Для вирішення питання енергозабезпечення Франція в майбутньому має намір збільшити число АЕС, які повинні замінити вугільні станції, що при роботі викидають в атмосферу велику кількість CO2. Замість будівництва шести раніше запланованих АЕС зараз у Парижі говорять про 14 нових атомних електростанцій.

Франція робить ставку на атомну енергетику

Таким чином французька влада до 2035 року має намір знизити частку невідновлюваних джерел в енергобалансі країни, яка зараз становить понад 60 відсотків, до 40 відсотків. На думку міністерки енергетики Франції Аньєс Паньє-Рюнаше, щоб досягти цієї мети, з 2026 року необхідно додатково побудувати атомні станції, які зможуть виробляти 13 гігават/год енергії. "Що відповідає потужності восьми реакторів типу EPR, - уточнила міністерка. - Реактори, які зараз використовуються, не вічні".

Розроблена у Франції модель EPR (European Pressurized Reactor) - тип водно-водяного енергетичного реактора з водою під тиском (ВВЕР) покоління три плюс - була покликана відродити атомну енергетику після Чорнобильської катастрофи і забезпечити більшу потужність при посиленій безпеці.

Читайте також: Як захищені українські АЕС?

Три таких реактори були здані в експлуатацію на початку двохтисячних років - один у Фінляндії та два в Китаї. Два реактори EPR з грудня 2018 року будуються у Великобританії. Але при будівництві такого типу ядерних реакторів не тільки у Фінляндії, але і у Франції та Великобританії виникли проблеми, пов'язані з технічною частиною і з високими витратами.

Так, перший реактор EPR у Франції, за даними державного французького концерну EDF, мав бути запущений в тестовому режимі в середині 2024 року на АЕС у Фламанвілі в Нормандії. Його будівництво тривало 17 років, а витрати склали 12,7 мільярда євро, що в чотири рази більше, ніж було передбачено спочатку.

Виробництво електроенергії на АЕС допоможе знизити викиди CO2?

Незважаючи на це, Франція має намір і далі підтримувати роботу цієї та інших своїх АЕС. Так, на кліматичному саміті ООН (COP28) в Дубаї в грудні 2023 року Франція разом з іншими 20 країнами, серед яких були США, Великобританія, Бельгія, Польща, Фінляндія, ОАЕ та інші, закликала розвивати атомну енергетику і до 2050 року потроїти обсяг виробництва електроенергії АЕС для того, щоб знизити залежність від вуглеводнів і зменшити кількість викидів CO2 в атмосферу.

Без використання АЕС досягти цілі кліматичної нейтральності буде неможливо, впевнені ці держави. Глава Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі на полях саміту закликав до подальших інвестицій в ядерну енергетику. В ЄС у рамках енергетичної реформи вже було вирішено дозволити країнам-членам субсидувати розвиток атомних електростанцій.

Між тим Німеччина обрала свій шлях. У ФРН, яка сприяє подальшому розвитку відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), останні три атомні електростанції були відключені в квітні 2023 року, незважаючи на жорстку критику і всередині країни, і за її межами.

"Поки ще можливо досягти проголошеної цілі і знизити в цьому десятилітті рівень викидів парникових газів, щоб не допустити підвищення температури на Землі вище, ніж на 1,5 градуса Цельсія", - заявив канцлер ФРН Олаф Шольц (Olaf Scholz) на зустрічі в Дубаї. І наголосив, що до 2030 року країнам світу необхідно втроє збільшити виробництво електроенергії з відновлюваних джерел, у тому числі за рахунок використання вітру і сонця, і вдвоє підвищити енергоефективність.

Німеччина виступає за "зелену" енергетику

На початку січня 2024 року німецький аналітичний центр Agora Energiewende опублікував результати дослідження, в якому зазначається, що відключення вугільних електростанцій і економічний спад у країні призвели до того, що викиди парникових газів в Німеччині досягли найнижчого свого рівня за останні 70 років. Німецькі промпідприємства викинули в 2023 році в атмосферу на 12 відсотків менше CO2, ніж у 2022 році, це найнижчий показник з 1990 року.

Основним інструментом для досягнення повного скорочення викидів CO2 повинна стати реорганізація джерел енергопостачання на користь ВДЕ. Зараз Німеччина рухається в цьому напрямку швидше, ніж раніше: за даними аналітиків Agora, у 2023 році ФРН вперше вдалося покрити більше половини споживаної нею електроенергії за рахунок енергії вітру, сонця або води.

"Завдяки історичному максимуму вироблення електронергії за рахунок ВДЕ енергетична галузь досягла в кліматичній політиці успіху, який наближає нас до мети 2030 року", - заявив директор Agora Energiewende Deutschland Сімон Мюллер (Simon Müller). Проте зниження обсягів парникових газів, викинутих промисловістю, на його думку, не є стійким: "Спад виробництва, спричинений кризою, послаблює Німеччину як промислово розвинену державу". Якщо німецька економіка знову почне зростати через використання вугілля та газу, то й обсяги емісії продовжать збільшуватися, упевнені дослідники.

Читайте також: Інфографіка: Глобальне потепління - як уже змінилася наша планета

Тим часом відмова Берліна від вугільних та атомних електростанцій стала одним із факторів (крім війни РФ проти України та припинення імпорту російського газу), які викликали зростання в Німеччині цін на електроенергію. Згідно зі статистичним відомством Destatis, у першому півріччі 2023 року електроенергія у ФРН подорожчала на 26,2 відсотка порівняно з аналогічним періодом попереднього року.

У результаті німецькі домогосподарства платили у першій половині минулого року за електрику в середньому 42,29 євроцента за 1 кВт-год. І це - з урахуванням субсидування цін на газ та електроенергію, передбаченого багатомільярдною програмою уряду ФРН щодо підтримки населення, малого та середнього бізнесу. Вона була ухвалена в умовах енергетичної кризи, спричиненої спочатку різким скороченням, а потім повним припиненням постачання російського газу до Німеччини.