Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс в ексклюзивному інтерв'ю DW розповів про готовність країни до можливого конфлікту з РФ, протидію російським і білоруським гібридним атакам, а також підготовку Литви до прийому бригади Бундесверу в 2027 році. 

DW: З самого початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ваша країна залишається вірним союзником Києва. Водночас Литва, завдяки кордону з Калінінградською областю та Білоруссю, перебуває на передовій потенційного конфлікту з Росією. Чи готова країна до такого сценарію?

Кястутіс Будріс: Питання готовності стосується не тільки прикордонних країн. Ми робимо свій внесок - зокрема, збільшуємо оборонні витрати. Наступного року вони становитимуть 5,4 відсотка ВВП. Це буде найвищий показник у НАТО і в усьому вільному світі. Ми робимо це з метою мати повністю боєздатну і маневрену сухопутну дивізію.

Також ми робимо це для розширення можливостей нашої країни як місця базування іноземних військових контингентів. Ми хочемо підготувати інфраструктуру для прийому бригади Бундесверу в кінці 2027 року. І поліпшити умови для перебування наших союзників із США, які також базуються в Литві.

Складається враження, що Росія перевіряє НАТО на міцність, якщо поглянути на нещодавні порушення повітряного простору. Вам не здається, що Кремль стає нахабнішим?

Росія підриває нашу обороноздатність у мирний час, намагаючись створити сіру зону. Ми були свідками спроб саботажу на об'єктах критично важливої підводної інфраструктури в Балтійському морі. Були інциденти з дронами, а тепер - з метеорологічними кулями. Всі вони мають одну і ту ж мету - поставити під сумнів нашу обороноздатність. Показати, що вона не працює, і послати сигнал громадянам наших країн, що, можливо, нам не варто втручатися в те, що відбувається в Україні.

Цей стратегічний меседж Росія намагається нам послати. Нам треба його відкинути. І перш за все, нам треба відновити обороноздатність - як ми зробили в Балтійському морі. НАТО відповіла місією Baltic Sentry на втручання в роботу критичної інфраструктури. Ми трохи збільшили ціну для росіян за експлуатацію тіньового флоту. І вже рік не було ніяких втручань в роботу нашої критичної підводної інфраструктури. Це спрацювало.

Те саме було і з повітряним простором. Коли в липні були вторгнення дронів. Два в Литві. Один з вибухівкою, він приземлився посеред країни. І не тому, що ми його збили, а тому що у нього закінчилося пальне. Це був вкрай тривожний дзвінок для НАТО. Потім був інший інцидент у Польщі - понад 20 дронів. Були випадки порушення естонського повітряного простору винищувачами. Нещодавно і наш повітряний простір порушили винищувачі.

Ми посилили присутність винищувачів НАТО, наземних радарів та інших засобів ППО. Інциденти більше не повторюються. І питання не в тому, чи було це навмисно чи ні з боку Росії, а в тому, чи поводиться Росія обережніше і чи уникає вона напруженості з НАТО на своїх кордонах. Раніше їм було все одно. Тепер вони стали обережнішими - і це добре. Те саме потрібно робити зараз з метеорологічними кулями в Литві.

"Потрібно запровадити санкції проти Білорусі за гібридні атаки"

Це ті самі кулі для контрабанди сигарет?

Білорусь знову використовує у своїх цілях організовану злочинність. Спочатку вони використовували нелегальну міграцію, перетворивши її на зброю проти нас на нашому кордоні. Ми впоралися з цим і, до речі, притягаємо Білорусь до відповідальності в Міжнародному суді ООН, тому що проти нас були вчинені дії, організовані державою.

У випадку з контрабандою сигарет тепер вони використовують метеорологічні зонди. Через це нам довелося знову і знову закривати аеропорти. Авіакомпанії зазнали мільйонних збитків. Тепер вони розуміють, що можуть тиснути на нас з метою домогтися поступок - наприклад, у питанні санкцій. І ми повинні припинити цей спосіб мислення режиму. Тому Литва посилила заходи на кордоні, пов'язані з моніторингом. Ми встановлюємо радари та інші системи на кордоні. На європейському рівні ми повинні запровадити санкції проти Білорусі за гібридні атаки. У санкційному режимі ЄС щодо Білорусі не вистачає такого критерію. Це буде першим кроком.

Другий крок - переглянути сектори, щодо яких потрібно запроваджувати санкції. І, перш за все, це добрива. Те саме стосується цивільної авіації: цей сектор не підпадає під санкції Євросоюзу, хоча Білорусь втручається в роботу цивільної авіації ЄС. Є й інші сфери - послуги "бізнес для бізнесу", бухгалтерський облік, юридичні послуги, аудит та інші. Ми склали великий список того, що потрібно зробити, щоб запобігти подібному в майбутньому. Тому що зараз ми впораємося з проблемою куль - потім з'явиться щось інше. Вони знайдуть щось ще, що можна буде використовувати як зброю.

Читайте також: Мінні поля у прикордонні: як східний фланг НАТО готується до ймовірного нападу РФ

"Позбавити режим Лукашенка можливості грати із Заходом"

Олександр Лукашенко розмовляв із президентом США Дональдом Трампом і звільнив кількох політв'язнів. Він намагається домовитися із Заходом?

Ми бачимо дипломатичні зусилля США, спрямовані на звільнення всіх політв'язнів, або, як їх називають в Америці, політичних заручників. Цей термін точніше описує їхню ситуацію. Їх близько 1300 осіб, це найбільша кількість політв'язнів на континенті. США вже досягли певних успіхів. І ми підтримуємо ці зусилля, тому що впевнені: якщо хтось і зможе це зробити, то це президент Трамп і його спецпосланець.

З іншого боку, ми бачимо, що білоруський режим використовує цей період, щоб пом'якшити обстановку навколо себе і одночасно чинити тиск на сусідів. Так бути не повинно. Не можна вести переговори, тоді як режим Лукашенка демонструє силу проти сусідів і намагається домогтися власних цілей.

Ми можемо виходити з того, що Білорусь не робить нічого без відома або згоди Володимира Путіна. Чи можна вважати, що ці дії Білорусі є частиною російської стратегії з ослаблення Заходу?

Судячи з минулого досвіду, кожен цикл так званих виборів у Білорусі закінчувався побитими людьми на вулицях і політв'язнями. Після цього режим робив спробу "зачарувати" Захід, ми послаблювали санкції - і все знову повторювалося. У всіх цих епізодах "потепління відносин" була присутня, звичайно ж, Росія. Для Лукашенка це був розмінний матеріал, щоб отримати від Москви кращі умови по газу, нафті, переробці і податках. Він нескінченно торгувався. І нас це влаштовувало. Але ми повинні зупинити цей цикл, розірвати його і позбавити режим можливості грати з нами.

Під час вашого недавнього візиту до США ви отримали гарантії того, що США не кинуть Європу, якщо Путін вирішить атакувати територію НАТО?

Послання те саме, що і до саміту в Гаазі, під час і після нього: Європа повинна активізуватися. Ми повинні збільшити наші витрати на оборону, нарощувати свої можливості, бути надійним союзником для США. Цього вони від нас чекають. Йдеться не про те, що вони нас залишать. Йдеться про те, що в інтересах США мати сильного партнера.

США вже вивели війська з Румунії. Американські військові все ще перебувають у Литві. Чи залишаться вони там?

Я сподіваюся, що вони залишаться. І в мене є всі аргументи зі стратегічної, військової, економічної та фінансової точки зору. Що стосується пакета підтримки приймаючої країни, з точки зору навчальних об'єктів, майданчиків і полігонів, які у них там є, я думаю, що це взаємовигідна ситуація для американців. І я не знаю іншого місця, де розміщення їхніх військових було б настільки ж ефективним, як у Литві.

Тому я сподіваюся, що при перегляді глобальної та європейської військової присутності США Литва залишиться місцем, де війська будуть розміщуватися - можливо, навіть у більшій кількості. Це справжня передова лінія, це в інтересах усіх нас.

Читайте також: Німецький генерал Зольфранк: Росія може в будь-який час здійснити обмежений напад на НАТО

"У підході до Росії все ще бачу наївність"

Бригада Бундесверу в Литві повинна досягти повної боєготовності до кінця 2027 року. Це відбувається з достатньою швидкістю, на вашу думку?

Ми розуміємо, що залишилося всього два роки і кілька місяців до дедлайну, і ми хочемо, щоб все було готово. Це найбільший проєкт в історії Литви в сфері будівництва - 1,5 мільярда євро на дороги, казарми, навчальні полігони, стрільбища і всю необхідну інфраструктуру.

Для Литви - мова йде не тільки про військову інфраструктуру. Це розширення економічного співробітництва, німецькі інвестиції в Литві, в нашій оборонній промисловості, культурний обмін. Ми плануємо дуже насичений "Рік Литви" в Німеччині у 2027 році. Це контакти між людьми, це німецька мова, яка дуже затребувана в Литві - все це зближує наші народи.

Коли почалася повномасштабна війна в Україні, політики і чиновники в Східній Європі, включаючи Литву, говорили: Ми ж попереджали про Росію. Вони вимагали зміни мислення в Західній Європі, особливо в Німеччині. Як ви думаєте, чи змінилося ставлення Німеччини до Росії?

Зміни, звичайно, є. З самого початку повномасштабного вторгнення у мене не було сумнівів у політичній волі Німеччини взяти на себе відповідальність за колективну оборону і за майбутнє безпеки Європи. Я вірю в це досі.

Але що стосується підходів до таких країн, як Росія, я все ще бачу наївність - переконання, що через співпрацю можна змінити поведінку. Ми все ще ігноруємо їхні цілі та наміри. З російського боку вони були чітко озвучені наприкінці 2021 року: вони хочуть зруйнувати і демонтувати НАТО, відвести його інфраструктуру до кордонів 1997 року, вивести американців з Європи разом з їхніми ядерними можливостями. І вони працюють на досягнення цих цілей. Йдеться не тільки про Україну.

Що стосується Росії, у нас було достатньо уроків. І немає жодного, який би приводив до висновку, що потрібно бути більш відкритими або щось з ними будувати. Нам потрібно створювати європейську архітектуру безпеки, яка запобігатиме новим вторгненням з боку Росії.