Спроби Росії укласти з Китаєм угоду з будівництва газопроводу "Сила Сибіру-2" зайшли в глухий кут через розбіжності в ціновій політиці та кількості газу, який Пекін має намір закуповувати в Москви. Про це в неділю, 2 червня, написала газета Financial Times із посиланням на три власні джерела, знайомі з перебігом переговорів.

За словами співрозмовників видання, Китай має намір платити за газ, що поставляється через "Силу Сибіру-2", ціну, близьку до внутрішніх цін на паливо в РФ, хоча вони тримаються на заданому рівні завдяки державним субсидіям. Крім того, Пекін хоче закуповувати лише невелику частину від того обсягу палива, на постачання якого розраховані потужності газопроводу.

Розбіжності в цьому питанні стали причиною того, що голова правління і ради директорів ПАТ "Газпром" Олексій Міллер не став супроводжувати президента РФ Володимира Путіна в його поїздці до Китаю в травні 2024 року. Угода щодо трубопроводу була однією з трьох основних тем, які Путін обговорював із китайським лідером Сі Цзіньпіном під час їхньої зустрічі, стверджують джерела FT, - поряд із проханнями про посилення активності китайських банків у РФ і закликами до Пекіна висловити зневажливе ставлення до українського "саміту миру", яка відбудеться в середині червня у Швейцарії.

Відсутність Міллера на таких серйозних переговорах була "вельми символічною", зазначила в розмові з FT наукова співробітниця Центру глобальної енергетичної політики Колумбійського університету Тетяна Мітрова. Водночас жорстка позиція Пекіна щодо "Сили Сибіру-2" підкреслює те, як повномасштабне вторгнення Росії в Україну робить Путіна дедалі більш залежним від Пекіна в плані економічної підтримки, пише видання.

"Сила Сибіру" потрібна Пекіну не так сильно, як "Газпрому"

Схвалення будівництва газопроводу до Китаю могло б змінити становище "Газпрому", у якого через те, що практично припинився експорт газу в ЄС у 2023 році, утворились рекордні збитки у 629 мільярдів рублів (6,9 мільярдів долларів США), пише FT.

Однак до досягнення угоди щодо "Сили Сибіру-2" ще далеко, і навіть якщо трубопровід побудують, "Газпром" зможе постачати до Китаю в сукупності близько 98 мільярдів кубометрів газу на рік. До того, як "Газпром" сповільнив, а потім повністю припинив постачання газу в ЄС, російський концерн продавав європейським країнам близько 200 мільярдів кубометрів газу на рік.

Зважаючи на відсутність альтернативних маршрутів експорту російського палива, "Газпрому", ймовірно, доведеться прийняти умови Пекіна, зазначив у розмові з FT директор Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії Олександр Габуєв. Китай "має можливість чекати, щоб вичавити кращі умови", заявив аналітик.

Попит Китаю на імпортний газ зростає і до 2030 року може скласти близько 250 мільярдів кубометрів, пише газета. Однак у Китаю є достатня кількість чинних контрактів - зокрема зі США, Узбекистаном і М'янмою - щоб забезпечити себе таким обсягом поставок. При цьому Росія вже зараз продає Китаю газ дешевше, ніж це роблять інші постачальники - і більш ніж удвічі дешевше, ніж продавала паливо ЄС.