Під час візиту в Казахстан та Узбекистан, який тривав з 15 по 17 вересня 2024 року, канцлер ФРН Олаф Шольц (Olaf Scholz) взяв участь у саміті у форматі "С5 плюс 1" разом з лідерами п'яти країн Центральної Азії: Казахстану, Узбекистану, Киргизстану, Таджикистану та Туркменістану. А також провів кілька зустрічей та підписав низку двосторонніх угод щодо економічної співпраці та енергетики. Одним із найважливіших із підписаних документів стала міграційна угода з Узбекистаном. У чому його суть та які особливості?

Німеччина уклала міграційну угоду з Узбекистаном

У Самарканді, місті, історія якого налічує майже три тисячі років, розташованому на Шовковому шляху, що колись проходив тут, у присутності президента Узбекистану Шавката Мірзійоєва і канцлера ФРН Олафа Шольца представники двох країн підписали міграційну угоду, яку в Німеччині розцінюють як один із найважливіших результатів поїздки Шольца в регіон.

Цей документ, з одного боку, відкриває можливості для легальної міграції фахівців із Узбекистану в Німеччину. А з іншого - дозволяє Берліну депортувати з країни узбецьких громадян, які не мають права залишатися на її території. Хоча частка таких порівняно із загальною кількістю людей, які мають бути депортовані з ФРН, незначна - всього 0,1 відсотка, тобто орієнтовно 200 людей.

Та найголовніше - цей документ дозволяє висилати з країни за посередництва Узбекистану також і афганських громадян, які скоїли злочини в Німеччині і не мають права на притулок. За даними агентства dpa, у ФРН наразі перебувають близько 225 тисяч людей, які мають бути депортовані. Станом на 2023 рік серед них було 24 тисячі афганців.

Наразі Берлін уклав шість подібних угод, які, крім іншого, дають змогу висилати з країни громадян (тих країн, які підписали угоду), які не мають права залишатися на території ФРН. Так, напередодні візиту канцлера до Центральної Азії аналогічний документ було підписано з Кенією. Декілька років тому подібні договори були укладені з Грузією, Індією, Марокко та Колумбією. Інтенсивні перемовини щодо цього ведуться також із Молдовою та Киргизстаном.

Афганців депортуватимуть за участі Узбекистану

Згідно з підписаним у Самарканді документом, Узбекистану відведена ключова роль у процесі депортації афганців з Німеччини, оскільки встановлювати дипломатичні відносини з урядом талібів у Кабулі та вести з ним прямі перемовини Берлін не хоче.

Між тим, з кінця серпня 2024 року Німеччина вперше за кілька років вислала з країни певну кількість громадян Афганістану, які скоїли на її території злочини і яким було відмовлено в наданні притулку. Авіарейс із ФРН із 28 депортованими на борту вилетів в Афганістан за посередництва Катару.

Для Німеччини підписання міграційної угоди з Узбекистаном - це успіх. На тлі палких дебатів щодо міграційної політики уряд у Берліні неодноразово обіцяв прискорити темпи висилки афганців і сирійців, які скоїли злочини. Але для цього був необхідний партнер у регіоні, який міг би виступити посередником між владою ФРН і представниками радикального ісламістського руху "Талібан". Узбекистан як сусідня з Афганістаном країна може в цьому допомогти.

За даними видання Der Spiegel, з травня 2024 року міністерка внутрішніх справ Німеччини Ненсі Фезер (Nancy Faeser) вела такі перемовини з урядом Узбекистану, і Ташкент продемонстрував тоді свою готовність. Як повідомляє Der Spiegel, сторони домовилися, зокрема, про те, що афганців, яких депортують з Німеччини, спочатку перевозитимуть в Узбекистан рейсом авіакомпанії Kam Air. Їхнє подальше переміщення в Кабул, як і узгодження всіх дій з талібами, бере на себе Ташкент. Крім того, обговорювалася і можливість прямих авіарейсів для депортації афганців - з Лейпцигу в Кабул. Ці польоти здійснюватимуться чартерною авіакомпанією, що належить власнику Kam Air.

Читайте також: Афганські дипмісії у ФРН: Берлін під тиском талібів

Після підписання міграційної угоди спеціальний уповноважений федерального уряду з питань міграції Йоахім Штамп (Joachim Stamp) наголосив, що були сформульовані "чіткі правила для спільної роботи з повернення на батьківщину людей, які не мають права залишатися в Німеччині". А міністерка внутрішніх справ ФРН подякувала уряду Узбекистану за досягнуту домовленість про всебічну співпрацю у цій сфері. "Ефективна процедура повернення людей, які не мають права залишатися в Німеччині, важлива для обмеження нелегальної міграції", - зазначила міністерка.

З іншого боку, Ненсі Фезер вказала, що завдяки міграційній угоді ФРН пропонує "хороші можливості для кваліфікованих працівників з Узбекистану на нашому ринку праці, а також для подальшого навчання та здобуття ними освіти у Німеччині". "Бо у багатьох галузях нам терміново потрібні добре навчені та кваліфіковані фахівці з-за кордону", - наголосила Фезер.

У Німеччині чекають на кваліфікованих фахівців із Узбекистану

Фразою "Ласкаво просимо" прокоментував можливість для кваліфікованих фахівців із Узбекистану легально приїхати в Німеччину на роботу і канцлер Олаф Шольц. Йдеться насамперед про фахівців, які зможуть працювати у сфері догляду за літніми та хворими людьми та у системі охорони здоров'я, де спостерігається гострий дефіцит кадрів. А спецуповноважений уряду ФРН у справах міграції, своєю чергою, наголосив: "Узбекистан - важливий для нас партнер у Центральній Азії. Він має великий потенціал - це добре освічена, ефективна робоча сила. Німеччина від цього виграє. А молоді з Узбекистану надаються нові шанси".

"Мета уряду Узбекистану, який підписав цей документ, - налагодити прозоре, системне партнерство у сфері організованої трудової міграції. Вважаю це взаємовигідним партнерством", - так оцінила підписання міграційної угоди керівниця Офісу досягнення результатів (Delivery Unit) Агентства стратегічних реформ при президенті Узбекистану Азіза Умарова.

Відповідаючи на запитання DW, вона наголосила, що "в Узбекистані спостерігається надлишок трудових ресурсів. Щороку приріст становить майже 800 тисяч людей, це понад два відсотки. Причому населення у країні молоде, середній вік - 28 років". За її словами, в Узбекистані "щорічно створюються сотні тисяч робочих місць. Але темпи приросту трудових ресурсів перевищують темпи створення робочих місць. Тому Узбекистан проводить системну роботу із працевлаштування населення за кордоном".

Азіза Умарова каже, що більшість трудових мігрантів виїжджають в Росію, їдуть також в Південну Корею та Туреччину. "Останнім часом ми приділяємо велику увагу диверсифікації зовнішньої трудової міграції. Головна умова - це гідні умови праці для наших громадян, забезпеченість їхніх соціально-трудових прав. У цьому плані Німеччина, звісно, привабливий ринок. Там відносно високі зарплати, але найважливіше - права громадян гарантуються, вони отримують можливість підвищити свою кваліфікацію", - пояснює Умарова.

"В Узбекистані великий надлишок робочої сили і дуже молоде населення, яке справді добре освічене, - сказала в інтерв'ю DW німецька експертка з питань Центральної Азії Беате Ешмент (Beate Eschment). - І це в інтересах Німеччини, що такі добре підготовлені люди приїдуть до нас, що теж передбачено угодою. Є надія, що приїзд цих людей не викличе таких заперечень у суспільстві, на відміну від того, що, на жаль, зараз відбувається".

Читайте також: Як працює посилений прикордонний контроль у Німеччині: репортаж з Аахена

"Ми сподіваємося, що відпрацювавши в Німеччині, наші громадяни повернуться додому"

Водночас  Азіза Умарова наголошує: "Загалом ми виходимо з того, що все це не вестиме до "відтоку мізків". Ми сподіваємося, і це наша мета, що наші громадяни, відпрацювавши в Німеччині, після закінчення трудових відносин повертатимуться і робитимуть внесок у промислово-технологічну модернізацію регіону".

"У Центральній Азії формується нова архітектура економічної взаємодії, ємний ринок із динамічно зростаючим споживчим попитом і багатими трудовими ресурсами. Вперше держави ухвалили Концепцію розвитку регіональної співпраці до 2040 року. І Німеччина це розуміє. Тому в Самарканді була ухвалена Програма промислової та технологічної співпраці. Це і є майбутнє. А не трудова міграція", - уточнила керівниця Офісу досягнення результатів Агентства стратегічних реформ за президента Узбекистану Азіза Умарова.

За даними уряду Узбекистану, нині понад 1,2 тисячі громадян країни поїхали в Німеччину задля працевлаштування. Вони працюють у готелях, ресторанах, соціальних закладах. Частина з них одночасно працює та навчається. "Загалом же в Німеччині проживають 13 тисяч узбекистанців. Менталітет наших людей такий, що через сильні сімейні зв'язки люди намагаються повернутися й ніколи не втрачати зв'язок з країною", - зазначила Умарова.