Тіла ексгумували 10 квітня.
Фото: Sergei Chuzavkov/ZUMAPRESS/picture alliance
У селі Бузова на Київщині 10 квітня виявлено братську могилу з тілами десятків цивільних осіб. Поховання знайшли поблизу автозаправної станції. Село було окуповане російськими підрозділами 28 лютого.
Фото: Anna Voitenko/Avalon/Photoshot//picture alliance
Ще одна фотографія з Бузової. Матері щойно повідомили про знайдене тіло сина. Як поінформувала місцева влада, тіла виявили також поруч на дорозі приблизно у десяти автомобілях зі слідами обстрілів.
Фото: ZOHRA BENSEMRA/REUTERS
У селищі міського типу Бородянка під Києвом розбирають завали, під якими виявляють тіла загиблих. Селище російські військові зруйнували майже повністю. До війни тут мешкали близько 13 тисяч людей.
Фото: Ukrinform/dpa/picture alliance
Для учасників пошукових робіт у Бородянці встановлять модульні будинки. Роботи триватимуть ще довго. За даними ДСНС станом на вечір 11 квітня, від початку пошукових робіт під завалами знайшли 19 тіл.
Фото: Efrem Lukatsky/dpa/picture alliance
Від початку повномасштабної війни Росії проти України станом на ніч 11 квітня ООН підтверджує загибель 1892 мирних жителів. Про це повідомила пресслужба Управління верховного комісара з прав людини. Реальні цифри - вищі. Напередодні мер Маріуполя Вадим Бойченко заявив, що лише у цьому місті, яке перебуває в облозі, за час війни загинули понад 10 тисяч мирних жителів.
Фото: Metin Aktas/AA/picture alliance
16 фото1 | 16
Чому ФРН не поспішає постачати Україні ракети Taurus?