"Високий і красивий" - цей образ президента Гітанаса Науседи став своєрідним мемом у литовських соцмережах 2019 року, коли він уперше виграв президентські вибори. Це був двозначний комплімент, бо багатьом тоді здавалося: уродженець портової Клайпеди, котрий пропрацював багато років головним економістом одного з банків, - зовні імпозантна, але політично легковажна фігура.

Через п'ять років нікому так більше не здається. 60-річний Науседа - найпопулярніший політик Литви. 27 травня Науседа переобрався на другий термін, отримавши близько 75 відсотків голосів. Як і 2019 року, його суперницею була представниця правоцентристської партії "Союз Вітчизни - Християнські демократи Литви", нинішня прем'єр-міністерка Інгріда Шимоніте. За неї проголосували трохи більше ніж 24 відсотки виборців.

Президент проти ЛГБТ-партнерств

"Науседі частково допомогло те, що нинішній уряд на чолі з Шимоніте непопулярний, - розповів у розмові з DW професор університету в Каунасі Лаурас Белініс. - Президент періодично критикує кабінет міністрів, і багатьом виборцям це подобається". Коаліційний уряд християнських демократів і двох ліберальних партій зміг досить ефективно вивести країну з економічної кризи, спровокованої пандемією COVID-19. Після закінчення пандемії в Литві зростають зарплати та пенсії. Однак також помітно зростають і ціни, і вартість оренди житла. Це громадяни насамперед ставлять у провину кабінету Шимоніте.

Як і в сусідніх Латвії та Естонії, президент Литви має можливість говорити про питання національної ідентичності та інші важливі теми, що зачіпають суспільство. За словами політолога Белініса, Гітанас Науседа зміг за п'ять років зберегти образ незалежного від політичних партій лідера, який у своїх виступах транслює суспільству меседж про необхідність прагнути до загального блага. "Президент зумів знайти підхід до найрізноманітніших верств суспільства, - зазначив в інтерв'ю DW політолог, професор Вільнюського університету Рамунас Вільпішаускас. - Він популярний і в містах, і в провінції. Тільки у Вільнюсі християнські демократи та ліберали мають більшу підтримку. Погляди Науседи на економіку, умовно кажучи, ліві. Він прихильник соціальної держави. А в питаннях моралі він радше правий".

Президент дотримується традиційного католицького погляду на аборти та ЛГБТ-тематику. Коли кілька років тому деякі представники партій правлячої коаліції внесли на розгляд сейму законопроєкт про цивільне партнерство, зокрема для одностатевих пар, це викликало серйозні протести частини суспільства. Науседа протестувальників підтримав, хоча його висловлювання були обережними. Це, як вважає більшість політичних аналітиків, закрило тему цивільних партнерств на роки вперед. "Якщо тема партнерств виникне знову, то Науседа спробує знайти компроміс, але принципових поступок від нього не чекайте", - пророкує Лаурас Белініс.

Восени в Литві відбудуться вибори до сейму. Опитування громадської думки поки що вказують на можливу поразку союзу консерваторів і лібералів і прихід до влади нової коаліції соціал-демократів і Союзу селян і "зелених" Литви.

Як вважає більшість аналітиків, Науседі буде простіше знайти спільну мову як у питаннях економіки, так і в соціальній сфері. На відміну від більшості європейських соціал-демократичних партій, соціал-демократи й "селяни" Литви у своїх поглядах на мораль цілком консервативні.

Перший офіційний візит - до Варшави, а не до Брюсселя

Головні повноваження президента Литви лежать у сфері зовнішньої та безпекової політики Щодо цих питань і серед політиків, і в більшій частині литовського суспільства існує згода: Путін і Китай - вороги, Сполучені Штати - головний союзник, членство в НАТО - основна гарантія безпеки. З 2014-го, і особливо з 2022 року всебічне сприяння Україні - ще один надпартійний принцип литовської політики.

Одразу після своєї першої інавгурації 2019 року Науседа зробив несподіваний крок. Свій перший офіційний візит він здійснив не до Брюсселя, як робили його безпосередні попередники, а до Варшави, до президента Анджея Дуди. Литовсько-польські відносини ускладнені багажем спільної історії (понад два століття співіснування в Речі Посполитій, захоплення Польщею Вільнюського краю в період між двома світовими війнами) та суперечками про права польської меншини в Литві. Науседа від самого початку зробив налагодження постійної взаємодії з Варшавою пріоритетом. Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну ця політика виправдала себе. Сьогодні у Варшаві безпеку Литви вважають невіддільною від безпеки Польщі. "Якщо Путін вирішить напасти на Литву, то польська армія тут буде раніше за нас", - якось зауважив у бесіді з автором цих рядків високопоставлений співробітник державного департаменту США. 

Хороші стосунки з Трампом і 2,5 відсотка ВВП на оборону

Науседа терплячий і водночас наполегливий у відносинах із канцлером Німеччини Олафом Шольцем (Olaf Scholz). У цьому ключовому для безпеки Литви питанні він і кабінет його суперниці в боротьбі за президентське крісло Інгріди Шимоніте працюють синхронно. Вони домагаються якнайшвидшого розміщення в Литві бригади Бундесверу.

Що стосується відносин зі США, то Науседа підтримував хороші стосунки з Дональдом Трампом, хоча і з Джо Байденом знайшов спільну мову. У разі повернення Трампа в Білий дім один із головних козирів Вільнюса - на оборону тут витрачають понад 2,5 відсотка ВВП, це вище за узгоджені союзниками два відсотки і більше, ніж у багатьох заможніших партнерів по альянсу, включно з Німеччиною.

Розміщення бригади Бундесверу в Литві зробить її однією з ключових держав східного флангу НАТО.

У боротьбі з антисемітами та путіністами

Одним із головних внутрішньополітичних викликів другого терміну Науседи стане поява на загальнонаціональній сцені вперше після відновлення незалежності Литви політика-антисеміта Ремігіюса Жемайтайтіса (у першому турі президентських виборів він набрав 9,25 відсотка голосів) і прокремлівського кандидата в президенти Едуардаса Вайткуса (7,33 відсотка). Партія Жемайтайтіса "Зоря Німану" має шанси провести своїх кандидатів у сейм на осінніх виборах.

У низці районів навколо Вільнюса, де проживає багато поляків, а також у переважно російськомовному місті Вісагінасі, поруч із закритою АЕС "Ігналіна", Вайткус, який закликає відмовитися від підтримки України, визнати Крим російським і примиритися з Путіним, зібрав понад 40 відсотків голосів. "На жаль, частина нашого суспільства, хоча, на щастя, не більшість, не змогла зрозуміти й прийняти політичні та соціальні зміни останніх 30 років, - вважає політолог Лаурас Белініс. - Науседа вже висловився з приводу успіху Жемайтайтіса та Вайткуса: мовляв, ці виборці - наші громадяни, і з ними потрібно працювати. І це якраз завдання президента - спілкуватися з народом, переконувати людей".