1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Frankfurter Allgemeine про отруєння Ющенка: закиди на адресу Москви не варто наперед відкидати

12 вересня 2007 р.
Теми нинішнього огляду преси – відкриття міжнародного автомобільного ярмарку у Франкфурті-на-Майні та рішення Конституційного суду Німеччини щодо права суспільних телерадіокомпаній вільно встановлювати розмір щомісячної плати абонентів. Але розпочнемо огляд з газети Frankfurter Allgemeine Zeitung, яка після інтерв’ю з президентом України Віктором Ющенко аналізує обставини його отруєння 2004 року:

„Відколи Ющенко був отруєний минуло вже три роки. Це було одне з найтяжчих відомих отруєнь діоксином, після якого людині вдалося вижити. На обличчі президента досі видні шрами від наслідків того отруєння. Тепер Ющенко висуває серйозні звинувачення на адресу Москви: в інтерв’ю закордонним виданням український президент заявив, що Росія покриває трьох осіб, яких українські слідчі називають „ключовими фігурами” у справі про його отруєння. На запит української сторони щодо можливості допитати цих осіб досі немає відповіді, нарікає президент, зазначаючи, що піднімав цю тему в особистій розмові з президентом Путіним”, -

пише Frankfurter Allgemeine Zeitung і веде далі:

„Підозри про причетність росіян до замаху на Ющенка висловлювалися вже неодноразово, але досі без жодних доказів. Факт лише, що під час виборчої кампанії 2004 року він позиціонував себе як „прозахідний” кандидат, тоді як його опонент Янукович користувався відкритою підтримкою Росії. Нинішні заяви Ющенка про „російський слід” у справі про його отруєння слід сприймати обережно: в Україні знову виборча кампанія, а опонентом Ющенка сьогодні знову виступає протеже Путіна – Янукович. Отже, закиди Ющенка на адресу Кремля, мабуть, були висловлені не без впливу передвиборчої тактики. З іншого боку, звинувачення на адресу Росії, буцімто вона перешкоджає розслідуванню, не можна наперед відкидати. Адже вони цілком вписуються у модель поведінки Кремля, продемонстровану минулими місяцями на прикладі відмови у співпраці із британськими правоохоронцями у розслідуванні вбивства полонієм колишнього російського агента Олександра Литвиненка”, - зауважує Frankfurter Allgemeine Zeitung.

У Франкфурті-на-Майні для широкого загалу відкривається міжнародна автомобільна виставка. У центрі уваги оглядин цього року ощадливі автомобілі, які якнайменше забруднюють атмосферу. Видання Cellesche Zeitung коментує:

„Німецькі автомобілебудівники більше не хочуть вислуховувати постійні закиди з боку експертів, буцімто вони проспали визначні тенденції у розвитку галузі. Тому вони долучилися до впровадження новітніх технологій для захисту клімату. Німці дуже стараються надолужити розробки японських конкурентів, будуючи більш ощадливі й екологічно чисті двигуни. Суспільна думка, сформована експертами і політиками, тисне на виробників і змушує їх змагатися у врахуванні проблем довкілля. Нехай. Може, потроху менше ставатиме вихлопної гидоти. Але представити екологічно чисті моделі на виставці – це одне. Інша справа – якнайшвидше зробити відповідні моделі недорогими і доступними для широкого кола водіїв”, - пише Cellesche Zeitung.

Водночас Schwäbische Zeitung зауважує:

„Тотальний тиск на автомобільні концерни, постійне екологічних вимог нічого не дадуть. Натомість виробники мають самостійно шукати відповіді на сучасні виклики, золоту середину між потужністю двигунів та екологічною свідомістю. Зрештою, автомобілебудівники мусять зважати на бажання автомобілістів, а не лише екологів. Мабуть, керівники Союзу автомобільної промисловості Німеччини мають рацію, коли кажуть: Німеччина – це не лише країна, в якій винайшли автомобіль. Це також країна, в якій автомобіль буде винаходитися знову і знову”.

І на завершення – коментар газети Ostsee-Zeitung щодо рішення Конституційного суду Німеччини про право суспільних мовників вільно визначати розмір абонентської плати:

„На відміну від приватних каналів, які фінансуються за рахунок продажу реклами, суспільні канали мають за свій обов’язок подавати якісні інформаційні програми, а також передачі на освітню і культурну тематику. Виконання цього важливого для демократії завдання виправдовує стягнення плати, яка в разі об’єктивної потреби цілком може бути піднятою. Як і податки, приміром. Головне, аби якість передач трималася на високому рівні”, - вимагає Ostsee-Zeitung.

Огляд преси підготував Євген Тейзе
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW