Через рішення української влади змінити місце розташування заводу Rheinmetall з виробництва боєприпасів його будівництво відкладається, повідомив Армін Папперґер.
Rheinmetall планує побудувати в Україні завод з виробництва боєприпасівФото: Bjørn-Ole Kehm/Lobeca/IMAGO
Реклама
Запуск заводу з виробництва боєприпасів в Україні затримується через рішення української влади змінити місце розташування об'єкта. Про це заявив глава німецького концерну Rheinmetall Армін Папперґер (Armin Papperger) в інтерв'ю сайту німецької спілки резервістів, опублікованому в середу, 5 листопада.
"Запуск заводу з виробництва боєприпасів в Україні, на жаль, затримується. Завод мав би вже запрацювати. Однак згодом Україна захотіла змінити місце розташування", - заявив Папперґер. За його словами, нове місце під будівництво має буде визначено "дуже швидко", після чого "ми побудуємо завод протягом дванадцяти місяців".
Він також повідомив, що Rheinmetall запропонував налагодити виробництво в Україні броньованих машин Fuchs, Lynx та Panther. "Виглядає так, що бойова машина піхоти Lynx буде першим кроком. Ми будуємо перші п'ять таких БМП в Німеччині, і незабаром вони будуть відправлені в Україну", - зазначив Папперґер. Однак, за його словами, контракту на виробництво з Україною все ще немає. "Це має бути профінансовано, а для цього потрібні значні ресурси. Налагодження виробництва в Україні має сенс лише в тому випадку, якщо Rheinmetall зможе виготовити 200-300 машин", - розповів гендиректор німецького концерну.
Реклама
Папперґер в інтерв'ю DW: Ми можемо працювати краще
В інтерв'ю DW наприкінці серпня цього року Папперґер повідомив, що обговорював з міністром оборони України Денисом Шмигалем питання побудови заводу з виробництва боєприпасів в Україні. "Я сказав йому: "Пане міністре, подивіться, це можна зробити за 14 місяців". Перед тим, як ми почали планування в Унтерлюсі (у серпні в містечку Унтерлюс у Нижній Саксонії запрацював завод Rheinmetall з виробництва боєприпасів. - Ред.), ми вже планували в Україні. Але в Україні ми досі не готові. Дозвольте мені сказати так: ми можемо працювати краще", - сказав тоді глава Rheinmetall.
Відповідаючи на запитання, коли, на його думку, запрацює аналогічний завод в Україні, Папперґер відповів: "Перш за все нам потрібна концепція, щоб усе побудувати. Цивільна частина не готова. Я вірю, що міністр подбає про це і зробить це, і тоді завод з виробництва боєприпасів повинен бути готовий через 12-14 місяців".
Завод з виробництва боєприпасів мав запрацювати до середини 2026 року
У червні минулого року в Україні почав роботу перший цех з ремонту й виробництва бронетехніки спільного підприємства "Укроборонпрому" і Rheinmetall - "Rheinmetall Udi" ("Райнметал - Українська оборонна промисловість"). У планах підприємства - виробляти в Україні броньовані машини, такі як бронетранспортери Fuchs, бойові машини піхоти Lynx і танки Panther.
У липні 2024 року пресслужба Rheinmetall повідомила, що концерн отримав перше замовлення від українського уряду на спорудження заводу з виробництва боєприпасів в Україні. Передбачалося, що будівництво розпочнеться "в короткостроковій перспективі" й завершиться протягом кількох років. Водночас виробництво боєприпасів в Україні на той момент планували розпочати упродовж двох наступних років.
Антидронові засоби ППО: західні "шахедобійки" на захисті неба України
Україна отримала від західних партнерів чимало систем ППО, зокрема й для протидії російсько-іранським "шахедам". Детальніше - у фотодобірці DW.
Фото: Rheinmetall
"Убивця дронів" Skyranger
Skyranger - нова зенітна гарматна система, розроблена німецьким концерном Rheinmetall. Skyranger об'єднує сімейство мобільних комплексів ППО на різних шасі. Головний компонент - башта з зенітною револьверною гарматою, що може встановлюватися на колісні або гусеничні бронемашини. Гармата калібром 30 або 35 міліметрів з дальністю пострілу, за даними виробника, - три або чотири кілометри відповідно.
Фото: Robert Michael/dpa/picture alliance
Skynex теж заточений для боротьби з дронами
Система Skynex - ще одна розробка Rheinmetall. 12 перших екземплярів надійшли в Україну 2024 року. Skynex оснащена 35-міліметровою гарматою Oerlikon Mk3 з ефективною дальністю стрільби 4000 метрів і високою скорострільністю. Самі гарматні установки мають власну РЛС, поєднану з оптико-електронною станцією, що гарантує захоплення цілі та точне наведення навіть на малорозмірні літальні апарати.
Фото: Newscom/picture alliance
Gepard - найвідоміша "шахедобійка" в Україні
Для захисту від безпілотників Україна ще з 2022 року успішно застосовує німецькі самохідні зенітні комплекси Gepard з гарматами калібром 35 міліметрів. Київ отримав від Німеччини десятки таких систем, котрі раніше стояли на озброєнні Бундесверу. Крім успішного ураження "шахедів", було візуально підтверджено й збиття системами Gepard російських дозвукових крилатих ракет.
Фото: Sergei Supinsky/AFP/Getty Images
Cheetah - рідний брат німецького "Гепарда"
Крім власне німецьких систем, Україна отримала від США десятки систем Cheetah. Це - той самий Gepard, лише модернізований Нідерландами й оснащений покращеною РЛС. США придбали цю нідерландську версію Gepard для України у Йорданії.
Головним козирем іншої німецької розробки - Kinetic Defense Vehicle (KDV) концерну Diehl Defence - є дешевизна. Дальність ураження - до одного кілометра. Інша її перевага - мобільність. Повітряні цілі KDV можуть виявляти на відстані до 1,5 км, а на відставні близько 550 метрів навіть визначати їх за допомогою ШІ. Кулемет стріляє залпами 7-12 пострілів звичайними патронами, що дуже недорого.
Фото: Diehl Defence
Tridon - шведський "убивця дронів"
На початку 2025 року уряд Швеції оголосив намір придбати для України зенітні гарматні системи Tridon Mk.2. Це - розробка шведської компанії BAE Systems AB, оснащена 40-мм гарматою Bofors 40 Mk.4, що змонтована на базі цивільної вантажівки Scania. А загалом модуль з гарматою можна встановити на будь-яку іншу вантажівку, що відповідає вимогам щодо вантажності та габаритів, кажуть фахівці.
Фото: Henrik Montgomery/TT/imago images
Bofors L70 - шведська розробка, родом з "холодної війни"
40-міліметрові зенітні установки Bofors L70 оснащені автоматичною гарматою L70, розробленою шведською фірмою Bofors наприкінці 1940-х років. Стояла на озброєнні багатьох армій і за ліцензією випускалася у низці країн НАТО. Нею оснащували платформу з гарматою на чотириколісному шасі, що зазвичай буксирує вантажівка. Попри поважний вік, ця система зуміла здобуди в Україні добру репутацію.
На початку повномасштабної війни Сили оборони України мали на озброєнні значне число 23-міліметрових спарених зенітних установок ЗУ-23-2, що залишилися від СРСР. Згодом до України стали надходити копії цих систем, зокрема ті, що випускалися за ліцензією в Польщі та Фінляндії - ZU-23-2CP та 23 ItK 61 відповідно. На сторожі українського неба стали також західні системи Terrahawk Paladin і Slinger.
