Ідея проєкту "Вертикальний коридор" виникла ще у 2014 році після російської  анексії Криму.  Тоді уряди Греції, Румунії та Болгарії підписали перші домовленості зі створення єдиного маршруту для постачання газу з південної Європи, а саме з терміналів СПГ  (скрапленого природного газу) Греції через Болгарію, Румунію до країн центральної Європи. Суть проєкту: забезпечити технічні можливості для постійного постачання на увесь Балканський півострів, а також до Угорщини та Австрії того природного газу, який надходитиме до Греції з Азербайджану трубопровідним коридором TANAP-TAP та з усього світу на грецькі СПГ-термінали.

Route 2 і Route 3: як працюють нові маршрути

Ця ініціатива дозволила європейським країнам відносно безболісно відмовитися від російського газу вже після повномасштабного вторгнення Росії до України у 2022 році. Україна приєдналася до цього проєкту на початку 2024 року після запуску двох нових міждержавних маршрутів для імпорту газу - Route 2 та Route 3. Маршрут Route 2 призначений для імпорту скрапленого газу з терміналу Alexandrupolis у Греції. Він проходить через трубопровід IGB (Інтерконектор Греція-Болгарія), а далі через Румунію та Молдову до України. Маршрут Route 3 використовуватиметься для імпорту, зокрема азербайджанського газу до України. Маршрут починається у точці з'єднання IGB з Трансадріатичним газопроводом і далі йде по тому ж маршруту, що і Route 2 до України. Тож завдяки відкриттю цих нових маршрутів у 2026 році Україна вже розраховує отримувати газ цим шляхом і таким чином завантажити у реверсному режимі українську газотранспортну систему (ГТС), через яку з початку 2025 року перестав надходити в Європу газ з Росії.

"Це спільний продукт, який показав, що ми можемо об’єднувати наявні потужності й ефективно їх використовувати. Для нас це важливо, бо ми отримали конкуренцію потоків і конкурентний тариф на транспортування, співставний з логістикою як з Адріатики, так і з Балтики. Сьогодні ми бачимо, що маршрути змінилися і частка СПГ в загальному балансі Євросоюзу зросла до 51 відсотка і продовжує рухатися до 55. Тому ключовим завданням системних операторів стає спрощення логістики від СПГ-терміналів до ринків споживання", - сказав в інтерв’ю DW заступник міністра енергетики України Микола Колісник. За його словами, у трейдерів є можливість транспортований цими шляхами газ закачувати в українські газові сховища і там його зберігати. " Українська газотранспортна система  не простоює. Ми активно працюємо з оператором ГТС над збільшенням потужностей на всіх міждержавних точках, диверсифікуємо напрями постачання і залучаємо додаткові обсяги газу. Наше завдання у 2026-2027 роках - максимально залучити нові потоки природного газу і підготувати український ринок до повноцінної інтеграції та вступу в ЄС, щоб учасники ринку природного газу працювали в реальних умовах європейської конкуренції", - підкреслює Микола Колісник.

Експерти вказують на економічну непривабливість ініціативи

Утім опитані DW експерти дещо критичні щодо ініціативи "Вертикальний коридор". Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар вважає, що це лише один з варіантів забезпечення України газом, і далеко не найкращий. "Якщо ми розглядаємо конкурентоздатність різних варіантів і їхню комерційну привабливість, найбільш привабливим є варіант використання польського маршруту. Це двосторонні польсько-українські відносини, а не п'ять учасників, як у випадку "Вертикального коридору". Легше домовитися, це вже те, що працює", - зазначив Гончар в коментарі DW. Ще одна проблема "Вертикального коридору" - висока вразливість до російських атак, адже частина цього маршруту, особливо на території України на півдні Одещини, знаходиться в зоні вогневого ураження Росії. "Ми бачили цю ситуацію у вересні, коли компресорна станція Орлівка була уражена. Для цього маршруту існують найбільші воєнні ризики", - застерігає Гончар. Однак, за його словами, "Вертикальний коридор" може стати в пригоді як резервний варіант для України у кризових ситуаціях.

Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко констатує, що "Вертикальний коридор" для постачання газу з Греції в Україну поки що не користується попитом через високу вартість транспортування порівняно з альтернативними маршрутами. Про це, за його словами, свідчать торги на аукціоні з бронювання потужностей транспортування газу, який відбувся 22 грудня минулого року. Там пропонували до бронювання місячні потужності для імпорту газу з Греції до України на січень 2026 року. Однак на перших аукціонах за новими маршрутами компанії не забронювали потужності для імпорту. "Питання в ціні. Я думаю, економіка розрахунків транспортування газу цими маршрутами не така вже сильна, і компаніям більш вигідно постачати газ через Словаччину, Польщу і Угорщину, ніж з Румунії", - пояснив експерт.

Попри нинішню низьку економічну привабливість проєкту, Володимир Омельченко не виключає, що "Вертикальний коридор" може знадобитися Україні у майбутньому. "Нам це може допомогти, якщо раптом виникне така ситуація. Все залежить від економіки маршруту. На сьогодні Україна має достатньо можливостей для транспортування газу. Є багато вільних потужностей, які навіть не повністю використовуються з інших, більш дешевих маршрутів, тому цей маршрут зараз не є пріоритетним, але на підстраховку - це те, що треба", - підсумував Володимир Омельченко.

Чи стане "Вертикальний коридор" затребуваним?

Заступник міністра енергетики України Микола Колісник зауважує, що перші аукціони з бронювання потужностей на Route 2 та Route 3 відбулися відразу після того, як оператори газотранспортних систем п'яти країн погодили знижку до 46 відсотків на транспортування газу через "Вертикальний коридор", однак більшість компаній не встигли скористатися вигідною пропозицією. "Рішення щодо Route 2 та 3 регулятором у Румунії було ухвалено лише 16 грудня, а в Болгарії і Греції - 19 грудня, за день до проведення аукціону на січень. Трейдери не встигли так швидко зреагувати, тому що вони мають законтрактувати свої потужності наперед, законтрактувати ресурс під своїх споживачів. Ми впевнені, що ця потужність буде точно затребуваною", - зазначив представник міненерго. Він переконаний, що знижка на транспортування робить цей маршрут економічно конкурентним і створює для України додаткові можливості використання української ГТС.

Микола Колісник повідомив, що знижка діятиме півроку, але водночас є домовленість про її продовження. "Ми будемо постійно моніторити спільно з колегами з суміжних країн, наскільки ефективно це працює, чи треба збільшувати, зменшувати, тобто перелаштовуватись під ринкові умови", - пояснив Колісник.

Аукціони проводяться четвертого понеділка кожного місяця. Наступний аукціон на лютий відбудеться 26 січня 2026 року. Він сподівається, що він буде успішним і матиме високий інтерес до нового маршруту як з боку українських, так і європейських трейдерів. Адже, за його словами, "Вертикальний коридор" дозволить їм економічно вигідно купувати, транспортувати і зберігати придбаний скраплений газ в українських підземних сховищах газу.

Наразі послугою зберігання газу в українських газових сховищах вже користуються понад 200 іноземних компаній. За словами заступника міністра енергетики, на сьогодні активно контрактується СПГ з США, а також з інших країн, зокрема є пропозиції азербайджанського газу. І увесь цей газ не російського походження. "Ми бачимо, що Україна стає драйвером процесу витіснення російського газу з Центральної та Східної Європи", - підсумував Колісник.