Лідери Великої двадцятки на саміті домовилися досягти вуглецевої нейтральності, утім конкретних термінів не погодили. Також зобов'язалися не вкладати гроші у вугільні електростанції, але лише за межами своїх країн.
Реклама
Лідери Великої двадцятки (G20) визнали необіхдність досягти вуглецевої нейтральності приблизно до середини 21 століття. Про це йдеться у спільній декларації за підсумками дводенного саміту, що завершився в Римі в неділю, 31 жовтня.
Згідно з декларацією, держави-учасниці визнають "надзвичайну необхідність досягти на глобальному рівні нульового рівня вуглецевих викидів до середини поточного століття або приблизно до середини". Італія, яка приймала саміт, заявила, що формулювання "до середини століття" - це найточніше, про що вдалося домовитися, хоча попередньо як мету визначали 2050 рік. Як повідомляє Associated Press посилаючись на представників Франції на зустрічі G20, нечіткі терміни прописали для того, аби дедлайн був спільним для всіх, але водночас гнучким.
Також Група двадцяти підтвердила попередні зобов'язання багатших держав зібрати 100 мільярдів доларів допомоги бідним країнам для боротьби зі зміною клімату.
Учасники зустрічі заявили про відданість Паризькій угоді - обмежити глобальне потепління на рівні півтора градуса за Цельсієм порівняно з доіндустріальним рівнем. У підсумковій декларації зазначено, що така мета вимагатиме "значних зусиль" усієї світової спільноти.
Вугільна енергетика
Держави G20 погодилися припинити виділяти кошти на будівництво нових вугільних електростанцій за кордоном до кінця 2021 року, що було одним з найбільш спірних питань на зустрічі. Утім, країни Великої двадцятки не погодили конкретних дат щодо припинення виробництва електрики з вугілля.
За більш жорсткі заходи щодо вугільної енергетики напередодні саміту виступали Італія і Великобританія. Речник британського прем'єра після саміту Великої двадцятки заявив, що Лондон продовжуватиме закликати до "амбітніших зобов'язань" щодо вугілля.
Реклама
Пандемія COVID-19 і економіка
Окрім кліматичних питань, Велика двадцятка обговорювала боротьбу з корупцією, нелегальною міграцією, нерівністю й бідністю. За підсумками саміту, G20 підтримала пропозицію Організації економічного співробітництва та розвитку запровадити мінімальний глобальний податок для транснаціональних корпорацій на рівні 15 відсотків.
У підсумковій декларації також зазначено, що лідери Великої двадцятки ставлять за мету збільшити поставки вакцин і основних медичних продуктів у країни, що розвиваються, домагатимуться справедливоо розподілу імунопрофілактичних препаратів, а також прагнуть скоротити терміни розробки нових вакцин в умовах пандемії з 300 до 100 днів.
Лідери G20 пообіцяли підтримати мету Всесвітньої організації охорони здоров'я з вакцинації не менше 40 відсотків населення світу до 2021 року та 70 відсотків до середини наступного року.
Екстремальна погода, яка несе смерть і спустошення
Від Німеччини до Канади та Китаю - в останні тижні у новинних заголовках домінують наслідки екстремальної погоди. Науковці пояснюють такий розвиток зміною клімату.
Фото: Noah Berger/AP Photo/picture alliance
Руйнівні повені в Європі
Безпрецедентні повені - спричинені опадами, обсяг яких за два дні склав двомісячну норму - завдали значної шкоди Західній Європі, забравши життя щонайменше 209 осіб у Німеччині та Бельгії. Річки з вузькими руслами у лічені години вийшли з берегів і бурхливі потоки води знищили населені пункти, які стояли тут століттями. Відбудова будинків, підприємств та інфраструктури коштуватиме мільярди євро.
Фото: Thomas Lohnes/Getty Images
Екстремальний сезон дощів
Рекордні повені обрушилися й на частини Індії та Китаю, долаючи дамби та дренажні системи. У китайському місті Чженчжоу вода затопила метрополітен, внаслідок чого загинуло 12 осіб. Тут зливи були особливо сильними навіть для сезону дощів. Науковці прогнозують, що зміни клімату призведуть до ще частіших та сильніших злив - тепліше повітря утримує більше вологи, через що зростає кількість опадів.
Фото: AFP/Getty Images
Небачена спека в США і Канаді
Дедалі частіше у світі спостерігається й сильна спека, подібна тій, яка спіткала наприкінці червня американські штати Вашингтон та Орегон, а також канадську провінцію Британська Колумбія. Тут безпрецедентно високі температури спричинили смерть сотень людей. У селі Літтон у Канаді була зафіксована температура у 49,6 градуса Цельсія - наступного дня цей населений пункт знищила пожежа.
Фото: Ted S. Warren/AP/picture alliance
Лісові пожежі
Хоча хвиля надзвичайної спеки й скінчилася, але вона створила ідеальні сухі умови для лісових пожеж. У штаті Орегон у США пожежа знищила територію розміром з Лос-Анджелес протягом лише двох тижнів. Дим від пожежі був відчутний навіть у Нью-Йорку. За останніми дослідженнями, такі погодні умови були б "практично неможливими" без змін клімату, спричинених діяльністю людини.
Фото: National Wildfire Coordinating Group/Inciweb/ZUMA Wire/picture alliance
Амазонський дощовий ліс наближається до "точки зламу"?
Центральна Бразилія страждає від найгіршої засухи за останні 100 років, яка підвищує ризик пожеж та зникнення тропічних лісів басейну Амазонки. Науковці нещодавно підрахували, що на великій території південно-східної частини Амазонського дощового лісу вуглекислого газу викидається у повітря більше, ніж поглинається. Це підштовхує тропічний ліс Амазонки ближче до "точки зламу".
Фото: Andre Penner/AP Photo/picture alliance
На межі голоду
Роки безжалісної спеки поставили понад мільйон людей на Мадагаскарі на межу голоду - людям в цій країні доводиться їсти сирі кактуси, листя рослин і саранчу. При цьому в країні не було ані інших природних катастроф, ані політичних конфліктів - вважається, що ця скрутна ситуація в південноафриканській країні є першим випадком голоду в сучасній історії, який спричинено винятково зміною клімату.
Фото: Laetitia Bezain/AP photo/picture alliance
Більше природніх катастроф - більше біженців
Кількість людей у світі, які стали біженцями через природні катастрофи, у 2020 році стало найвищим за останнє десятиліття - рекордні 55 мільйонів людей стали внутрішньо-переміщеними особами (ВПО), рятуючись втечею від природніх катаклізмів. Ще 26 мільйонів осіб змушені були шукати захисту за межами своєї батьківщини. Три чверті серед ВПО були жертвами екстремальних погодних умов.