На європейському ринку газу відбувається щось дивне. Після холодної зими підземні сховища газу (ПСГ) спорожніли значно більше, ніж зазвичай, і їх заповнення мало б йти зараз прискореними темпами. Однак російський газовий монополіст "Газпром", лідер ринку, з весни не нарощує обсяги поставок, хоча міг би це робити. Тим часом ціни в Європі злетіли до максимуму за останні 13 років, і виникла реальна небезпека, що до зими запасів газу виявиться істотно менше, ніж може знадобитися.

Відмова від додаткового транзиту через Україну

І ось у такій ситуації "Газпром" не став бронювати на липень додаткові транзитні потужності через Україну, хоча поставки з Росії в ЄС скоротяться цього місяця щонайменше на 2 мільярди кубометрів. Адже через планові ремонтні роботи  тимчасово (з 6 по 10 липня) простоюватимуть як магістральний газопровід "Ямал - Європа", який йде через Білорусь і Польщу, так і прокладений по дну Балтійського моря більш потужний "Північний потік" (з 13 по 23 липня).

Після відмови від бронювання стало остаточно зрозуміло: "Газпром" у даний момент не збирається відповідати на підвищений попит в Європі істотним збільшенням пропозиції. Компанія явно веде якусь гру. Але з якою метою? Щоб підняти ціни, як це Росія робить на нафтовому ринку, штучно скорочуючи видобуток і експорт в рамках угоди ОПЕК+?

"Схоже, "Газпром" не стільки оптимізує ціни і обсяги, скільки тисне з метою забезпечити завершення будівництва трубопроводу "Північний потік-2", - такий висновок робить у черговому огляді європейського газового ринку Йоахім Ендресс (Joachim Endress), глава берлінської консалтингової компанії Ganexo.

"Газпром", своєю чергою, наполягає на тому, що чітко виконує свої контрактні зобов'язання. "Основа нашого бізнесу в Європі - довгострокові контракти. Ми завжди дотримувалися і дотримуємося цього підходу. Ми суворо виконуємо заявки наших клієнтів і саме під них бронюємо транспортні потужності, не навпаки", - йдеться в письмовій відповіді пресслужби компанії на запит DW.

Підземні сховища газу "Газпрому" в Європі порожні як ніколи

"Тут зовсім не йдеться про невиконання "Газпромом" своїх зобов'язань", - підтвердив у розмові з DW незалежний берлінський експерт з газового ринку Німеччини і Євросоюзу Гайко Ломанн (Heiko Lohmann). Справа не в довгострокових контрактах, а в тому, що в умовах високого попиту, який виник у Європі, російська компанія не виходить на спотовий ринок, ринок короткострокових контрактів, з серйозними додатковими обсягами.

"При цьому щось зовсім нове полягає в тому, що "Газпром", судячи з усього, для виконання своїх контрактів куди активніше, ніж зазвичай, використовував запаси зі своїх газосховищ у Європі і, можливо, навіть прикуповував обсяги на європейських торгових майданчиках. Принаймні мені розповідають про це трейдери", - повідомив Ломанн.

Читайте також: "Північний потік-2": Німеччина і США обговорюють компенсації Україні

У результаті два ключових газпромівських ПСГ у ЄС - у німецькому Редені і в австрійському Гайдаху - до кінця травня виявилися, за його даними, фактично порожніми, чого раніше ніколи не було, а до їх заповнення приступили лише влітку, що теж дуже незвично. "Тут важко щось довести, але політичне пояснення того, що відбувається, прямо-таки напрошується", - робить висновок берлінський бізнес-консультант.

Стратегічний розрахунок "Газпрому"

Це політичне пояснення легко можна знайти в офіційних російських ЗМІ. Наприклад, на сайті російського державного інформаційного агентства РИА "Новости", яке суть стратегії і тактики російської державної газової корпорації пояснює так: "Оцінюючи будь-які дії компанії на європейській арені, потрібно міцно тримати в голові ключовий факт: "Газпрому" потрібно закінчити будівництво газопроводу "Північний потік-2".

В опублікованій 6 липня статті з промовистим заголовком "Газпром" знайшов спосіб змусити Європу платити" журналіст агентства Сергій Савчук констатує, що Росія "свої поставки притримує". При цьому він підкреслює, що "отримання фінансової сатисфакції та поповнення російського бюджету - це лише одна з задач, яка наполегливо вирішується "Газпромом". Друга - але не менш важлива - є привчання наших західних партнерів до очевидної думки: забезпечення власної енергетичної безпеки можливо лише в тісному партнерстві з Росією".

Російсько-український договір: планове зниження обсягів транзиту газу

Це "привчання західних партнерів" йде, схоже, за наступним сценарієм. "Газпром" качає зараз у Європу через Україну стільки газу, скільки передбачено підписаним в грудні 2019 року п'ятирічним російсько-українським договором про газовий транзит. Качати менше не має сенсу, оскільки все одно доведеться оплачувати весь обумовлений обсяг, але і бронювати додаткові потужності за істотно вищим тарифом компанія відмовляється.

Справа, однак, у тому, що в договорі прописаний транзит газу в розмірі 65 мільярдів кубометрів в 2020 році, а на 2021-2024 роки - його зниження до 40 мільярдів кубометрів щорічно, оскільки "Газпром" на момент підписання угоди розраховував на швидке введення в експлуатацію "Північного потоку-2", чого через санкції США не відбулося.

У підсумку цього року до Європи через Україну надходить значно менше російського газу, ніж потрібно, й на додачу "Газпром" зупиняє на ремонт два інших магістральних газопроводи, які йдуть у ЄС, а для виконання контрактних зобов'язань спустошує свої європейські ПСГ.

Чи може "Газпром" восени пред'явити ультиматум європейцям?

Виходить, що восени, скажімо, у вересні, може виникнути ситуація, коли Росія в особі "Газпрому" скаже європейським країнам: видавайте нам швидше дозвіл на експлуатацію готового "Північного потоку-2", а то вже цієї зими опинитеся без газу, адже наші газосховища все ще напівпорожні, а ми нарощувати поставки через Україну понад обумовлені обсяги не збираємося.

На користь такої версії говорить і те, що на аукціоні 5 липня "Газпром" не став бронювати в Україні та Польщі додаткові транзитні потужності на рік вперед, пославшись на те, що це завжди можна зробити в квартальному і місячному режимі.

Читайте також: Глава "Нафтогазу" сподівається, що "Північний потік-2" не запрацює

Таким чином, російський постачальник збирається увійти в опалювальний сезон, який офіційно починається 1 жовтня, без зарезервованих у Східній Європі обсягів прокачування газу понад вже законтрактовані. Тим самим він недвозначно дає зрозуміти, що якщо і задовольнятиме підвищений попит на газ в ЄС, то тільки за допомогою власного нового трубопроводу на Балтиці. 

Гайко Ломанн, який зараховує себе швидше до прихильників "Північного потоку-2" ("завдяки йому ми опинимося в більш комфортабельній ситуації з точки зору енергопостачання"), повірити в можливість такого відвертого шантажу поки що не готовий. "Досі "Газпром" не чинив політичний тиск на країни Західної Європи, які купують його газ, принаймні про це нічого не відомо. Якщо тепер трапиться такий прецедент, це матиме важкі політичні наслідки для "Газпрому", - припускає експерт.

Курс на декарбонізацію економіки ЄС викликав гостру дискусію про роль газу

Ломанн нагадав, що в Німеччині і загалом в ЄС триває бурхлива дискусія про те, як прискорити декарбонізацію економіки, і висловлюються пропозиції форсовано знижувати споживання не лише вугілля і нафти, але і природного газу. Так, стрімко зростає інтерес до водню або, наприклад, обговорюється ідея заборонити з 2025 року встановлення в нових квартирах газових колонок, щоб стимулювати перехід на альтернативні методи нагрівання води та опалення.

Експерт упевнений: "якщо восени "Газпром" почне демонстративно тиснути на європейців", це значно підсилить у ЄС позиції противників подальшого широкого використання газу. Тому таку стратегію Росії він вважає вельми ризикованою, але не в короткостроковому плані: тут великого простору для маневру у європейців немає, особливо якщо ціни на скраплений природний газ (СПГ) виявляться в Азії і далі набагато вищими, ніж у Європі, і поставки СПГ, як і раніше, йтимуть переважно на азіатський ринок.

Читайте також: Глава МЗС Німеччини застеріг від економічної ізоляції Москви

А ось середньострокові перспективи російського газу в ЄС можуть в умовах швидкого розвитку відновлюваної енергетики значно погіршитися в разі подібного демонстративного тиску. Якщо ж "помре пан Навальний або, припустимо, сили безпеки розстріляють людей на демонстрації в Москві, то ситуація одразу ж кардинально зміниться", спрогнозував у розмові з DW Гайко Ломанн.