1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Генсек НАТО: немає ознак, що РФ готує наступ проти альянсу

16 листопада 2022 р.

Ракета, що впала на території Польщі, радше за все була випущена системою ППО України для перехоплення російської ракети. Проте повна відповідальність за цей інцидент лежить на Росії, - висновки НАТО.

Поліція поблизу місця падіння ракети
Ракета впала на територію села Пшеводів у Люблінському районі Польщі, що неподалік українського кордонуФото: Jakub Orzechowski/Agencja Wyborcza.pl/REUTERS

Організація Північноатлантичного договору (НАТО) ще не завершила розслідування обставин падіння ракети, що сталося увечері у вівторок, 15 листопада, на сході Польщі. Проте попередні результати свідчать: інцидент, внаслідок якого загинуло дві людини, "ймовірно, був спричинений ракетою української ППО, випущеною для захисту території України від атак російських крилатих ракет". Про це заявив генсек НАТО Єнс Столтенберг під час пресконференції у Брюсселі у середу, 16 листопада, котра відбулася після завершення термінового засідання послів країн-членів НАТО. 

"Ми не маємо ознак того, що це був результат навмисного нападу. І у нас немає ознак того, що Росія готує наступальні військові дії проти НАТО", - заявив генсек. При цьому він наголосив, що вибухи ракет на території Польщі - "не вина України". "Росія несе за це повну відповідальність, оскільки продовжує незаконну війну проти України", - сказав Столтенберг.  При цьому від відмовився уточнити будь-які деталі щодо кількості ракет, які впали на території Польщі, і країни їхнього походження, мотивуючи це тим, що розслідування ще триває.

За словами Столтенберга, під час зустрічі посли країни-членів НАТО висловили солідарність з Польщею і заявили про те, що продовжать "підтримувати Україну в її праві на самооборону", зберігатимуть "пильність, спокій і злагодженість та уважно стежитимуть за ситуацією".

Читайте також: Україна готова надати докази "російського сліду" в Польщі – РНБО 

Чому захист НАТО не спрацював

Відповідаючи на запитання, чому система протиповітряної оброни НАТО не зреагувала належним чином на ракету, яка перетнула кордон країни-члена, генсек відповів, що система ППО альянсу запрограмована на захист його території від нападу. Балістичні та крилаті ракети мають характеристики, які дають підстави зробити висновок, чи йдеться в певному випадку про атаку. "Як я сказав, що це, радше за все, була ракета української ППО і, звичайно, вона не мала таких характеристик. Це і пояснює, чому наша реакція була саме такою, і не свідчить нічого про нашу здатність захищати територію від зумисних атак", - пояснив генсек.

Загалом, на його думку, НАТО відреагувала на ситуацію з падінням ракети в Польщі "виважено і відповідально". "Щоб управляти такими інцидентами, треба бути непохитним і реагувати швидко. А також зберігати спокій, запобігаючи непотрібній ескалації", - сказав Столтенберг. На його думку, саме такі дії дали можливість НАТО отримати ймовірну картину того, що відбулося.

Читайте також: Падіння ракет в Польщі: що кажуть у Повітряних силах України 

У фокусі - ППО для України

Після інциденту з вибухом ракети на польській території НАТО продовжить фокусувати свої зусилля на наданні засобів ППО для України. Як повідомив Єнс Столтенберг, питання подальшої координації допомоги буде обговорені під час зустрічі Контактної групи щодо України, яка має відбутися увечері у четвер, 16 листопада.

За останні тижні НАТО вже скерувало свої зусилля на зміцнення української протиповітряної оборони, "після того, як Росія почала ракетні атаки на міста України". "І я радий, що все більше союзників надають сучасні системи ППО", - відзначив Столтенберг, згадавши при цьому Іспанію та Швецію. Він пообіцяв, що НАТО "мобілізує додаткову підтримку, оскільки йдеться про різні типи захисту повітряного простору" - від крилатих і балістичних ракет, а також від дронів.

Влучання ракети у Польщі: що кажуть свідки?

01:57

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW