Глава МЗС Німеччини: ЄС має розділити ризики щодо активів РФ
1 грудня 2025 р.
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль (Johann Wadephul) вважає, що країни Європейського Союзу мають поділити між собою фінансові ризики у разі використання заморожених у Європі російських держактивів для надання допомоги Україні. Про це глава МЗС ФРН заявив увечері у неділю, 30 листопада, виступаючи в ефірі телеканалу ARD.
За словами Вадефуля, для використання активів Росії дуже важливо захистити "бельгійські інтереси". Бельгії потрібні гарантії, і їх треба "дати спільно в рамках європейської родини", зазначив голова німецького зовнішньополітичного відомства. Він додав, що переговори з цього приводу продовжаться наступного тижня, зокрема, на зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО 3 грудня у Брюсселі.
Щодо перспектив припинення війни Росії проти України Вадефуль висловив думку, що попереду "вирішальний тиждень" у переговорах. Міністр із обережним оптимізмом сказав, що "тепер є реальний шанс на припинення вогню".
Читайте також: Російські активи для України: "історії про Робін Гуда" поки не сталося
План Євросоюзу для Києва та побоювання Бельгії
У Євросоюзі обговорюється можливість виділення Україні у 2026 та 2027 роках репараційних позик у розмірі близько 140 млрд євро. Як забезпечення цього кредиту планується використовувати заморожені у Європі резерви російського Центробанку. Цю ідею активно підтримують президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) та канцлер ФРН Фрідріх Мерц (Friedrich Merz).
Проте своєї згоди поки що не дає Бельгія. Саме в цій країні знаходиться депозитарій Euroclear, у якому зберігається основна частина заморожених у Європі активів РФ. Прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер вимагає, щоб інші країни ЄС поділили з нею можливі фінансові ризики. "Ми хочемо гарантій, що у разі потреби повернення грошей кожна держава-учасниця зробить свій внесок", - заявив Де Вевер на саміті ЄС у жовтні. Бельгійський прем'єр також зазначив, що і в деяких інших країнах ЄС "перебувають величезні суми російських грошей", і ці країни повинні також взяти участь у програмі допомоги Україні.
У листі фон дер Ляєн наприкінці листопада Де Вевер також висловив думку, що "поспішне просування схеми репараційних позик" може призвести до зриву переговорів щодо миру в Україні.
За даними газети Süddeutsche Zeitung, президентка Єврокомісії готова виконати умови Бельгії, проте потрібне офіційне підтвердження від усіх партнерів щодо Євросоюзу. Очікується, що остаточне рішення щодо фінансової допомоги Україні буде ухвалено на саміті ЄС 18-19 грудня.