G7 закликає надати МАГАТЕ безперешкодний доступ до ЗАЕС
Євгенія Наконечна
29 серпня 2022 р.
Експерти Великої сімки наголошують, що у членів місії має бути "безпечний і безперешкодний" доступ до ядерних об'єктів і персоналу. Місія МАГАТЕ прибуде на Запорізьку АЕС пізніше цього тижня.
Реклама
Експерти країн Великої сімки (G7) закликали надати безперешкодний доступ для спеціальної місії Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), яка прямує до окупованої Росією Запорізької атомної станції (ЗАЕС). Таку заяву група директорів G7 з питань нерозповсюдження ядерної зброї оприлюднила в понеділок, 29 серпня, повідомляє AFP. "Співробітники МАГАТЕ повинні мати своєчасний, безпечний та безперешкодний доступ до всіх ядерних об'єктів на території України, а також можливість безпосередньо спілкуватися з персоналом, відповідальним за експлуатацію цих об'єктів", - йдеться в заяві групи директорів G7 з питань нерозповсюдження ядерної зброї.
В понеділок зранку гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі, який очолить місію на ЗАЕС, повідомив, що члени спеціальної місії вирушили до станції і мають прибути "пізніше цього тижня".
Раніше декілька співробітників станції розповіли виданню The Telegraph на умовах анонімності, що російські військові погрожують персоналу ЗАЕС і проводять з ними "підвальні" розмови. В "Енергоатомі" попереджають, що це відбувається з метою "нерозголошення ними свідчень про злочини окупантів на станції та використання її як військової бази".
Реклама
Найважча місія в історії
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба попередив у понеділок, що місія МАГАТЕ на окупованій Росією Запорізькій атомній станції в Україні буде найважчою в історії агенства.
"Ця місія буде найважчою в історії МАГАТЕ, враховуючи активні бойові дії, які веде Російська Федерація на місці, а також дуже нахабний спосіб, яким Росія намагається легітимізувати свою присутність", - сказав Кулеба під час візиту до Стокгольма.
Тим часом у Кремлі переконують, що зацікавлені у роботі місії МАГАТЕ на захопленій військами РФ Запорізькій АЕС та відкриті до співпраці. "Росія зацікавлена у цій місії делегації МАГАТЕ, брала участь у її підготовці, відкрита до співпраці та взаємодії", - заявив у понеділок прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков.
Раніше російські окупанти неодноразово обстрілювали територію Запорізької АЕС - найбільшої атомної електростанції в Європі, яку захопили російські війська. 25 серпня ЗАЕС вперше в історії повністю відключили від енергомережі, проте пізніше станцію знову підключили до енергомережі України.
За таких умов, як повідомляє оператор усіх атомних станцій України "Енергоатом", існує ризик витоку радіації. "В результаті періодичних обстрілів інфраструктуру станції пошкоджено, є ризики витоку водню та розпилення радіоактивних речовин, висока пожежна небезпека", - йдеться в повідомленні компанії.
Пів року війни Росії проти України у фотографіях
Упродовж шести місяців українці дають відсіч російській агресії. Пів року повномасштабної війни РФ проти України - у фотодобірці DW.
Фото: Sergei Supinsky/AFP/Getty Images
Бомбардування на світанку
24 лютого 2022 року. Вранці, ще до світанку, Росія почала повномасштабну війну проти України - у різних містах країни українці прокинулися від звуків потужних вибухів. На фото - Київ, ранок 24 лютого.
Фото: Mary Ostrovska/AP Photo/picture alliance
Київ під прицілом
Вогнеборці гасять пожежу в пошкодженому будинку в українській столиці після ракетного обстрілу 25 лютого, на другий день воєнного вторгнення Росії в Україну. Відтоді уже пів року російські ракети влучають у житлові будинки та об'єкти інфраструктури по всій Україні. За оцінками фахівців, мінімальні потреби у відновленні зруйнованої інфраструктури наближаються до 200 млрд доларів.
Фото: Ukrainian Ministry of Emergencies/REUTERS
Коктейлі Молотова
Одразу ж після початку повномасштабного вторгнення російських військ у великих містах і маленьких містечках та селах України люди почали збиратися і виготовляти коктейлі Молотова для зустрічі окупантів. На фото - Ужгород, 27 лютого
Президент України Володимир Зеленський, попри наступ військ РФ і пропозиції евакуації з Заходу, не залишив Київ, що неодноразово підтверджував у своїх відеозверненнях до народу. На задньому тлі ідеозаписів було видно Офіс президента або розташовані біля нього будівлі урядового кварталу. На фото - будинок з химерами у центрі Києва, споруджений архітектором Владиславом Городецьким.
Перший та єдиний летючий екземпляр найбільшого у світі вантажопідйомного літака Ан-225 "Мрія" було знищено наприкінці лютого 2022 року внаслідок боїв між російським десантом і українськими військами в аеропорту "Гостомель" під Києвом.
Фото: Celestino Arce/NurPhoto/picture alliance
Зруйнована Бородянка
1 та 2 березня авіація РФ завдала ударів по житлових кварталах у Бородянці, зафіксовано у доповіді Amnesty International. Як зазначається у документі, внаслідок цих "неспівмірних та невибіркових нальотів" загинули цивільні. Навесні, під час російської окупації частини Київської області, жителі зазнавали тортур, позасудових страт та інших видів жорстокого поводження, зафіксували правозахисники.
Фото: Kostiantyn Honcharov/DW
Кохання і війна
Війна - не завада укладанню шлюбу. Добровольці тероборони Леся та Валерій одружилися, не відходячи від блокпосту поблизу Києва 6-го березня - через два тижні після початку повномасштабного вторгнення в Україну російських військ.
Фото: Genya Savilov/AFP/Getty Images
Розбомблений пологовий у Маріуполі 9 березня
Фото зруйнованої лікарні у Маріуполі облетіли весь світ. "Ми були поряд, почули звук літака і одразу пролунав вибух... Ми побачили, як спускають вагітних жінок і переміщують їх на ношах. Там були дуже сильні кадри", - розповів DW автор цього фото Євген Малолєтка. Йому і його колезі Мстиславу Чернову вручено цьогорічну премію DW "За свободу слова" (Freedom of Speech Award) за висвітлення війни.
Фото: Evgeniy Maloletka/AP/picture alliance
Розслідування воєнних злочинів
Слідчі Міжнародного кримінального суду та експерти збирають докази вчинених російськими військовими воєнних злочинів у Бучі та в інших звільнених на початку квітня українською армією населених пунктах Київщини. Головний прокурор МКС Карім Хан під час візиту в Бучу назвав всю Україну "місцем злочину".
Фото: Carol Guzy/Zumapress/picture alliance
Анналена Бербок у Бучі
Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок (Annalena Baerbock) під час візиту в Україну 10 травня відвідала Бучу. Міністерка запевнила українську сторону в повній підтримці Берліном розслідування воєнних злочинів. На фото - Анналена Бербок у церкві в Бучі запалює свічку у память про загиблих.
Фото: Andreas Stein/dpa/picture alliance
Нічним потягом до Києва їдуть високі гості
На відміну від попередніх візитів до Києва лідерів західного світу, про які з міркувань безпки не повідомляли заздалегідь, про плани 16 червня прибути до охопленої війною України канцлера ФРН Олафа Шольца, президента Франції Еммануеля Макрона і голови ради міністрів Італії Маріо Драгі написали європейські ЗМІ. Політики приїхали до Києва разом одним нічним потягом "Укрзалізниці".
Фото: Michael Fischer/dpa/picture alliance
Діти і війна
За даними Офісу генпрокурора України, станом на 24 серпня 2022 року внаслідок збройної агресії Росії в Україні загинули 374 дитини. Ще понад 723 отримали поранення різного ступеню тяжкості. Найбільше постраждало дітей у Донецькій області - 388, Харківській - 202, Київській - 116, Чернігівській - 68, Миколаївській - 65, Луганській - 61, Херсонській - 55, Запорізькій - 41.
Фото: Sergei Supinsky/AFP/Getty Images
Мільйони біженців
Через війну, розв'язану Росією, майже третина з близько 44-мільйонного населення України була змушена покинути свої домівки. "Це - найбільший рух біженців з часу закінчення Другої світової війни", - заявили в Управлінні Верховного комісара ООН у справах біженців 22 серпня. На фото - українська дівчинка з польським прикордонником на вокзалі у Перемишлі у Польщі.
Фото: Kay Nietfeld/dpa/picture alliance
Акції за звільнення військовополонених
Після загибелі десятків українських військовополонених в Оленівці родичі уцілілих полонених захисників "Азовсталі" проводять акції за їхнє звільнення у різних містах України. На фото - акція у Києві 4 серпня, учасники якої засудили визнання російським судом полку Національної гвардії України "Азов" терористичною організацією та пообіцяли домагатися звільнення бійців.
Фото: Oleksandr Sawytsky/DW
Попри війну: участь і перемога в "Євробаченні"
Попри війну Україна вирішила взяти участь у "Євробаченні" і перемогла - перше місце у пісенному конкурсі здобув гурт Kalush Orchestra. Однак попри перемогу українського гурту, наступний конкурс відбудеться не в Україні, а у Великобританії, виконавець якої посів цьогоріч друге місце. Відповідне рішення з міркувань безпеки ухвалила Європейська мовна спілка.
Фото: MARCO BERTORELLO/AFP/Getty Images
Демонтаж монумента під аркою дружби народів
У квітні на тлі війни РФ проти України у Києві демонтували монумент під аркою дружби народів, що був встановлений 1982 року як символ "возз'єднання" України та Росії. Під час демонтажу, коли скульптуру підіймали з постаменту, голова фігури російського робітника відпала. З ініціативою демонтажу пам'ятника у час повномасштабної війни РФ проти України виступила влада Києва.
Фото: Gleb Garanich/REUTERS
"Русскій воєнний корабль, іді !"
Поштова марка "Русскій воєнний корабль, іді ... !", випущена "Укрпоштою" 12 квітня, стала колекційною. Особливий ажіотаж вона викликала після потоплення у Чорному морі флагмана Чорноморського флоту РФ ракетного крейсера "Москва" - саме того "російського воєнного корабля", до якого зверталися українські прикордонники з острова Зміїний з фразою, яка вже стала крилатою.