DW: Пане Сирота, після нещодавнього масового обстрілу Росією української території постраждало багато енергетичних об'єктів, була інформація про те, що є руйнування на Київській ГЕС, що у місті Вишгород поблизу Києва. Чи можете сказати, яка там ситуація, чи постраждали люди, що з інфраструктурою?

Ігор Сирота: Росія і далі атакує українську енергетику, і гідроенергетика - не виняток. Вже більше 130 ракетних ударів було завдано по наших об'єктах, на сьогоднішній день немає абсолютно жодного об'єкта, жодної станції, у які би не прилітали ракети і дрони. На жаль, звісно, після всіх таких щільних і масованих атак ми втрачаємо генерацію, втрачаємо обладнання. Для нас найголовніше - зберегти людей. І, на щастя, у нас немає втрат. Після таких ракетних ударів люди дотримуються безпекових заходів і під час повітряної тривоги перебувають в укриттях. І це рятує їхні життя. На жаль, будівлі не всі витримують. Ви бачили, Каховська ГЕС зруйнована, Запорізька (ДніпроГЕС. - Ред.) - практично зруйнована. І всі станції теж зазнали чималих пошкоджень.

Наразі давати якусь оцінку останньому ракетному обстрілу ми поки не можемо, адже триває розбір завалів і нам потрібно ще хоча б тиждень, щоб ми могли оцінити наслідки цієї атаки. Тільки після цього ми зможемо зрозуміти, що нам потрібно, який термін для того, щоб відновитися, і які фінансові ресурси для того треба.

У суспільстві є побоювання, що прицільні удари росіян по Київській ГЕС можуть зруйнувати греблю і буде повторення катастрофи Каховської ГЕС? Чи є загроза для киян?

Атомна генерація і гідроенергетика - це об'єкти критичної інфраструктури підвищеної небезпеки. І після втручань вони можуть становити небезпеку для населення. Ворог прекрасно розуміє, що він не лише намагається знищити генерацію, а що він піддає небезпеці життя цивільного населення, б'ючи по гідрооб'єктах, греблях, станціях, як відбулося і в Запоріжжі, і під час останнього ракетного удару. Але наразі немає жодної загрози щодо якоїсь катастрофи для населення, для Києва. Ми готуємося до різних сценаріїв і ми розуміємо, що може бути, як і скільки ворог може там завдавати ударів.

Так, це можуть бути значні руйнування і знадобиться тривалий час на те, щоб відновлюватися, але наразі катастрофічних наслідків у вигляді затоплення чи підтоплення не буде. У нас є різні заходи на випадок, якщо проб'ють якусь станцію, як ми повинні спрацювати по каскаду, щоб не було підтоплення. Такі заходи є, вони відпрацьовані. Але нині ми не бачимо абсолютно жодної небезпеки для населення Київщини і взагалі по руслу Дніпра.

Ще на початку війни, у 2022 році, вчені Національної академії наук України (НАН) змоделювали, якими можуть бути наслідки пошкодження Київської ГЕС внаслідок ракетного удару. А Інститут проблем математичних машин і систем створив карту розливу Дніпра у Київській області для розроблення заходів своєчасного реагування. Чи ви маєте ці змодельовані вченими сценарії? Чи допомагають вони вам у роботі? 

Звичайно, ми це все маємо. У нас є проєкти з експлуатації всіх водосховищ на Дніпрі. Всі зони підтоплення і рівні у разі великого паводка, у разі прориву є в цих проєктах. Я хотів би наголосити, що Київське та Канівське водосховища у понад шість разів менші від Каховського водосховища. Каховське водосховище було найбільшим штучним водосховищем у Європі, де було понад 18,5 кубічних кілометра води. Тобто, це інша історія, ніж те, що ми бачимо на Київському водосховищі. Ми навіть теоретично не побачимо на Київському водосховищі таких катастрофічних наслідків у разі масованої атаки і, що малоймовірно, прориву греблі, як це було на Каховському водосховищі. Тоді був червень і паводок. Зараз - спекотне літо, багато використали води з водосховища. Сьогодні будь-якої катастрофи для жителів Київщини і нижче по Дніпру ми не бачимо. Це лише психологічна атака російських ЗМІ, щоб тиснути психологічно на українців.

⁠Яка ситуація у гідроенергетиці загалом? Чи допомагає гідроенергетика об'єднаній енергосистемі? ⁠

Ми включаємося в енергосистему і несемо саме цю функцію, яка покладена на нас - забезпечення балансуючими та аварійними потужностями. Наскільки це можливо, ми це намагаємося зробити. Звичайно, ми втратили чималий відсоток генерації і ми втрачаємо після кожного ракетного дару. Ми намагаємося відновитися якнайшвидше. Звісно, на жаль, ми не можемо відновитися так швидко, як вони нас атакують.Тому що за цей період часу у нас було 130 ракетних ударів - це значні наслідки, і відновитися не так просто. Це не лінійне обладнання, це обладнання індивідуального замовлення. Його потрібно замовити, почекати, поки його виготовлять, доставити, змонтувати, завершити будівельні частини. Адже ракетні удари нищать і будівельну частину, і електричну частину. Тому цей об'єм роботи досить великий.

⁠Хто з міжнародних партнерів готовий відновлювати й включився в роботу?

Звісно, є наші партнери, банки: Європейський інвестиційний банк, Європейський банк реконструкції і розвитку, Світовий банк, USАID, Енергетичне співтовариство. Це саме ті організації, які нам завжди підставляють плече, і нині ми маємо таку підтримку. Багато ми робимо й за рахунок власних грошей. Тому ми поки справляємося з цим завданням.

Чи є вже якісь конкретні рішення "заховати під землю" енергетичні об'єкти в гідроенергетиці?

Ми, звісно, якраз коригуємо нові проєкти, які ще не реалізовані. Проєкти, які побудовані, скажімо, в минулому столітті, сьогодні захистити повністю третім рівнем, тобто "закопати", неможливо., адже всі станції стоять на річці. Ми обмежені і за навантаженням, і за відстаннями, і такий захист неможливо зробити сьогодні. Звісно, ми робимо якісь рівні захисту. Третій рівень - це саме той рівень, який убезпечує від всіх ракетних ударів. Це не є стовідсотковий захист, але це той захист, який мінімізує втрати, і це найголовніше. Ми робимо аналіз після кожного ракетного удару і ми розуміємо, куди ворог б'є, і що нам потрібно зробити, щоб втратити якомога менше обладнання. І ми цим займаємося, повірте мені, 24/7.

Скільки злочинів РФ у гідроенергетиці задокументовано? На яку суму?

Ми постійно документуємо після кожного ракетного обстрілу, розпочинаються кримінальні провадження, складаємо акти втрат. Ми це все збираємо для того, щоб сформувати пакет позовів до Російської Федерації. Що стосується, до прикладу, Каховської ГЕС, то ми пройшли всі процедури, зробили експертну оцінку втрат. Ми сформували претензію і направили росіянам, вони її отримали. І наразі ми вже обираємо через Prozorro юридичну компанію, через яку ми будемо позиватися у суді. Але у нас є вимога не лише, щоби виграти цей суд, а й щоб стягнути збитки. У другій половині вересня почнеться відкриття пропозицій, і ми будемо обирати компанію, яка має досвід і практику таких судів, і яка не пов'язана з РФ. Ми виставили претензії Росії на 2,5 мільярда доларів і хочемо отримати з них ці гроші, щоб за них відбудувати Каховську ГЕС.