Уранові таблетки вставляють у трубки з термостійкого металевого сплаву, заповнюються гелієм і герметизуються. Потім десятки трубок довжиною понад 3 метри вставляються в спеціальний каркас - так, якщо дуже грубо спростити, виглядає процес виробництва тепловиділяючих збірок (ТВЗ) для атомних електростанцій. Попри відмову Німеччини від атомної енергії, тут досі виробляють тепловиділяючі збірки. Цим займається завод поблизу містечка Лінген на північному заході країни, що належить дочірній компанії французького державного концерну Framatome. ТВЗ тут виготовляють з далекого 1979 року, але саме зараз навколо заводу в Лінгені розігрався небачений політичний ажіотаж.

Політично вибухонебезпечно

На розгляді міністерства екології землі Нижня Саксонія, де знаходиться завод, перебуває заявка компанії Advanced Nuclear Fuels GmbH - доньки Framatome - на дозвіл на експлуатацію нової виробничої лінії. Навряд чи заявка французів узагалі зацікавила б громадськість, якби не один нюанс: нові паливні збірки планують випускати за ліцензією російської компанії ТВЕЛ - "дочки" державного "Росатому". На тлі російського вторгнення в Україну, коли Євросоюз взяв курс на енергонезалежність від Росії, плани Framatome викликали обурення в середовищі екологів та громадських активістів.

До середини березня усі зацікавлені громадяни могли висловлювати свої зауваження. "Цією можливістю скористалися понад 10 900 осіб", - повідомили у відповідь на запит DW у мінекології Нижньої Саксонії. Як зазначили у земельному відомстві, наступним кроком будуть громадські слухання у Лінгені за участю всіх заявників. Як провести громадську дискусію за участю понад 10 тисяч людей, у міністерстві не уточнили. "Після цього в процесі будуть задіяні федеральні органи, до яких ми звернемося за оцінкою, на закінчення буде проведено ґрунтовний аналіз усіх фактів", - повідомили у земельному міністерстві.

"Перехідний етап"

"Ми вітаємо той факт, що відомства з такою серйозністю поставилися до дозвільної процедури. На нашу думку, вона може закінчитися лише відмовою", - заявила, коментуючи процес розгляду заявки на виробництво в Лінгені паливних збірок російського зразка голова впливової екологічної організації BUND Зузанне Ґерстнер (Susanne Gerstner). Свої зауваження організація виклала більш ніж на 40 сторінках. Окрім загальних ризиків, пов'язаних із радіоактивними елементами, BUND говорить і про політичні ризики - починаючи від викликів для європейської енергобезпеки і аж до можливості "актів саботажу".

Компанія Framatome не відповіла на питання DW про те, як виробництво збірок за російською технологією співвідноситься з курсом ЄС на енергетичну незалежність від Росії. У супровідних документах до заявки на будівництво нової виробничої лінії в Лінгені французька компанія стверджує, що виготовляти паливні збірки для реакторів типу ВВЕР, розроблених ще в Радянському Союзі, її "на тлі війни в Україні" попросили європейські компанії-оператори реакторів цього типу. У п'яти країнах ЄС експлуатуються 22 реактори ВВЕР. Framatome говорить про "незалежне європейське забезпечення паливними збірками, яке дозволить уникнути перебоїв з постачанням електроенергії та залежності від імпорту з-за меж ЄС". Компанія заявляє, що складання російських паливних елементів у Німеччині - перехідний етап, поки компанія розроблятиме паливні збірки для ректорів ВВЕР без використання російських технологій.

"Навіщо це росіянам?"

У німецького експерта Майкла Шнайдера, який живе у Парижі (Mycle Schneider), аргументація Framatome викликає подив. "Навіщо це росіянам? Який їм інтерес допомагати французькому концерну робити Європу більш незалежною від Росії?", - риторично запитує Шнайдер. У розмові з DW відомий критик ядерного лобізму в Європі наголосив на тому, що плани французького держконцерну щодо стратегічної співпраці з "Росатомом" ніяк не пасують до риторики керівництва Франції, яке тим часом не виключає навіть відправлення військ в Україну для підтримки Києва у відбитті російської агресії.

Науковий співробітник Технічного Університету в Берліні Олександр Віммерс (Alexander Wimmers) вважає, що за риторикою Framatome криються прагматичні інтереси. "Framatome проспав тренд до диверсифікації та зниження залежності від Росії. Але все ж таки захотів отримати свій шматок пирога", - констатує експерт. Річ у тім, що на ринку вже є альтернатива російським паливним збіркам для реакторів типу ВВЕР. Американський концерн Westinghouse ще більше 10 років тому почав експериментальні постачання палива в Україну для реакторів типу ВВЕР-1000. На сьогоднішній день на збірках, що виробляються у Швеції за американською технологією, повністю або частково працюють всі АЕС на підконтрольній Києву території.

Читайте також: Франція будує нову АЕС. Німеччина обирає інший шлях

ВВЕР переводять на західне паливо. З одним винятком

Восени 2023 року на паливо Westinghouse перейшли і два енергоблоки Рівненської АЕС, оснащені реакторами типу ВВЕР-440. Для країн ЄС - це важливий сигнал. Адже більшість реакторів російського типу в Угорщині, Болгарії, Словаччині, Чехії та Фінляндії - саме реактори ВВЕР-440. На початку цього року про плани незабаром відмовитись від російського ядерного палива заявили в уряді Фінляндії. На чеських АЕС Темелін і Дуковани очікують на перші поставки західних паливних збірок до кінця 2024 року. У цей же термін планують повний перехід на паливо Westinghouse у Болгарії. На АЕС Козлодуй експлуатуються реактори ВВЕР-1000. Західне паливо до цих реакторів давно випробували в Україні. Натомість переведення ВВЕР-440 на нове паливо займе ще кілька років. Словацькі АЕС очікують на паливо Westinghouse у 2026-2027 роках.

Єдина країна, яка не поспішає відмовлятися від російського палива для АЕС - Угорщина. З одного боку, угорська АЕС Пакш бере участь у європейському науково-дослідному проєкті APIS, в рамках якого Westinghouse за фінансової підтримки ЄС разом з інженерами з усієї Європи, зокрема й фахівцями українського "Енергоатому", працюють над прискореною адаптацією палива зі Швеції під реактори ВВЕР. Проте контрактів Будапешт із Westinghouse поки що не підписував.

Війна - війною, а атомні проєкти - за розкладом

Будапешт продовжує зміцнювати співпрацю і з "Росатомом", і з Framatome. Восени минулого року уряд Угорщини підписав меморандум про поглиблення співпраці з Framatome. Незабаром стало відомо, що саме ця компанія постачатиме систему управління для нових енергоблоків на АЕС Пакш, які будуватиме "Росатом". Французи реалізовуватимуть проєкт самостійно, після того, як німецький партнер Siemens Energy відмовився від участі в ньому внаслідок російського широкомасштабного вторгнення в Україну.

"В атомній енергетиці геополітика завжди грає роль. Енергетичні санкції ЄС щодо Росії досі взагалі не стосувалися атомної енергетики. Все вказує на те, що це є наслідком залежності від Росії. Ця залежність не одностороння, а швидше наслідок переплетення різних інтересів", - констатує Олександр Віммерс. Framatome не відмовляється від стратегічного партнерства із "Росатомом", про яке було заявлено за лічені місяці до широкомасштабного воєнного вторгнення в Україну. Тим часом на півдні Франції продовжує будуватися ITER - гігантський "реактор майбутнього", який, за задумом вчених, імітуватиме реакції, що відбуваються на Сонці і забезпечуватиме величезний енергетичний ресурс. "Росатом" - як і Framatome - ключовий постачальник обладнання для проєкту, левову частку якого фінансує ЄС.

Без політики не обійдеться?

Майкл Шнайдер вважає, що проєкт у Лінгені може стати серйозним каменем спотикання у відносинах між Берліном та Парижем. "Я припускаю, що всі досьє одночасно розглядаються за столом переговорів і тому мотиви сторін непрозорі. Йдеться і про російські, і про французькі інтереси. Але все це відбивається і на німецько-французьких відносинах", - зазначає експерт.

У земельному міністерстві екології Нижньої Саксонії не відповіли на запитання DW, коли варто очікувати рішення з приводу Лінгена та "Росатому". Міністерство наголошує, що з юридичного погляду його повноваження обмежуються суто питаннями ядерної безпеки. Однак, зважаючи на все, повністю відокремити політику від ядерної безпеки в даному випадку неможливо. "При прийнятті рішення буде враховано, як може позначитися на ядерній безпеці вплив російського державного концерну "Росатом", який працює не тільки у цивільному, а й у військовому секторі", - наголосили у федеральному мінекології, якому також належить винести свій вотум щодо російсько-французького проєкту в Лінгені.