Рік тому на Балтиці було підірвано дві нитки "Північного потоку" та одну нитку "Північного потоку-2". Тепер на тому ж морі сильно пошкоджено інший підводний газопровід: Balticconnector. Обидва рази важлива для країн ЄС газотранспортна інфраструктура виведена з ладу на початку опалювального сезону, перед тривалою зимою: 26 вересня 2022 року та 8 жовтня 2023 року. У першому випадку було зруйновано найважливіший діючий маршрут для постачання російського газу до Німеччини та низки країн Західної Європи, тепер постраждав єдиний трубопровід, що з'єднує Фінляндію з Естонією і тим самим із європейською системою газопостачання.

Це не технічна аварія, це "зовнішня дія"

Фінська та естонська влада більше двох діб утримувалася від заяв про причини зафіксованого в ніч на неділю, 8 жовтня, різкого падіння тиску в газопроводі, що зазвичай свідчить про значну пробоїну в підводній трубі та вимагає негайної зупинки її роботи. Лише у вівторок вдень, 10 жовтня, президент Фінляндії Саулі Ніїністе повідомив, що пошкодження Balticconnector у фінських територіальних водах, а також кабелю зв'язку між двома країнами в естонських територіальних водах, з великою ймовірністю викликане "зовнішнім впливом".

Увечері того ж дня сейсмологічний інститут Норвегії (Norsar) після вивчення наявних даних повідомив, що виявив ознаки "передбачуваного вибуху", що стався 8 жовтня о 1-й годині 20 хвилин за місцевим часом або в 0 годин 20 хвилин за середньоєвропейським.

Після цього в середу, 11 жовтня, міністр оборони Естонії Ханно Певкур заявив, що "пошкодження викликані дуже потужним силовим впливом", додавши, що "на даний момент це виглядає як механічна дія або механічна руйнація". Представник фінської поліції Рісто Лохі того ж дня погодився, що "шкода, нанесена впливом механічної сили, а не вибухом".

Іншими словами, може йтися як про ненавмисне, так і про навмисне ушкодження, у тому числі, наприклад, судовим якорем. Такі перші оцінки можливих причин того, що сталося.

Пошкодження на газопроводі Baltic Connector, що зв'язує Фінляндію та Естонію, не є результатом вибуху. "Збитки, ймовірно, викликані впливом механічної сили, а не вибухом", - заявив представник фінської поліції Рісто Лохі ввечері в середу, 11 жовтня. При цьому він зазначив, що не можна виключати жодних версій, але відмовився уточнити, яким саме механічним впливом міг бути пошкоджений газопровід.

Що ж до його наслідків, то цілком очевидно: політична реакція залежатиме від результатів розслідування. "Якщо з'ясується, що йдеться про напад на критичну інфраструктуру НАТО, то НАТО рішуче відреагує на це", - заявив 11 жовтня у Брюсселі під час зустрічі міністрів оборони країн-членів Північноатлантичного альянсу його генеральний секретар Єнс Столтенберг. У чому саме полягатиме реакція, він, щоправда, не уточнив, але можна припустити, що мова, зокрема, йтиметься про суттєве збільшення військової присутності альянсу в Балтійському морі з метою захисту енергетичної та іншої інфраструктури.

Balticconnector позбавив Фінляндію залежності від "Газпрому"

Водночас, економічні наслідки неважко спрогнозувати вже зараз. Для цього потрібно насамперед усвідомити завдання газопроводу, виведеного тепер з ладу щонайменше на кілька місяців. Адже вести ремонтні роботи у відкритому морі в майбутній період зимових штормів буде особливо важко або навіть неможливо.

Газопровід Balticconnector загальною довжиною 152 км, з яких 77 км проходять дном Балтійського моря, був зданий в експлуатацію 1 січня 2020 року для того, щоб, як наголошувалося в Брюсселі, "покласти край ізоляції Фінляндії від газового ринку ЄС". Тому Євросоюз і взяв на себе основну частину фінансування проєкту.

Якщо раніше Фінляндія могла отримувати блакитне паливо тільки з Росії і, відповідно, повністю залежала від неї у цій сфері, то нова труба забезпечила альтернативний маршрут газопостачання: морем з Естонії. А Естонія, у свою чергу, підключена до газотранспортної системи ЄС, у тому числі до підземного газосховища в Інчукалнсі у Латвії та до терміналу з прийому скрапленого природного газу (СПГ) у Клайпеді у Литві.

Саме завдяки Balticconnector Фінляндія могла дозволити собі навесні 2022 року відмовитися від того, що в Москві назвали тоді "оплатою газу в рублях", після чого в травні минулого року "Газпром" повністю припинив постачати газ своєму давньому клієнту всупереч чинному контракту.

СПГ-термінал забезпечить фінську промисловість

Але чи не означає це, що тепер, коли Balticconnector на невизначений термін вийшов з ладу, Фінляндія цієї зими лишиться без газу і буде змушена знову просити його в Росії? Ні, не означає, оскільки ще наприкінці грудня 2022 року в тому самому порту Інкоо, поряд з яким Balticconnector заходить під воду з фінського боку, пришвартувалося орендоване спільно з Естонією регазифікаційне судно Exemplar.

Потужностей цього плавучого терміналу з прийому СПГ достатньо для того, щоб не тільки повністю забезпечувати потреби Фінляндії у блакитному паливі, а й частково відправляти його до Естонії. Тим більше, що частка природного газу у фінському енергобалансі становить лише близько 5% і використовують його головним чином промислові підприємства.

Але чи не існує в такому випадку небезпеки, що з дефіцитом газу зіткнеться Естонія, оскільки на невизначений час вона виявилася відрізаною від спільного з Фінляндією СПГ-терміналу і, отже, не зможе отримувати звідти заплановані обсяги? Такої небезпеки немає, оскільки Естонія, як зазначалося, має технічну можливість отримувати додаткові обсяги з Латвії та Литви.

Дефіциту газу в Естонії не буде завдяки проєктам ЄС

А якщо цим країнам, у разі особливо холодної зими, самим не вистачатиме газу? Тоді вони зможуть збільшити поставки через Польщу, оскільки з травня 2022 року Литва з'єднана з нею газопроводом GIPL (Gas Interconnection Poland - Lithuania), основним фінансистом якого також виступив Євросоюз. А Польща забезпечується норвезьким трубопровідним газом по трубопроводу Baltic Pipe, що введений в експлуатацію наприкінці вересня 2022 року, і до того ж має СПГ-термінал у Свіноуйсьці. Крім того, за гострої потреби Польща має можливість отримати газ із газосховищ Німеччини або збільшити імпорт через німецькі СПГ-термінали.

Таким чином, напрошується висновок, що через пошкодження газопроводу Balticconnector доведеться "лише" дещо змінити газові потоки в північно-східній частині Євросоюзу. Зробити це дозволяє створена останніми роками країнами ЄС за широкомасштабної фінансової підтримки Брюсселя газотранспортна інфраструктура. Проте зміна логістики не призведе до дефіциту палива ані у Фінляндії, ані в Естонії. Тож "мерзнути" цим країнам точно не доведеться.

Щоправда, газ у Європі може подорожчати, зокрема через побоювання нових аварій на газогонах. Власне ціни на газ цього тижня вже різко зросли. Але це пов'язано ще й з тим, що Ізраїль на тлі війни з ХАМАС із міркувань безпеки тимчасово зупинив видобуток на одному із морських родовищ неподалік Сектора Гази. А з цього родовища йшли постачання на термінали зі скраплення газу в Єгипті, звідки СПГ прямував головним чином до Європи.

Інший висновок, що напрошується: значно серйознішими за економічні наслідки пошкодження Balticconnector, можуть виявитися політичні наслідки - якщо з'являться реальні підстави підозрювати, що в цьому замішана Росія. Та й диверсії на "Північних потоках", розслідування яких триває, напевно постануть тепер у дещо іншому світлі. Принаймні в Німеччині, де досі йшли в основному так званим "українським слідом".

Дивіться також: