1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Франція будує нову АЕС. Німеччина обирає інший шлях

Наталія Позднякова
10 січня 2024 р.

Франція робить ставку на атомну енергетику в питанні енергозабезпечення країни. Чому це (не) може бути прикладом для Німеччини, яка вже відключила всі свої АЕС, - у DW.

АЕС у французькому Фламанвілі
АЕС у французькому ФламанвіліФото: Charly Triballeau/AFP/dpapicture alliance

Для вирішення питання енергозабезпечення Франція в майбутньому має намір збільшити число АЕС, які повинні замінити вугільні станції, що при роботі викидають в атмосферу велику кількість CO2. Замість будівництва шести раніше запланованих АЕС зараз у Парижі говорять про 14 нових атомних електростанцій.

Франція робить ставку на атомну енергетику

Таким чином французька влада до 2035 року має намір знизити частку невідновлюваних джерел в енергобалансі країни, яка зараз становить понад 60 відсотків, до 40 відсотків. На думку міністерки енергетики Франції Аньєс Паньє-Рюнаше, щоб досягти цієї мети, з 2026 року необхідно додатково побудувати атомні станції, які зможуть виробляти 13 гігават/год енергії. "Що відповідає потужності восьми реакторів типу EPR, - уточнила міністерка. - Реактори, які зараз використовуються, не вічні".

Міністерка енергетики Франції Аньєс Паньє-РюнашеФото: Alexis Jumeau/abaca/picture alliance

Розроблена у Франції модель EPR (European Pressurized Reactor) - тип водно-водяного енергетичного реактора з водою під тиском (ВВЕР) покоління три плюс - була покликана відродити атомну енергетику після Чорнобильської катастрофи і забезпечити більшу потужність при посиленій безпеці.

Читайте також: Як захищені українські АЕС?

Три таких реактори були здані в експлуатацію на початку двохтисячних років - один у Фінляндії та два в Китаї. Два реактори EPR з грудня 2018 року будуються у Великобританії. Але при будівництві такого типу ядерних реакторів не тільки у Фінляндії, але і у Франції та Великобританії виникли проблеми, пов'язані з технічною частиною і з високими витратами.

Так, перший реактор EPR у Франції, за даними державного французького концерну EDF, мав бути запущений в тестовому режимі в середині 2024 року на АЕС у Фламанвілі в Нормандії. Його будівництво тривало 17 років, а витрати склали 12,7 мільярда євро, що в чотири рази більше, ніж було передбачено спочатку.

Виробництво електроенергії на АЕС допоможе знизити викиди CO2?

Незважаючи на це, Франція має намір і далі підтримувати роботу цієї та інших своїх АЕС. Так, на кліматичному саміті ООН (COP28) в Дубаї в грудні 2023 року Франція разом з іншими 20 країнами, серед яких були США, Великобританія, Бельгія, Польща, Фінляндія, ОАЕ та інші, закликала розвивати атомну енергетику і до 2050 року потроїти обсяг виробництва електроенергії АЕС для того, щоб знизити залежність від вуглеводнів і зменшити кількість викидів CO2 в атмосферу.

Без використання АЕС досягти цілі кліматичної нейтральності буде неможливо, впевнені ці держави. Глава Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі на полях саміту закликав до подальших інвестицій в ядерну енергетику. В ЄС у рамках енергетичної реформи вже було вирішено дозволити країнам-членам субсидувати розвиток атомних електростанцій.

Олаф Шольц на кліматичному саміті COP28 у Дубаї, 2 грудня 2023 рокуФото: AP/Rafiq Maqbool/picture alliance

Між тим Німеччина обрала свій шлях. У ФРН, яка сприяє подальшому розвитку відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), останні три атомні електростанції були відключені в квітні 2023 року, незважаючи на жорстку критику і всередині країни, і за її межами.

"Поки ще можливо досягти проголошеної цілі і знизити в цьому десятилітті рівень викидів парникових газів, щоб не допустити підвищення температури на Землі вище, ніж на 1,5 градуса Цельсія", - заявив канцлер ФРН Олаф Шольц (Olaf Scholz) на зустрічі в Дубаї. І наголосив, що до 2030 року країнам світу необхідно втроє збільшити виробництво електроенергії з відновлюваних джерел, у тому числі за рахунок використання вітру і сонця, і вдвоє підвищити енергоефективність.

Німеччина виступає за "зелену" енергетику

На початку січня 2024 року німецький аналітичний центр Agora Energiewende опублікував результати дослідження, в якому зазначається, що відключення вугільних електростанцій і економічний спад у країні призвели до того, що викиди парникових газів в Німеччині досягли найнижчого свого рівня за останні 70 років. Німецькі промпідприємства викинули в 2023 році в атмосферу на 12 відсотків менше CO2, ніж у 2022 році, це найнижчий показник з 1990 року.

Основним інструментом для досягнення повного скорочення викидів CO2 повинна стати реорганізація джерел енергопостачання на користь ВДЕ. Зараз Німеччина рухається в цьому напрямку швидше, ніж раніше: за даними аналітиків Agora, у 2023 році ФРН вперше вдалося покрити більше половини споживаної нею електроенергії за рахунок енергії вітру, сонця або води.

31 грудня 2021 року: останній день роботи АЕС Гронде (біля Гамельна) зі світловою інсталяцією від GreenpeaceФото: Julian Stratenschulte/dpa/picture alliance

"Завдяки історичному максимуму вироблення електронергії за рахунок ВДЕ енергетична галузь досягла в кліматичній політиці успіху, який наближає нас до мети 2030 року", - заявив директор Agora Energiewende Deutschland Сімон Мюллер (Simon Müller). Проте зниження обсягів парникових газів, викинутих промисловістю, на його думку, не є стійким: "Спад виробництва, спричинений кризою, послаблює Німеччину як промислово розвинену державу". Якщо німецька економіка знову почне зростати через використання вугілля та газу, то й обсяги емісії продовжать збільшуватися, упевнені дослідники.

Читайте також: Інфографіка: Глобальне потепління - як уже змінилася наша планета

Тим часом відмова Берліна від вугільних та атомних електростанцій стала одним із факторів (крім війни РФ проти України та припинення імпорту російського газу), які викликали зростання в Німеччині цін на електроенергію. Згідно зі статистичним відомством Destatis, у першому півріччі 2023 року електроенергія у ФРН подорожчала на 26,2 відсотка порівняно з аналогічним періодом попереднього року.

У результаті німецькі домогосподарства платили у першій половині минулого року за електрику в середньому 42,29 євроцента за 1 кВт-год. І це - з урахуванням субсидування цін на газ та електроенергію, передбаченого багатомільярдною програмою уряду ФРН щодо підтримки населення, малого та середнього бізнесу. Вона була ухвалена в умовах енергетичної кризи, спричиненої спочатку різким скороченням, а потім повним припиненням постачання російського газу до Німеччини.

Чому світ досі сидить на російській урановій голці?

01:56

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW