Пізно ввечері 18 грудня міністерство оборони повідомило про звільнення начальника Національної академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного - одного з найбільших і найстаріших воєнних вишів України. Павло Ткачук керував ним останні 22 роки - майже п'яту частину від усієї історії, яка ведеться ще з кадетської школи часів Австро-Угорської імперії. Про те, як кар’єрі 69-річного генерала поклала кінець скарга звичайного курсанта, - у матеріалі DW.

Хованки на фронті

Трьома місяцями раніше, 17 вересня 2024 року, депутатка-мажоритарниця від південної Київщини Анна Скороход в жартівливій манері переказувала колегам по тимчасовій слідчій комісії (ТСК) Верховної Ради з питань порушення прав військовослужбовців подробиці останнього відрядження. За тиждень до того керівництво комісії кілька днів шукало генерал-лейтенанта Ткачука по фронтових штабах Донеччини та Луганщини - там, куди його направило у термінове відрядження командування Сухопутних військ. "Ми вкотре викликали Павла Петровича для пояснення перед членами комісії, але він раптом знадобився на фронті. Що ж, ми готові були вислухати його і там - але там його ніхто не бачив. Тепер він на лікарняному", - жалілася голова депутатської комісії.

Поведінку начальника сухопутної академії Скороход назвала "ганебною" і вимагала від присутніх на засіданні ТСК представників Держбюро розслідувань кваліфікувати її як перешкоджання депутатській діяльності, непокору наказу та як самовільне залишення місця служби. Та це мали б бути далеко не перші кримінальні справи щодо керівництва вишу: лише за останні три роки правоохоронці почали розслідувати махінації з закупівлями та благодійною допомогою, побиття курсантів, перевищення повноважень командирів.

"Керівництво систематично перешкоджає у розслідуванні правопорушень в академії", - підсумувала заступниця голови ТСК Юлія Яцик (позафракційна) понад півроку інспекцій і перевірок. Та на вимогу надати оцінку законності перебування Павла Ткачука на посаді представники міноборони та Генерального штабу розводили руками, зачитуючи довгі рапорти про призначення та перепризначення генерала.

Читайте також: З операторів дронів - у піхоту. Чому переводять військових і чим це загрожує

Історія однієї скарги

Молодий чоловік у формі, що спостерігав за перебігом засідання з глибини зали, посміхався на кожний такий рапорт. "За законом, Ткачук не мав би керувати навчальним закладом більше двох п'ятирічних термінів. Але 2009-го року інститут реорганізували в академію, в 2015-му її реорганізували в національну - і 'строки обнуляються' ", - пояснив він кореспонденту DW вже після засідання.

21-річний Олександр Попович був одним з групи курсантів академії, які ще в січні подали в ТСК колективну скаргу. Депутатам вони скаржилися на свавільний порядок звільнення у вихідні дні та грубість офіцерів-наставників, які начебто не гребували не лише лайкою чи грошовими поборами, але й стусанами.

Парламентська ТСК взялася за скаргу курсантів завзято - результати перевірки військової служби правопорядку не задовольнили депутатів, і в березні вони приїхали до академії з виїзним засіданням. Курсантів опитували анонімно: третина з них поскаржилась на "фізичний вплив" начальника курсу Артура Антоніва, близько половини - на роботу медичної служби, майже дві третини - на харчування, вказується в звіті ТСК.

Нарікання на побори спонукали ТСК перевірити документи про благодійну допомогу, що її отримувала академія як безпосередньо для навчання курсантів, так і для передачі у бойові частини та на знаменитий Яворівський полігон, що знаходиться у її підпорядкуванні. Згідно зі звітом ТСК, йшлося загалом про 1597 найменувань на загальну суму 137,9 мільйонів гривень: транспорт та безпілотники, генератори, медикаменти, одяг, продукти, сигарети, будматеріали тощо. "З документів академії випливає, що більшість автівок "передані на відповідальне зберігання" керівникам і викладачам, сигарети перепродають курсантам в нелегальних "чіпках", а генератори все одно купують по завищених цінах", - розповідала DW Юлія Яцик.

Частину цих порушень, як то закупівлю генераторів і продуктів для навчального центру, відбудову полігону у Яворіві та навіть дії командування напередодні його ракетного обстрілу в березні 2022 року, вже розслідували правоохоронці - втім, надто в'яло, як на думку депутатки. У розмові з DW вона пов’язувала це впливовими зв’язками Павла Ткачука - як у Львові, де він кілька разів обирався до міської та обласної (нині - від партії "Слуга народу") рад, так і у генеральному штабі ЗСУ та міноборони, де служило чимало його товаришів та випускників.

"Ганебні факти підтверджено"

"Ми зустрічались з Ткачуком шість разів - це дуже нетипово, як для курсанта, - пригадує Олександр Попович. - Він постійно пропонував якось зам'яти конфлікт, щоб не вилазило назовні. Я ж хотів лиш одного, аби начальник курсу та заступник з психологічного забезпечення понесли відповідальність за побиття та булінг. На це почув, що генерал не може поставити в пріоритет солдатів та піти проти полковників".

Розголос виліз курсантові боком - на нього самого в академії відкрили дисциплінарну справу про непокору, а потім і кримінальну - за перевищення повноважень і буцім-то побиття товаришів по навчанню. В квітні 2024-го після низки доган Поповича відрахували з академії, перевели в одну з бойових танкових частин, де направили у штурмовий підрозділ. Начальника курсу Артура Антоніва, на стусани від якого і скаржились курсанти, натомість лише відіслали працювати на полігон.

DW не вдалося розпитати Павла Ткачука про фактичні обставини конфлікту та причини його звільнення - на відіслані йому особисті повідомлення він не відповів. Речник академії Антон Миронович заявив DW, що не уповноважений коментувати кадрові перестановки в навчальному закладі. Раніше, відповідаючи на запитання DW, він називав претензії ТСК "дискредитаційною кампанією" - так само, як і низка викладачів академії, які у колективному листі в травні 2024 року скаржились на "внутрішніх ворогів", і дорікали голові депутатської комісії Анні Скороход ефіром на проросійському телеканалі в 2020 році. Резолюції на підтримку керівництва академії ухвалювали львівські міська та обласна ради, особисто виступав мер Андрій Садовий та ціла низка львівських політиків та громадських діячів.

Втім, не здавались і депутати - після наполегливого листування ДБР затримало Артема Антоніва за підозрою у застосовуванні насильства щодо підлеглих в умовах воєнного стану. Восени його справу передали до суду, офіцерові загрожує від восьми до 12 років позбавлення волі.

Тоді ж завершилась й інспекційна перевірка, яку відправило в академію міністерство оборони. "На жаль, в ході службового розслідування, всі ці ганебні факти були підтверджені, що керівний склад академії не виконує свої службові обовʼязки у повній мірі", - визнавав заступник головного інспектора Віктор Романюк на початку вересня. 

Лише за три місяці, у День Збройних сил, перший заступник міністра оборони Іван Гаврилюк, відповідаючи у Верховній Раді на запитання депутатки Скороход, запевнив: Ткачука звільнять найближчим часом. "Це стало можливим лише після того, як наші доповіді і звіт міністерської інспекції лягли на стіл президентові", - впевнена Юлія Яцик.

Не дотягнув до пенсії

Але навіть після заяв у парламенті, академія та її керівник зберігали мовчання. В своєму інтерв'ю до Дня Сухопутних військ генерал-лейтенант довго перелічує здобутки за 20 років свого управління та випускників - героїв війни, однак жодним чином не згадує про скарги курсантів, конфлікт з ТСК чи перевірку міністерства оборони.

17 грудня разом з Володимиром Зеленським Ткачук покладав квіти до могил полеглих солдатів на Личаківському цвинтарі, а вже ввечері міністр Рустем Умєров оголосив про його відставку, не уточнюючи, через що саме звільнили незмінного керівника академії.

"Він дуже хотів допрацювати до наступного літа і з почтом та званням Героя України піти на пенсію в 70 років. Різні люди наполегливо просили нас залишити його в спокої і дати це зробити", - розповідає Юлія Яцик. Саме з боротьбою проти порушень Павла Ткачука та ще кількох генералів вона пов'язує фактичну ліквідацію ТСК з питань захисту прав військовослужбовців - від вересня Верховна Рада не ставить на голосування її звіт та постанову про продовження роботи.

Олександр Попович вважає свою боротьбу не завершеною. Окрім суду над Артуром Антонівим, де військовослужбовець проходить як потерпілий, він домагається поновлення на навчанні в академії. Адже перевірка міноборони визнала що рішення про дисциплінарні догани відрахування курсанта приймались з порушеннями.